Ефективність на максимум: чи можна завжди бути продуктивним і що робити, якщо працюєш все гірше?
Продуктивність, як стати продуктивнішим, як підвищити продуктивність, як стати продуктивним вдома – такі запити має сучасний робочий клас. Тема ефективності роботи залишається бентежною, адже від неї напряму залежить, чи збережете ви робоче місце, чи отримаєте підвищення або хоча б премію.
Тема продуктивності стала ще актуальнішою, коли як сніг на голову звалився карантин і люди були змушені працювати вдома. Тоді почалися активні суперечки, де робота є ефективнішою: в офісі під пильним оком керівництва, яке не дасть ходити на перекур 20 разів на день, або в комфортному середовищі вдома – на ліжку й у піжамі.
Суперечка щодо ефективності роботи вдома чи в офісі залишається відкритою, як і зростання продуктивності. Що таке продуктивність взагалі й чи можна нескінченно її підвищувати? Наскільки лінь працівників заважає зростати компанії й чи доречно використовувати термін лінь у цьому разі? Що робити, якщо останнім часом ви взагалі не справляєтеся зі звичайними робочими завданнями? Спробуємо знайти відповіді на всі ці запитання.
Що таке продуктивність?
Саме визначення продуктивності з’явилося не так давно – приблизно у 80-х роках минулого століття.
Продуктивність – це обсяг роботи, яку людина виконує за певний проміжок часу; приблизно те саме, що й ефективність працівника. Арифметика проста: чим більше завдань закриваєш за робочу годину/день/тиждень/місяць – тим вища твоя продуктивність.
Власне, саме на цей показник звертають увагу працедавці: нікому не вигідно тримати співробітника, який стабільно відсиджує 10 годин в офісі та встигає робити менше, ніж його колега за 7-8 годин.
Як змінювалося ставлення до продуктивності?
Почнемо з того, що розвиток технологій та оптимізація виробничих систем значно підвищили ефективність роботи. За словами теоретика менеджменту Пітера Друкера, наприкінці 20 століття загальна продуктивність праці зросла у 50 разів, порівнюючи з минулим сторіччям.
Якщо спочатку продуктивність вдавалося підвищувати завдяки оптимізації роботи, зараз все більше уваги приділяють так званій особистій продуктивності. Під нею часто розуміють максимальне завантаження співробітника/-ці й виконання більшої кількості завдань за такий самий проміжок часу, за який він виконував меншу кількість.
У деяких випадках це дозволяє відсіювати неефективних працівників/-ць, які тільки створюють імітацію бурхливої діяльності. Якщо ж людина працює на совість, надмірне навантаження не дає можливості все встигати – і доводиться працювати на вихідних або затримуватися в офісі.
З економічного погляду підвищення продуктивності надважливе: воно дозволяє робити більше товарів за коротший проміжок часу й покращує стан економіки. Втім, з погляду працівника/-ці такий розклад, звісно, не надто вигідний.
Чи можна постійно підвищувати продуктивність?
Залежно від того, якими методами це робити. Якщо грамотно підійти до створення ефективної організації системи праці, працівники/-ці дійсно стануть продуктивнішими. Втім, якщо організаційні процеси компанії страждають, зазвичай доводиться апелювати до особистої продуктивності й просто підвищувати навантаження окремим людям.
Тут згадуємо, що фізичні та інтелектуальні ресурси не є невичерпними: рано чи пізно співробітники/-ці втомлюються, вигорають, починають виконувати завдання «заради виконання». Тоді продуктивність, звісно, тільки падає – і потрібний не горезвісний тайм-менеджмент, а адекватне розподілення обов’язків, зняття зайвого навантаження й – у деяких випадках – навіть сабатикал.
Знову ж таки, важливо не плутати перезавантаження з небажанням працювати взагалі. В останньому разі будь-які завдання здаватимуться нездійсненними.
Продуктивність погана від слова зовсім. Чому й що можна зробити?
Вам здається, що ви ніби не перезавантажені, але не можете навіть зробити тижневий звіт чи дописати останню новину за робочий день. Нумо розбиратися, що робити, коли почуваєтеся зовсім неефективним.
Як ми згадували вище, ефективність роботи падає, коли керівник/-ця перевантажує активного/-у співробітника/-цю завданнями, які той/-та фізично не може виконати. У цьому разі зазвичай апелюють до особистої продуктивності: працівник/-ця самостійно має розподілити робочий час, щоб виконати всі завдання. Це не завжди вдається й, навпаки, призводить до погіршення продуктивності.
Рішення – розмова з керівництвом та обговорення кількості робочих завдань. На користь піде й хоча б короткотривала відпустка. Якщо вам зовсім не бажають йти назустріч і вважають, що ви тільки лінуєтеся, хоча об’єктивно це не так – можливо, варто принаймні замислитися про пошук іншої роботи.
Ще однією причиною зниження продуктивності може бути емоційне вигорання. Якщо описувати його просто – ви працюєте багато, фактично палаєте, а потім не бачите результату (схвалення з боку керівництва; важливості вашої роботи для інших тощо) – втрачаєте мотивацію та будь-яку цікавість до роботи.
Людину, яка вигоріла, легко впізнати: вона не любить свою роботу, не вважає її корисною, виконує обов’язки без зацікавленості й майже на автоматі.
У разі з емоційним вигоранням проста відпустка не допоможе – потрібна довготривалий відпочинок (в ідеалі поєднується з роботою з психотерапевтом) або навіть зміна роботи.
Якщо маєте проблеми з продуктивністю, насамперед треба визначити причину. За можливості відвідайте лікаря та здайте необхідні аналізи, поспілкуйтеся з психологом чи психотерапевтом. Проаналізуйте, чи не впливають ваші проблеми в інших галузях життя на ставлення до роботи. Конфлікти з близькими або колегами також можуть знижувати продуктивність – і це теж вирішувана ситуація.
І головне – не картайте себе за низьку ефективність. Це точно не допоможе її покращити, як і спроби насильно працювати ще більше. Навчіться слухати себе, відчувати свої потреби й не доводити до повного виснаження.
