Cпецпроєкти

У digital із нуля: історії успіху людей без освіти


Стати успішним відеографом, дизайнером або програмістом без відповідної вищої освіти реально. Для цього потрібно бути наполегливим і багато часу приділяти саморозвитку та практиці. Ми зібрали історії трьох людей, які досягли успіху у сфері digital власними силами.

Володимир Ткаченко, 29 років

IT-фахівець у сфері штучного інтелекту

За освітою я вчитель математики, закінчив НПУ ім. М.П. Драгоманова. Звісно, вища освіта не дала мені технічних знань, які я використовую тепер. Але в університеті я навчився тайм-менеджменту й відповідальности.

Щоб стати IT-спеціалістом, потрібно бути наполегливим, бо навчитися нового – це не завдання кількох днів. А щодо технічних знань маю перевірену схему.

Спершу навчання варто почати з безплатної платформи Prometheus – там є курси програмування початкового рівня. Також обов’язково підвищуйте рівень англійської. Це потрібно не тільки для майбутньої роботи, але й для навчання.

Далі я раджу перейти на іноземні ресурси з вищим рівнем – Udacity, Coursera, edX.

Не раджу йти на платні курси, особливо ті, де вам обіцяють вийти фахівцем рівня senior. Вони можуть бути гіршими за якістю. А вся необхідна інформація є у відкритому доступі в інтернеті.

Якщо після проходження кількох таких безплатних курсів ви відчуваєте, що потрібен вищий рівень, раджу послухати лекції на YouTube від викладачів Стенфордського або Оксфордського університету. Вони підійдуть і для випускників шкіл, які мають гарний рівень англійської та хочуть вступати на програмну інженерію. Краще починати якомога раніше.

Варто також спробувати розв’язувати олімпіадні задачі з програмування. Це дуже прокачає ваші практичні навички. На сайтах HackerRank і topcoder є задачі з елементами реального програмування. Деякі мої знайомі, які брали участь в олімпіадах із програмування, нині працюють у Канаді та США.

Після університету та проходження кількох курсів я певний час працював Java-розробником у «Київстар». Дуже допомагав менторинг колег і застосування теоретичних знань на практиці.

Мені подобається робота у сфері IT тим, що почуваюся на своєму місці, поєдную всі навички й застосовую весь свій потенціал. Моя спеціалізація – штучний інтелект. Це щось революційно нове, і я почуваюся так, наче творю майбутнє.

Юлія Лазаренко, 27 років

Head of Design в українській IT-компанії ABM Cloud

Навчалася у звичайній школі, любила гуманітарні науки: історію, географію, біологію. Подобалося вчити англійську й тоді бачила для себе майбутнє у сфері філології.
Я цікавилася музикою, мистецтвом, але не розуміла, як можна розвиватися у творчій сфері. У тому середовищі, де я росла, просто не було прикладу якихось успішних історій про художників або музикантів. Про графічний дизайн тоді взагалі не чула.

Вищу освіту здобувала в КНУ ім. Тараса Шевченка на спеціальності «Фольклористика». В університеті я виросла як особистість, визначилась із важливими для себе орієнтирами.

У процесі навчання зрозуміла, що моя спеціальність не зовсім те, чому хотілося б присвятити свій час. Вважаю, що вища освіта насамперед учить самоконтролю та відповідальности. Але навіть мої вузькопрофільні знання з етнології, антропології та народного мистецтва згодом виявлялися корисними в дизайні.

Згодом я намагалася знайти для себе таку професійну сферу, яка була б для мене цікавою та перспективною як у фінансовому плані, так і в кар’єрному розвитку. Зупинилася на графічному дизайні.

Спочатку було складно, бо не мала чіткої системи навчання, не вистачало розуміння, які саме знання мені будуть корисними. Самостійно опановувала графічні редактори, пробувала вчитися малювати, читала багато книг на тему історії мистецтва, вебдизайну, кольористики, композиції.
Навчалася переважно вже в «польових» умовах – коли влаштувалася на роботу дизайнеркою-верстальницею, пізніше – графічною дизайнеркою в диджитал-агенцію. Доводилося швидко опановувати нові інструменти, нові візуальні техніки та прийоми.

