Cпецпроєкти

«Мені більше не потрібен шоколад, щоб відчувати задоволення». Як авторка bit.ua повністю відмовилася від цукру


Залежність – це не лише про алкоголь та нікотин. Можна не помічати, як не витримуєш день без солодкої випічки чи шоколадних батончиків. Про те, що цукор викликає звикання, говорить наука й історія нашої авторки. Вона розповіла, як вийшла з токсичних стосунків із солодощами та не вживає цукор вже півтора року.

Я втішала себе тістечками

Я завжди усвідомлювала, що від солодощів можна погладшати. Але продовжувала вірити, що чорний шоколад корисний, а солодкі фруктові йогурти – це дієтично.

У мене навіть бували розвантажувальні дні на чорному шоколаді. Тоді я з’їдала одну плитку за день. І, звісно, була страшенно голодною. Усі мої дієти завершувалися тим, що я об’їдалася шоколадними батончиками та тістечками.

Я навіть не помічала, як почала втішати себе солодощами. Важкий день – шоколадні цукерки, підготовка до іспиту – морозиво або глазуровані сирки. Я вірила в різні міти: що можна спокійно їсти солодощі до 12 ранку, що цукор необхідний для роботи мозку. Цим я просто заспокоювала себе, коли поглинала величезну кількість десертів.

Тоді моє життя розділилось на дієту та поїдання солодощів. І я навіть не усвідомлювала, що це не окей.

З часом я почала помічати, що не можу зупинитись, з’ївши тільки два печива – мені була потрібна ціла коробка. Лише так я відчувала задоволення. Коли поверталась додому сильно втомлена, то іноді не могла зупинитись, поїдаючи десерти. Це було щось схоже на компульсивне переїдання. Я наче взяла лише один шматочок, а опритомніла вся в зефірі.

Та найгірше було те, що я заміняла приємні активності поїданням солодощів за переглядом фільмів чи серіалів. Звісно, це приносить швидке задоволення. Але набагато корисніше для фізичного та ментального здоров’я – вийти на пробіжку чи зустрітися з друзями.

Я почала усвідомлювати, що в мене залежність. Але не надала цьому серйозного значення. Для мене це було навіть трохи кумедно, бо я не усвідомлювала, що залежність від цукру – така ж проблема, як залежність від алкоголю.

Усе почалося з марафону

Вперше про відмову від цукру я задумалась, побачивши марафон у фейсбуці. За умовами потрібно було виключити з раціону всі продукти, що містять рафінований цукор на два тижні. Я розуміла, що це буде складно, але вирішила влаштувати собі такий челендж.

І справді, було непросто. Хоч я й не пила каву та чай з цукром, але звикла їсти вівсянку із солодким йогуртом та пити лимонад. Тоді мені доводилось читати склад кожного продукту й уточнювати в кафе, чи є цукор у складі смузі чи коктейлю. Триматись допомагало те, що я розуміла: одного дня в моє життя знову повернуться шоколадні батончики й торти.

Так і було. Я витримала 14 днів і навіть трішки схудла. Але потім знову повернулась до солодощів і набрала ще більше ваги. Таких спроб у мене було кілька. Вони тривали два тижні або місяць. Але все завершувалося тим, що я знову об’їдалася десертами, наче востаннє.

Одного разу я зрозуміла, що більше так не можна. Це був важкий період у моєму житті – я втратила дорогу мені людину. І через цей відчай мені не хотілося нічого, окрім величезної порції десертів. Тоді я усвідомила, що це абсолютно неадекватно, а тому настав час щось змінювати.

Основним поштовхом до змін було моє «більше так не хочу». Я не забороняла собі, а просто вже не хотіла перебувати в залежності від цукру. Цього разу чіткого терміну не було. Я просто хотіла витиснути максимум.

Найважче було пояснити мамі

Морально було не дуже важко, адже починалося все з великим ентузіазмом.

Складнощі виникали в побуті. Найважче було пояснити мамі, що я не їстиму більше її випічку. Найбільше розчарування – коли я вперше відмовилася від її різдвяного печива. І хоча щоразу я пояснювала мамі, що більше не їм солодощі, вона продовжувала мені пропонувати десерти, коли я приїздила в гості. І зараз теж пропонує.

Ще одна складність – постійний контроль. Іноді бували розчарування: коли я купляла сухофрукти, виявилось, що вони в цукровій пудрі. Також рослинне молоко часто буває з додаванням цукру, і навіть у деякому чорному хлібі є цукровий сироп.

На різні святкування я часто приходила зі своєю мінералкою або колою «зеро». Але згодом друзі звикли й спеціально для мене купляли напої без цукру. Це дуже приємно.

Спершу я відмовилась повністю від усього солодкого. Але згодом почала інколи дозволяти собі десерти на замінниках. За своїми характеристиками найбільше мені сподобалася стевія, тому я іноді готую собі сирники з її додаванням.

Я рада, що в наш час є багато здорової їжі. Наприклад, веганське морозиво (складається лише з фруктового пюре, без додавання інших компонентів), фруктові йогурти та напої без цукру.

Відмовитись від солодкого, але отримувати задоволення від їжі – це реально.

Я почуваюся набагато краще

За півтора року без цукру я не схудла на неймовірну кількість кілограмів, бо все залежить від загального раціону та фізичної активності. Але я з упевненістю можу сказати, що стала почуватися краще.

У мене з’явилося більше енергії, уже легше прокидатися зранку. Адже після великої порції солодощів увечері ранок не видавався бадьорим.

Я перестала заїдати стрес. Натомість почала інакше ставитися до складнощів та знаходити з них інший вихід, ніж дві шоколадки.

Моя шкіра стала чистішою. Раніше в мене були страшенно забиті пори, часто з’являлись висипи. Після відмови від цукру поступово стан шкіри покращився, синці під очима вже майже непомітні. .

Та головне – ментальний стан. Я почуваюсь вільною, мені більше не потрібна «доза» шоколаду чи тістечок, аби відчувати задоволення.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь