«Зроблю це завтра»: як перестати відкладати справи на потім і не зривати дедлайнів
«Ще одну серію подивлюся та почну працювати», «завтра точно все зроблю» й інші обіцянки бути продуктивним (але не сьогодні) знайомі, певно, кожному.
Чому мозок так реагує на необхідність щось робити та як перестати прокрастинувати, пояснює bit.ua.
Чому ми прокрастинуємо
Ми найкраще виконуємо роботу, коли маємо зацікавленість у ній і великі очікування від результату. Але якщо мотивації бракує і робота сприймається як важка, хочеться замінити її чимось цікавішим і легшим.
Це можна пояснити тим, що нам подобається отримувати задоволення від моменту, а не чекати його в майбутньому.
Прокрастинація, або відкладання роботи на потім, пов’язана з нестачею саморегуляції в людини. Це захисна реакція нашого мозку. З часом зволікання з тимчасового може перетворитися на стиль життя.
У своїй книзі «Прокрастинація та уникнення завдань» Дж. Феррарі говорить, що прокрастинація існувала впродовж усієї історії людства.
Прокрастинація значно поширилася зі стрімким розвитком технологій, коли з’явилося більше робочих обов’язків і можливостей комунікувати в будь-який час доби.
Психологи поділяють прокрастинаторів на два типи:
- напружений – той, хто постійно хвилюється за втрату часу, боїться невдачі, занадто самокритичний. Відмовившись від роботи, ці люди переживають поразку. Та уникнення завдання для них – кращий варіант, ніж провал під час спроби;
- розслаблений – замінює складне завдання на щось приємніше, наприклад розваги. Представники цього типу уникають нудної роботи й шукають виправдання своїй поведінці.
Причини прокрастинації
Учений П. Стіл у своєму дослідженні зазначає, що 20% людей є хронічними прокрастинаторами. Вони добровільно відкладають заплановане попри погані наслідки.
Якщо людина береться за надто складну роботу, спершу вона буде проявляти високу активність. Ця активність викличе надмірний стрес. Зрозумівши, що їй не вистачає ефективности, людина почне уникати завдання, і тривога тільки зросте.
Надмірний стрес викликає відчуття небезпеки, а наш мозок влаштований так, щоб небезпеки уникати.
Дослідники називають основні причини прокрастинації:
- недооцінка власних сил;
- страх невдачі;
- страх успіху;
- низька зацікавленість у завданні;
- невміння планувати;
- брак задоволення від роботи;
- перфекціонізм.
Ми можемо зволікати з виконанням роботи не тільки через страх провалу, але й через страх успіху. Успішна робота – це ще й потенціальні нові обов’язки, яких хочеться уникнути.
Також паніку і страх викликає дедлайн, що наближається. Такі стресові ситуації виснажують тіло й знову ж спричиняють прокрастинацію.
Як припинити відкладати справи на потім
Щоб не потрапити в замкнуте коло постійного зволікання, варто працювати над звичкою не відкладати роботу на потім. Це як зі щоденним фізичним навантаженням: повторюйте, поки не звикнете.
Також подбайте про комфортні умови праці, за яких нічого не відвертатиме уваги.
Якщо все це не допомагає, ловіть лайфхаки від кандидата біологічних наук і співзасновника академії Beehiveor Віктора Комаренка:
- перш за все визначте причину прокрастинації;
- знайдіть щось знайоме у завданні та почніть із нього;
- поділіть роботу на частини, щоб відчувати задоволення після закінчення кожної;
- нагороджуйте себе після завершення кожного блоку роботи (влаштовуйте приємні активності);
- знайдіть наставника, який є для вас гарним прикладом, та працюйте з ним у парі;
- складіть план роботи – краще зробити це напередодні;
- уявляйте момент, коли ви успішно закінчили роботу.
Для ефективної роботи потрібно бути вмотивованим. Та мотивація – річ двостороння. Ваш керівник може пообіцяти премію за гарно виконане завдання, а може погрожувати звільненням за погану роботу. В обох випадках ви працюватимете швидше й ефективніше. Та все ж найкращою мотивацією є винагорода, а також щире зацікавлення в тому, чим ви займаєтеся.
