Те, що колись буде неможливо зупинити: руйнівні наслідки людської діяльності
Лише чверть планети вільна від впливу людини. За прогнозами науковців, уже до 2050 року людство контролюватиме 9/10 площі планети. Цей вплив позначається й на екосистемах.
Фауна на планеті активно вимирає. Причини – урбанізація, видобуток корисних копалин, зростання чисельності населення. Через те, що людей стає більше, розвивається сільське господарство. Це спричиняє деградацію ґрунтів, через що страждають екосистеми й відповідно економічний добробут.
Людство їсть забагато м’яса та риби, забруднює океани та прісні водойми пластиком. Через це зменшується кількість питної води й гинуть океанічні та прісноводні мешканці.
Про наслідки людської діяльності й поговоримо в цьому матеріалі. Згадуємо, як останніми роками змінюється екологічний стан саме через людський фактор.
Наслідки людської діяльності для планети
Кліматична криза
У 2019-му році генсек ООН Антоніу Гутерреш оголосив Надзвичайний кліматичний стан.
За його словами, Всесвітня метеорологічна організація ООН (ВМО) відзвітувала про п’ять останніх найспекотніших років (2015–2019 роки) за всю історію людства. Серед інших нагальних проблем – побити рекорди концентрації CO2 в атмосфері; глобальне танення льодовиків, через що підіймається рівень води у Світовому океані тощо.
Щоб уникнути погіршення кліматичної ситуації, Міжурядова група ООН із питань зміни клімату (МГЕЗК) заявила, що «необхідно підтримувати підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм до кінця століття й стати вуглецево-нейтральними у 2050 році та скоротити викиди на 45% до 2030 року».
Лісові пожежі
Супутній наслідок кліматичної кризи. Останніми роками середня температура все більш зростає через глобальне потепління. Це одна з причин масштабних лісових пожеж, наприклад в Австралії.
За підрахунками, під час пожеж в Австралії згоріли площі території розміром із Південну Корею та загинуло більш ніж мільярд тварин.
Нестача прісної води
Нам може здаватися, що ця проблема актуальна для певних регіонів Африки. Та насправді вона значно масштабніша: ресурси питної води скорочуються щороку в усьому світі.
За даними WWF Україна, у 2019-му році Україна та країни ЄС були забезпечені прісною водою лише на 60%. І ситуація погіршуватиметься: експерти зазначають, що 2027-й рік може стати критичним. Це буде така собі точка неповернення, після якої неможливо буде покращити стан озер і рік.
Основними причинами забруднення джерел прісної води є наслідки сільського господарства, промислові та побутові стоки, будівництво дамб і гребель тощо.
Зміна місць проживання тварин
Через те, що люди заселяють багато територій, тварини можуть втрачати власний ореол проживання.
Розповімо на прикладі. У передмісті Буенос-Айреса є престижне закрите поселення Nordelta. З 2019 року його атакують капібари. Тварини розкидають сміття, руйнують клумби та іноді провокують ДТП.
Жителям поселення це, звісно, не до вподоби. А от зоозахисники на боці капібар. Спеціалісти пояснюють, що Nordelta зведена на болотах, де раніше жили тварини. Забудовники про це знали, та, за словами юриста-еколога Енріке Віале, хотіли «мати можливість продати багатим клієнтам мрію про життя в дикій природі, але без комарів, змій чи капібар».
Повернути капібар до заповідників не надто просто: місць, які їм підходять, залишається все менше. Водно-болотні місцини зникають через погодні умови та надзвичайні події на кшталт пожеж.
Вимирання бджіл
Останніми десятиліттями у світі масово гинуть бджоли. Україна – не виняток: за кілька місяців 2018-го загинули від 20 до 40 тисяч бджолиних родин. Через це українська економіка втратила близько 50 млн гривень.
Причинами зникнення бджіл є зміни клімату, руйнування середовища проживання, вірусні інфекції, пестициди з високим вмістом токсинів тощо. Люди несуть відповідальність насамперед за дві з них: токсичні добрива та руйнування середовища проживання.
Чому це реально є проблемою? Бо людство не виживе без бджіл. Медоносні бджоли – домашні й дикі – запилюють майже всі продовольчі культури, які ми вживаємо: овочі, фрукти, горіхи.
