Ксеноботи – перші живі роботи – навчилися розмножуватися унікальним способом
У 2020 році американські вчені створили живих роботів, а зараз стало відомо, що вони навчилися розмножуватися унікальним способом.
Про це пише CNN.
Хто такі ксеноботи?
Дослідники Вермонтського університету створили ксеноботів у 2020 році. Це синтетичні організми, які виготовляють комп’ютери з біологічних тканин.
Учені з Вермонтського університету використали для ксеноботів стовбурові клітини африканської шпорцевої жаби. Вони зібрали клітини шкіри та клітини серцевого м’яза з ембріона жаби, який був на ранній стадії розвитку. Що важливо, під час створення ксеноботів учені не зробили жодних маніпуляцій із генами.
Ксеноботи мають вигляд крапки менше від одного міліметра. Вони можуть рухатися, працювати групами та самовідновлюватися.
На думку професора інформатики та робототехніки Джоша Богарда, ксенобот – це водночас робот й організм.
Як вони розмножуються?
Джош Богард розповів, що ксеноботи знайшли свій унікальний спосіб розмноження. Вони роблять це шляхом «кінетичної реплікації».
Такий спосіб є більш характерним для ділення на молекулярному рівні, а не для клітини чи цілого організму. Він не трапляється у відомих людині тваринах чи рослинах.
Штучний інтелект допоміг ученим зробити цей спосіб розмноження у ксеноботів ефективнішим.
Батько-ксенобот має С-подібну форму. Він знаходить крихітні стовбурові клітини в чашці Петрі, збирає сотні з них. А через кілька днів ця зв’язка клітин перетворюється на нового ксенобота.
NEW – Researchers play god and create the first living, AI-designed "Xenobots" that can self-replicate.https://t.co/c6EgZHTBf5 pic.twitter.com/6m8lbSF3gU
— Disclose.tv (@disclosetv) November 29, 2021
«Більшість людей вважають роботами пристрої, виготовлені з металу чи кераміки. Але річ не в тому, з чого зроблено робот, а радше в тому, чи діє він від свого імені, чи від імені людей», – каже Джош Богард.
Навіщо ці ксеноботи?
Конкретної місії використання для ксеноботів ще немає. Проте дослідники Вермонтського університету бачать перспективу практичного застосування у:
- розв’язанні завдань, пов’язаних із людським організмом або довкіллям.
Наприклад, збирання мікропластику в океанах, перевірка кореневої системи рослин та регенеративна медицина.