Тепер розумію, що базовий курс з основ графічного дизайну міг би значно зекономити мені час на навчання. Сьогодні є багато ресурсів для вивчення різних сфер дизайну. Якщо цікавить вебдизайн, для початку можна розібратися з основами роботи у Figma.

З платних рекомендую онлайн-платформу Projector, де можна записатися на курси графічного дизайну, дизайну інтерфейсів, UX, продуктового дизайну та отримати практичні знання, що будуть актуальними нині.

Якісна професійна література на тему – серія «Графічний дизайн. Основи» видавництва ArtHuss. Чудово підійде початківцям.

Окрім курсів і книг, раджу постійно цікавитися різними темами у сфері науки, розвитку сучасних технологій, а також психології. Узагалі вправний дизайнер має бути спостережливим, розуміти, що відбувається в сучасному світі, як він змінюється. Важлива увага до найдрібніших деталей навіть у буденних речах: як ми користуємося транспортом, як вибираємо їжу або одяг, як користуємося технікою, поводимося в соцмережах, як облаштовані наші міста та громадські простори, що відбувається у сфері попкультури.

Із робіт, якими я пишаюся, була соціальна рекламна кампанія, покликана в комунікативно-ігровій формі ознайомити дітей і підлітків з їхніми правами. Отримали бронзу на Effie і ще низку нагород. Я була артдиректоркою на проєкті.

Артем Пилипенко, 26 років

Засновник відеопродакшену Luminescence Media

Я навчався у звичайній сільській школі, перевагу віддавав точним наукам.

Мені були цікаві різні сфери, розглядав варіанти професійного розвитку в IT, інженерії, сфері біотехнологій. Обрав факультет електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ще тоді планував у майбутньому займатися власним бізнесом, але не знав, у якому саме напрямі.

Окрім прикладних знань, в університеті ми можемо знайти людей зі спільними професійними інтересами. Вважаю це найкориснішим своїм здобутком за період навчання.
Після навчання пробував працювати в професіях з абсолютно різними завданнями, водночас аналізуючи свої слабкі та сильні сторони. Були перші спроби запуску різних проєктів, під час яких з’явилося розуміння, що мені бракує ґрунтовних знань у сфері маркетингу. А я вірю, що найкращим способом отримувати знання на етапі, коли ти ще починаєш кар’єру, – це повністю «пірнути» в професію, яка цікавить.

Тому я прийшов працювати у сферу реклами. Отримавши досвід роботи в креативній індустрії, я знайшов оптимальну для себе нішу – відеопродакшен. Вона перебуває на стику творчости, менеджменту та дає можливість працювати із замовниками з абсолютно різних сфер. А це дає змогу щоразу дізнаватися про специфіку різного бізнесу: від агротехнічної сфери до мережі магазинів дитячих іграшок.

У сфері відеопродакшену є дуже велика кількість вузьких спеціалізацій. Наприклад, режисер, оператор, художник-постановник, художник з освітлення, сценарист, продюсер, і це далеко не повний список. Тому важливо спочатку визначитися, яка з цих професій вам більше підходить.

Для початку раджу влаштуватися на знімальний майданчик помічником або асистентом та придивитися до процесу взагалі. Для цього шукайте в соцмережах різні професійні спільноти. Ось, наприклад, найбільша з українських – Кіносоюз. Там можна стежити, чи не шукають для зйомок вузькопрофільних спеціалістів, і навіть самостійно спробувати зарекомендувати себе як асистента-початківця, що хоче попрактикуватися.

Сьогодні в цій сфері вища освіта необов’язкова, навчатися можна за різними курсами, з YouTube та безпосередньо переймаючи досвід колег. Головне – бажання й готовність працювати якісно, а вже потім, коли визначитеся з конкретною сферою, можна здобувати більш поглиблені знання.

Починав я з безплатних знімань для соцмереж знайомих, а тепер можу похвалитися серією роликів для iForum, рекламною кампанією для Novus і соціальним проєктом для Музею Булгакова в Києві.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь