Cпецпроєкти

TV vs Digital: чи витіснить диджитал традиційне телевізійне мовлення


Засновники Інституту когнітивного моделювання Віктор Березенко та Дмитро Царенко спільно із СЕО Світланою Павелецькою в листопаді минулого року стали керівними партнерами медіахолдингу Live.Network. Сьогодні до складу медіахолдингу входять два регіональних телеканали KYIV.LIVE і ODESA.LIVE.

Кажуть, що авдиторія ТБ старіє. Чи так це насправді?

Д.Ц.: Авдиторія ТБ не старішає, вона досить сегментована. У кожного телеканалу є своя авдиторія, і це залежить від ринку реклами. Тенденція в тому, що ТБ-компанії також інтегруються в диджитал, як і інші компанії. Сьогодні телеканал — це не тільки етерне мовлення. Це велика індустрія, яка охоплює всі канали комунікації й виробляє свій продукт для різних каналів: для Instagram та YouTube.
Наш холдинг виводить диджитал у повноцінний телевізійний напрям. Наші програми виходять в етері, плюс ми адаптуємо контент для диджиталу. Це питання зручности. Комусь зручніше дивитися контент на телебаченні, комусь — у телефоні, а хтось використовує Smart TV.

С.П.: Річ у тому, що в Україні в принципі є велика демографічна дірка в проміжку людей, яким від 15 до 29 років, це пов’язано з Чорнобилем, з 90-ми, і в нас у принципі фізично менше молодих людей, ніж старших. Дорослі люди частіше дивляться телевізор, тому що їх фактично більше. Наприклад, телебачення — це майданчик дистрибуції контенту, саме тому для нашого медіахолдингу ми розвиваємо і диджитал, і ТБ-напрям для того, щоб у нас майданчиків дистрибуції було більше. Це дає нам змогу захопити і більш зрілу, і молоду авдиторію.

Які поведінкові особливості української авдиторії? Чого бажає глядач?

С.П.: Глядач дуже втомився від поганих новин. Усі і так знають, що ми скоро помремо (сміється), немає сенсу щодня говорити це по телевізору.
Люди стають дедаді повільнішими й повільнішими через появу нових технологій, і тому вони хочуть більше користі. Те, що ми робимо, — це корисний контент, а наша ранкова програмна мережа побудована так, щоб люди отримували корисну інформацію на початку дня, а новини, які вони отримують, були актуальними для авдиторії тому, що вони безпосередньо стосуються їхнього життя. Ми хочемо бути для них опорою й підтримкою, щоб, умикаючи канали Live.Network, вони могли отримувати ту інформацію, яку вже можна використовувати в житті.

В.Б.: Сьогодні суспільство переживає цифрову революцію, яка триває вже багато років із моменту появи Інтернету. Процес цифровізації впливає на авдиторію та контент, який вона споживає. Під час пандемії ці процеси прискорилися. Сама природа, вірус, підштовхнули людей до адаптації, ми почали виживати по-новому: молодь почала більше цікавитися інформаційним контентом, а старша авдиторія, яка вже втомилася від поганих новин, шукає позитивний контент на диджитал-платформах. Тому твердження про те, що авдиторія старіє не є коректним, вона швидше розподілена відповідно до потреб.

Що відрізняє телеканали KYIV.LIVE і ODESA.LIVE від телеканалів інших медіагруп?

С.П.: Ми відрізняємося тим, що бачимо потенціал у регіональному телебаченні. Якщо великі медіагрупи переважно використовують принцип корпунктів (власні кореспонденти в регіонах), то в нашій історії корпунктів як таких не буде, а будуть мініканали, тому що наше завдання показувати кожному регіону, що вони — центр країни. Ми будемо фокусуватися на проблемах жителя конкретного регіону й говорити з ними. Люди хочуть бачити, що в них відбувається в рідному місті, а не тільки в країні, тому ми будемо створювати канали в Харкові, Львові та інших містах України.

Д.Ц.: Акцент на регіональній специфіці. Сенс регіонального телеканалу в тому, щоб оперативно висвітлювати новини та події безпосередньо регіонів. Кожен регіон має свої особливості: час підйому, поїздку на роботу тощо. Тому точно підходи до розроблення програмної мережі будуть іншими. Усе це форматується через дослідження. У Харкові, наприклад, авдиторія більше чоловіча й трохи молодша. Ми закуповуємо вже декорації, освітлення, прораховуємо технічний райдер для запуску.

