Дозволь собі відпочинок: чому трудоголізм не норма?
«Я трудоголік» – часто звучить як комплімент собі. Деякі люди вважають, що працювати без упину – це про успіх, а відпочинок і здоровий сон – для слабаків.
Розбираємося, що таке трудоголізм із погляду психології, які його наслідки та навіщо нашому мозку відпочинок.
Хто такі трудоголіки?
Психолог Уейн Оутс, який запровадив термін «трудоголізм», визначає його як примус або неконтрольовану потребу працювати безперервно.
Фахівці називають трудоголізм залежністю від роботи, патологією, синдромом високої працездатності та низького задоволення від роботи.
Докторка філософії та професорка психології Малісса Кларк вирішила узгодити всі ці визначення та знайшла між ними спільні риси.
Отже, ознаки трудоголізму:
- змушення себе працювати через внутрішній тиск;
- постійні думки про роботу в моменти відпочинку (на вихідних / у відпустці тощо);
- ігнорування особистих проблем (наприклад, у шлюбі), що виникають через постійну роботу.
Чим небезпечний трудоголізм?
Дослідження показало, що трудоголізм найчастіше пов’язаний із перфекціонізмом. Він зовсім не залежить від сумлінності чи самооцінки. Також ця риса не виражається яскравіше в людей певної статі й не пов’язана із сімейним станом.
Трудоголізм провокує вигорання, стрес на роботі, зниження фізичного та психічного здоров’я. У людей, які занадто багато працюють за власним бажанням, часто порушений баланс між кар’єрою та особистим життям. Часу й сил на родину трудоголікам бракує, і їхні партнери/-ки та/чи діти часто почуваються самотніми, емоційно чи фізично покинутими.
Окрім цього, трудоголіки більш схильні до вторинних залежностей – переїдання чи алкоголізму.
Учасники опитування Малісси Кларк повідомили, що відчувають мало задоволення від роботи та життя поза нею. Також опитування показало, що трудоголіки мають гіршу результативність, ніж їхні колеги, які просто насолоджуються своєю роботою.
Трудоголізм як культура
Євгеній Ульріх, E-Commerce Marketing Manager, Німеччина, Дюссельдорф
Німецький digital-ринок вважається лідером перепрацювань: 70% співробітників обов’язково їх здійснюють. Майже у всіх трудових договорах перепрацювання навіть зазначені як обов’язкові (10 годин овертаймів на тиждень не оплачуються).
Окрім поширених психологічних проблем (вигорання, підвищений рівень стресу), знижується й ефективність. Найчастіше беруть лікарняні через вигорання (офіційно вважається діагнозом).
Причини цього однакові: незалежно від займаної ролі в компанії співробітники вважають, що постійна доступність входить до сфери їхньої відповідальності. Здебільшого вони відчувають обов’язок бути доступними для свого начальника та колег навіть у вільний час. Це позиціюється як знак лояльності та залучення в життя компанії.
В іншому разі існує думка, що репутація може постраждати в очах роботодавця.
Як результат – середній час роботи фахівця в одній компанії становить близько одного-двох років. Також регулярно знижується ефективність працівників.
Як виникає залежність від роботи та що із цим робити?
Софія Лагутіна, лікарка-психологиня, когнітивно-поведінкова терапевтка, схема-терапевтка
Однією з найчастіших причин трудоголізму з погляду психології є надвисокі стандарти та перфекціонізм. Людині просто важко зупинитись працювати, бо її самооцінка залежить від кількості та результатів роботи: щось на кшталт «я класна лише тоді, коли багато працюю».
Другою поширеною причиною є вплив соціуму. Якщо людину оточують трудоголіки, вірогідність стати трудоголіком експоненціально зростає. Безумовно, у такому разі грає роль фактор «приналежності» – «я не хочу відрізнятись від своєї соціальної групи».
Мозку потрібен відпочинок. Важливо враховувати, що відпочинок – це не завжди лежати на дивані та дивитись серіали. Навпаки, зміна різних видів активностей дозволяє мозку бути пластичнішим. Фізична активність, зустрічі з друзями, читання книжок, якісне харчування, чашка кави в гарному місці зранку в суботу. Це ті активності, які підвищують вам настрій.
Коли ви об’єднуєте розумову й фізичну активність та відпочинок, нові нейронні зв’язки будуть з’являтися з більшою вірогідністю.
Трудоголікам обов’язково потрібна допомога психолога – чим раніше, тим краще. Адже наявність трудоголізму не лише підвищує ризик професійного вигорання, а й знижує якість життя.
Про трудоголізм, вогорання і втому ми зняли подкаст на нашому YouTube-каналі:
