Спецпроєкти

Гейм-будні редакції: ігри від українських розробників, які ми можемо порадити


Українські розробники відеоігор не надто часто радують геймерів цікавими проєктами. Та якщо виходить щось новеньке, зазвичай байдужими не залишаються ані гравці, ані критики.

Студії GSC Game World, Action Forms, 4A Games та інші свого часу демонстрували нові підходи в розповіді інтерактивної історії на високому технологічному рівні. Автор bit.ua Шерман Дрозд зібрав найкращі проєкти, у які варто пограти.

Ігри від українських розробників

Анабіоз: Сон розуму

З грою «Анабіоз: Сон розуму» у жанрі Survival horror від української компанії Action Forms я познайомився у 2008 році. 

На виставці комп’ютерних ігор біля стенда із цим дітищем українських розробників зібралася величенька черга. Багато хто тоді сказав, що гра сподобалася завдяки цікавим гемплею та механіці.

Ми керували метеорологом Олександром Нестеровим, який намагався вижити на атомному криголамі, що заблукав у льодах Арктики. Герой міг подорожувати спогадами загиблих персонажів – так він зрозумів помилки екіпажу й намагався врятуватися. 

Атмосфера гри була на рівні: розробники настільки вдало передали холод, що хотілося вдягнути куртку навіть улітку. Потрібно було слідкувати за рівнем замерзання персонажа та його зброї, а тому необхідно було за нагоди грітися біля багаття.

Лякали також монстри, які сюрреалістичним антропоморфним виглядом нагадували ворогів із Silent Hill чи Condemned з обличчями та кінцівками, які важко було ідентифікувати.

«Анабіоз: Сон розуму» здобув 69/100 балів від міжнародних критиків на Metacritic

Козаки

Певно, одна з найкращих стратегій початку нульових років від київської студії GSC Game World, яка стала популярною в Україні та за кордоном. Було продано 4 млн копій гри й різних доповнень, з них – 1,5 млн у СНД і 2,5 млн на Заході. 

У Німеччині «Козаки» посіли друге місце за обсягами продажів, а у Великобританії та Франції – перше, яке українська гра утримувала впродовж декількох місяців.

Здавалося б, що могло бути унікального в грі про європейські війни XVII-XVIII століть, у яких брали участь Україна, Росія, Туреччина, Польща, Пруссія, Австрія, Швеція та інші країни? 

По-перше, масштаби гри робили її неймовірно веселою. Можна було створювати на карті величезну кількість юнітів, що призводило до епічних баталій. 

По-друге, розробники з повагою ставилися до історичних подій, одягу NPC, воїнів, архітектури будівель тощо. Школярі початку нульових не просто грали, а й вивчали історію. 

По-третє, «Козаки» мали продуману ігрову механіку, а тому гру потрібно було вивчати, щоб виробити найвдалішу стратегію. 

У 2005 році вийшла друга частина серії – «Козаки 2: Наполеонівські війни». Думки фанатів щодо неї розділилися. Дехто казав, що грає в гру 24/7, настільки вона крута; хтось зазначав, що «раніше було краще».

А ось «Козаки 3» 2015 року стали провалом компанії. Гра була настільки забагованою, що стала меметичною. Гравці побачили, що воїнів можна копіювати з допомогою Ctrl+C та Ctrl+V. Після цього вже ніхто не грав, а виставляв солдат так, щоб робити ними малюнки на картах.

Chasm: The Rift

Один із перших українських шутерів, який розробила Action Forms у 1997-му, а видали WizardWorks Software, GT Interactive Software і MegaMedia Corp. Популярним він не став, але мав схвальні відгуки гравців та критиків.

Сюжет гри досить знайомий і примітивний: морський піхотинець зупиняє нашестя мутантів, які збираються захопити Землю. Розробники правильно зрозуміли формулу успіху Quakе та Hexen і зробили шутер у незвичних для цього жанру сетінгах. Грати довелося на військових базах, у єгипетських пірамідах і середньовічних замках.

У 2000 році Action Forms підписала контракт із відомою фірмою 3D Realms на створення Duke Nukem: Endangered Species. За основу взяли рушій Action Forms. Але створену гру так і не випустили, оскільки це могло позначитися на виході нової частини Duke Nukem від 3D Realms. Хто тоді знав, що за Ядерного Герцога ми пограємо через 10 років. 

Компанія Action Forms перетворилася на Tatem Games і зараз працює над розробкою мобільних ігор.

Warface

Рекламу цієї гри можна було побачити настільки часто, як і будь-якого онлайн-казино. 

Warface – це воєнний шутер, події якого розгортаються у 2023 році. Розробив його український підрозділ німецької студії Crytek, відомої створенням серії Crysis. Тому цю гру тільки формально можна вважати українською – але все одно є чим пишатися.

Warface є одним із найпопулярніших онлайн-шутерів. У січні 2013 року він потрапив до «Книги рекордів Гіннеса», встановивши новий світовий рекорд за кількістю гравців, присутніх на одному сервері. 

У момент фіксації рекорду на сервері «Альфа» одночасно перебувало більш ніж 145 тисяч осіб.

Щоб потрапити в «Книгу рекордів», розробники повинні були впродовж чотирьох годин протримати на сервері максимальну кількість гравців. До початку марафону сервер уже був максимально навантажений, тому Warface знадобилася година, щоб потрапити в історію. 

Гравці, які перебували в грі в період із 18:00 до 22:00, за допомогу у встановленні рекорду отримали пам’ятні нагороди: спеціальну медаль, 500 корон (внутрішньоігрова валюта), а також унікальну зброю ближнього бою – сокиру Black Hawk.

Venom.Codename: Outbreak

Про цей шутер від GSC Game World я дізнався завдяки журналу «Мой компьютер игровой» у 2001 році. Тоді пограти в постапокаліптичний Venom.Codename: Outbreak я зміг лише в комп’ютерному клубі. Тоді гра вимагала досить серйозної машини, якої у мене не було.

Взагалі Venom.Codename: Outbreak є прадідом S.T.A.L.K.E.R. Її розробляли на першій версії рушія X-ray. Хтось помітить знайомі за грою про аномальний Чорнобиль ландшафти, зовнішній вигляд NPC та навіть стиль меню. 

Сюжет знову розповідав нам про бійця спецпідрозділу, який знищував іншопланетні форми життя, які потрапили на Землю разом із метеоритом. 

Попри слабку історію, гра виділялася незвичним і цікавим геймплеєм. Ти мав контролювати рівні життя та патронів, які показувалися на датчиках, закріплених на руці, а не були  представлені окремими рисочками в куті екрана. Крім того, можна було фіксувати наближення ворогів із допомогою направленого мікрофона. А також зброя являла собою модульну рушницю. Її стволи змінювалися залежно від вибраних боєприпасів.

У Venom.Codename: Outbreak було дуже багато відсилок до культових фантастичних фільмів: «Чужий», «Хижак», «Вторгнення викрадачів тіл» тощо. Звичайно, що я їх не помічав у підлітковому віці. Але зараз розумію, що ця гра за багатьма параметрами випередила свій час і по-своєму була цікавою. 

S.T.A.L.K.E.R.

S.T.A.L.K.E.R. – це гра, яка викликала істерику серед геймерів у 2007 році, і не тільки серед українських. Після її релізу багато хто пішов купувати нове «залізо». 

Гру високо оцінили іноземні критики, що дозволило продати 4,5 млн копій всіх частин у світі.

Насамперед гравців приваблював сетінг та лор. Вони потрапляли в альтернативну Зону відчуження, яку утворили вибух у 1986 році та іншопланетні сили. У Зоні сталкери полюють на дорогоцінні артефакти, які покращують людські здібності; об’єднуються в клани й ведуть війну за ресурси. Всі вони бажають дістатися до саркофага та знайти Моноліт, який виконує будь-які бажання.

S.T.A.L.K.E.R. запозичила від Venom.Codename: Outbreak RPG-механіку, яка чудово вписалася в шутерну основу гри. Ти мав не просто збирати речі, але й контролювати вільне місце в рюкзаку. 

Важливо було також правильно використовувати артефакти, бо, отримуючи певні здібності, ти міг втратити здоров’я або сили. А ще можна було модифікувати зброю, яка інколи ламалася; їсти консерви та хліб, щоб поповнити здоров’я, та пити енергетики для прискорення пересування.

Гру можна було пройти найрізноманітнішими способами. Хтось рухався сюжетною лінією, а хтось вибирав абсолютну свободу й величезний відкритий світ. Сотні додаткових місій, репутація серед NPC, безліч секретів і багато іншого. 

Довкола S.T.A.L.K.E.R. не могла не з’явитися широка фан-база з артами, книгами, музикою та модами. Уявіть реакцію всіх сталкероманів, коли GSC Game World анонсувала появу S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl у 2022 році.

 

Метро 2033

Якщо згадали S.T.A.L.K.E.R., то не можна залишитися осторонь гри «Метро 2033» студії  4A Games, яку заснували вихідці з GSC Game World.

Це друга гра ААА-рівня після S.T.A.L.K.E.R., яка набула популярності в іноземних геймерів. 

Сюжет базується на однойменному романі Дмитра Глуховського. Ми граємо за Артема, який проживає на одній зі станцій московського метрополітену після ядерної війни. Це жорстокий світ, у якому люди продовжують війну за владу навіть тоді, коли надії на нормальне існування не залишилося. 

Різні ідеологічні угрупування контролюють станції та вирішують із допомогою зброї ідеологічні розбіжності. Дехто об’єднується заради ресурсів і вигідної торгівлі. Хтось рятується від мутантів підземелля. У цьому пеклі головний герой намагається розкрити таємниці підземного світу й дізнатися, чи є в людей шанс на порятунок.

Якщо S.T.A.L.K.E.R. частково взяв від Venom.Codename: Outbreak незвичну тоді ігрову механіку, то «Метро 2033» використав вдалий геймплей. У гравця був обмежений арсенал, між яким можна було легко перемикатися, як і поміж важливих девайсів: запальнички, аптечки, протигазу тощо. 

Про стан здоров’я повідомляв екран, про кількість патронів – сама зброя, а про доступний час перебування на забрудненій території – наручний годинник. Жодних зайвих індикаторів, які тільки дратують погляд.

ПК-версія гри набрала 81/100 балів на Metacritic.

Успіх першої частини повторила й Metro Exodus, яка вийшла у 2019 році. Вона отримала номінації на Titanium Awards, The Game Awards 2019 та інших.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