Як взаємодіє диджитал та етерне мовлення в медіахолдингу Live.Network?

С.П.: Це не взаємопов’язані речі, з одного боку, але з іншого  навіть у програмній мережі ми намагаємося використовувати синергетичний підхід і ми не використовуємо диджитал як повноцінне дзеркало ТБ. Навпаки — у телевізійній мережі в нас є певний відсоток продуктів, які спочатку були розроблені для диджиталу.

В.Б.: Головна відмінність — автономність усіх цифрових продуктів холдингу. Напрям диджитал — це самодостатній напрям холдингу, який ми активно розвиваємо. Ті ж зусилля, які ми докладаємо до ТБ, ми докладаємо й до диджиталу, тому що це глобальний стратегічний напрям. Збільшуються цифри, збільшуються показники… цифровізація неминуча. У більшості інших холдингів диджитал — це просто саппорт основної діяльности ТБ.

З огляду на це чи позиціонуєте ви телеканали холдингу як «нові медіа» або так звані нові ЗМІ, відносите ви себе до них? (Термін, який у кінці ХХ століття почали застосовувати для інтерактивних електронних видань і якому прогнозують витіснення традиційних засобів масової інформації найближчими роками — прим. ред.)

В.Б.: Так, Live.Network — це нові ЗМІ. До перезапуску каналу, до розроблення диджитал-платформи ми підійшли із суто технологічного погляду, врахували всі тренди. Це буде високотехнологічна платформа, зрозуміла для авдиторії та зручна в користуванні.

С.П.: Так і є. Наше завдання — бути доступними всюди й адаптуватися під ту авдиторію, яка нас знаходить. Саме для цього нам потрібен диджитал. Його контент відрізняється від нашого телевізійного контенту. Це будуть взаємодоповнювальні історії.

Як ви вважаєте, що може допомогти залучити молодь до перегляду телевізійного контенту?

В.Б.: Сьогодні молодь активно стежить за життям блогерів у соцмережах або YouTube — саме ці платформи охоплюють більше авдиторії 18+. І це не дивно, по-перше, там більш простий і доступний контент. По-друге — кожен користувач може брати участь у створенні контенту, через «голосувалки» впливати на контент.

Сьогодні деякі світові компанії, наприклад Netflix, роблять можливості таких форматів в етері, ти можеш ставити лайки і т. д. Тому відповідь на запитання «Як залучати молодь?» проста. Треба дати їй можливість впливати на те, що відбувається на екрані. Це зворотний зв’язок, опитування, інтерактив тощо. І що важливо: чим більше це буде відбуватися в реальному часі, тим цікавіше.

С.П.: Це повинен бути корисний контент, який не буде відривати їх від того ж диджитал та Інтернету. Мені здається, для молоді більше підходить фоновий контент, але в нас не стоїть завдання омолодити телевізійну авдиторію, тому що в нас окремо є диджитал-напрям, який захоплює авдиторію молодшого віку.

Д.Ц.: Історично великим ЗМІ доводилося адаптуватися під сучасну дійсність. Спочатку з’являлися великі етерні телеканали, потім прийшла ера Інтернету, почали робити інформаційні портали. Ми ж спочатку виводимо на ринок дві рівнозначних одиниці у вигляді етерного часу й диджитал-продуктів, які поширюються різними каналами комунікації для різних авдиторій. Ядро в диджиталі завжди буде молодше. Тому що диджитал сам собою молодший, він народився не так давно. Це природна історія.

Побутує думка, що з огляду на те, що пришвидшується спосіб життя, більш затребуваним серед авдиторії залишається формат «малих жанрів». Чи так це?

Д.Ц.: Історія з малими формами сформувалася в час «великого перегляду» (рус. «большого смотрения», – прим. ред), після появи ТікТок. За статистикою, найбільша за проведеним у ній часі мережа — це ТікТок, на нього випадає 8,5 години перегляду. На другому місці – YouTube (6-7 годин перегляду), на третьому — Facebook. Питання не в хронометражі самого відео, питання в динаміці. І для ТБ, і для диджиталу вона пришвидшується. На одиницю часу необхідно набагато більше драматургічних моментів, як порівняти, наприклад, з епохою німого кіно — набагато більше.

В.Б.: Щодо малих жанрів, то тут швидше ні, ніж так. З цим, безумовно, можна й потрібно сперечатися, однак є однозначно дві позиції. Я наведу простий приклад: у моєму дитинстві була література, великі товсті книги класики, і якоїсь миті почали з’являтися скорочені версії, щоб швидко прочитати й відповісти на уроці. Вони почали ставати популярними, і здавалося, що можна не читати об’ємну літературу, не витрачати на це час, а швиденько ознайомлюватися з коротким змістом. Але ж під час ознайомлення з продуктом цілком формується геть інше сприйняття.

Але має місце бути і та, й інша позиція. Часто ТБ люди дивляться фоново.
Однак я впевнений, що на ринку вистачить місця всім.

Як ви ставитеся до колаборації блогерів і ТБ: які варіанти інтеграції в етерне мовлення є? Як це відбувається і хто отримує більше вигоди?

В.Б.: Це своєрідний тренд на медіадифузію: і у блогерів, і в ТБ – повне взаємопроникнення. Коли вони співпрацюють, виходить WIN-WIN. Блогери йдуть на ТБ, тому що бачать там можливості для свого розвитку, вони ж теж якоїсь миті впираються в певну стелю – як за форматом, так і за кількісним показником підписників. Вони шукають для себе нові формати. Це процес взаємовигідний і синергетичний для двох сторін. Сьогодні ми спостерігаємо «гонитву за блогерами» в медіа, але 20 років тому було важко й уявити, що на ТБ будуть показувати відео, зняті на телефон. Блогери — це соціальний магніт, це точка тяжіння. Адже для глядача важлива цікава історія, а не красива студія в софітах.

Д.Ц.: Обопільна вигода. Сьогоднішня дійсність розширила межі у сприйнятті телевізійного продукту. Це означає, що для того, щоб зробити рейтинговий телевізійний продукт, не обов’язково витрачати мільйони доларів. Важливий людський фактор: ідея, креатив, творча реалізація. Якість картинки — це також украй важливо, зокрема й для диджиталу. Сьогодні технології пропонують оптимізацію якости в диджиталі, для того, щоб якісно зняти. Не обов’язково використовувати дороге обладнання. Для того щоб створити якісний телевізійний продукт, потрібна ідея й цікава подача, яка й використовується в диджиталі. Тому це правильний симбіоз.

Я обходив би поняття «блогерства». Насправді в диджиталі з’являється поняття «повноцінні зірки». Це не вузька авдиторія. У деяких блогерів підписників більше, ніж авдиторії в деяких телеканалів. Узяти навіть Рока, Двейна Джонсона, у нього фоловерів більше, ніж уся кількість авдиторії в США — 228 мільйонів підписників. Це ж як населення п’ятьох Україн!

С.П.: Мені здається, що це перемога обох сторін. Телебачення отримує більш молоду авдиторію, а блогер отримує телевізійний досвід і авдиторію, яка дещо старша та, малоймовірно, що знайшла б його в YouTube або ТіkТоk. Мені здається, що нині рівень продакшену на YouTube подекуди іноді перевищує телевізійний продакшн, але водночас ресурси використовуються більш ефективно. У нас чудова співпраця з багатьма блогерами, і, наприклад, зйомки тревел-шоу для одного телевізійного продакшену і для YouTube це незрівнянні величини, а тут ми отримуємо дуже якісний і крутий контент. І, до речі, наше тревел-шоу «Двоколісні хроніки» — один із наших рейтингових продуктів.

Чи витіснять диджитал традиційне телевізійне мовлення?

Світлана Павелецька, Віктор Березенко, Дмитро Царенко: Твердження про те, що телебачення вмирає, а авдиторія старіє — помилкові. В Україні ТБ й досі залишається основним джерелом отримання інформації. Наприклад, значна частина авдиторії переходить у цифру, на опитуваннях можна побачити дані 50/50 – інтернет і ТБ як джерела отримання інформації. Але телевізор нікуди не зникає. Телебачення адаптується і трансформується під нові реалії. Це ж великий бізнес, який, переживаючи кризи, адаптується. Колись давно в Києві було 3,2 млн телевізорів, потім це число знизилося до 2,8 млн, а минулого року через карантин знову збільшилося до 2,9 млн. Сьогодні відбувається своєрідний процес міграції: змінюється канал отримання інформації, з аналога люди переходять у цифру. Але й телебачення вже стало цифровим. Телебачення сегментується залежно від платформи, але всі дивляться, по суті, той же телевізійний продукт на різних платформах.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: