Спецпроєкти

Електросамокатам більш ніж 100 років. Чому вони бісили пішоходів, були символом фемінізму та транспортом багачів


Електросамокати – це не новий вид транспортних засобів, як нам може здатися. 100 років тому вони були популярними та захоплювали увагу заможної молоді. Та найцікавіше те, що вже тоді існували проблеми врегулювання їзди на самокатах на вулицях міста.

На чому їздили прадіди та чому електросамокати визнали найекономнішим видом транспорту після Великої депресії? Читайте в матеріалі.

Двоколісний помічник

16-річний американець Пітер Мінтон їхав на своєму моторизованому самокаті Autoped по бульвару Рокавей-Біч, коли патрульний вручив йому повістку з’явитися в суд, оскільки юнак керував транспортним засобом без водійських прав.

Ця новина датується 1939 роком, коли у США вкотре виник бум на моторизовані самокати.

Усе почалося у 1915 році, коли з’явилася перша серійна модель Autoped. Онлайн-музей велосипедів зазначає, що це сталося у 1915 році. Вона представляла збільшену версію дитячого скутера з двигуном, встановленим на передньому колесі. Об’єм двигуна був 115 кубів, а тому теоретично міг розганятися до 70 км/год. Водночас уже на швидкості 35-40 км/год кермова колонка та гальма робили транспортний засіб некерованим.

Пізніше компанія Everready Battery Company викупила ліцензію на виробництво Autoped й оснастила їх акумуляторами.

Фото – https://onlinebicyclemuseum.co.uk/

Потрібно зазначити, що прототипи електроскутерів з’явилися значно раніше за моделі Autoped. У 1814 році барон Карл фон Дрейс представив біговий велосипед. Його можна побачити в багатьох сучасних дітей, які поки вчаться тримати рівновагу. Концепція такого транспортного засобу знайшла продовження у звичному нам велосипеді та самокаті.

19 вересня 1895 року Огден Болтон отримав патент на перший у світі електросамокат із 10-вольтовою батареєю. Інформації про те, чи зміг Болтон випустити самокат, не існує. Варто зазначити, що для розвитку електросамокатів величезний внесок зробив Джон Бойд Данлоп у 1888 році, який запатентував гумові камери та почав працювати над їх випуском. На початку 1900-х років камери та покришки стали використовувати й для коліс самокатів.

Водночас на початку ХХ ст. світ зацікавився двигунами внутрішнього згорання, не розуміючи, що людство чекає в майбутньому.

Початок ХХ ст. був золотою епохою для моторизованих самокатників. Правила дорожнього руху тільки виникають, закони про кермування транспортом у нетверезому стані з’являться через десять років, а світлофори запрацюють лише через 15 років. На вулицях правив хаос.

Звичайно, що швидкий та доступний транспорт у цій ситуації зацікавив громадян.

Попри те, що перший Autoped випустили у 1915 році, запатентував його Артур Х’юго Сесіл Гібсон у 1916 році. Тоді цей самокат називали «виродком» серед велосипедів. Але правильна маркетингова кампанія знайшла свого споживача.

Фото – U.S. Patent 1,192,514

«Autoped є ідеальним транспортним засобом на короткі відстані для ділових або професійних чоловіків чи жінок до та з місць їхнього бізнесу; для жінок, щоб ходити по магазинах або дзвонити; щоб лікарі могли здійснювати звичайні щоденні дзвінки або відповідати на дзвінки; щоб старші діти швидко пішли на прогулянку або в школу; для слуг, коли їх посилають із дорученнями; для бакалійників, аптекарів та інших торговців для швидкої доставки; для комерційного продавця закликати до торгівлі; щоб працівники їздили на роботу та з роботи; для колекціонерів, ремонтників, месенджерів, а також для всіх, хто хоче заощадити гроші, час та енергію на подорожі. Усі матимуть комфорт і задоволення від поїздок на Autoped», – говорилося в рекламі.

Фото – https://onlinebicyclemuseum.co.uk/

Можна сказати, що виробники Autoped позиціювали цей агрегат як комфортний транспорт та статусну річ для заможних людей.

Свого часу племінник Зигмунда Фрейда Едвард Бернейс завдяки психоаналітичним працям дядечка зміг створити одні з найкращих рекламних компаній. У 1929 році він розробив pr-кампанію для American Tobacco. Він хотів розширити коло споживачів і створив образ елегантної жінки із цигаркою. Куріння підкреслювало не тільки її красу, а ще й незалежність.

Цього ж року суфражистки мали пройти парадом на Великдень Нью-Йорком. Бернейс найняв статисток, які приєдналися до мітингу із цигарками в зубах. Усі вони скандували, що куріння не відрізняє їх від чоловіків. Так компанія American Tobacco збільшила продаж цигарок для жінок.

Компанія Autoped також використовувала суфражисток і їхні ідеї у своїх рекламних кампаніях. У газетах публікували світлини леді Флоренс Норман, яка їздила на своєму Autoped на роботу в центрі Лондона. Водночас Амелія Ерхарт, знаменита льотчиця, з’явилася на кількох фотографіях з Autoped у Каліфорнії, навіть після того, як його припинили виготовляти приблизно у 1921 році.

Леді Норман. Фото – Paul Thompson/FPG/Achive Photos/Getty Images

Самокатом Autoped зацікавилися деякі американські компанії. Найкращим прикладом може бути Поштова служба Нью-Йорка, яка використовувала скутери для доставлення пошти. На розчарування поліції, правопорушники побачили власне вікно можливостей у спритній техніці, переробивши її як транспортні засоби для втечі.

Також цей транспорт використовували туристи. У книжці Джефрі Стерна про індустрію мотоциклів у США є фотографія радісних двох жінок, які беруть участь в імпровізованих перегонах на автопедах на піску на Лонг-Айленді, яка була знята для випуску Motorcycle Illustrated 1916 року.

Найекономніший вид транспорту

Провал Autoped був пов’язаний із тим, що дорогий агрегат не давав того комфорту від сидіння, яке мав велосипед чи мотоцикл. Водночас після зупинки виробництва у 1921 році до ідеї моторизованих самокатів повернулися після Великої депресії. У 1936 році з’явився Cushman Auto-Glide, який нагадував радше скутер, ніж самокат. Він мав сидіння і невеликий багажник, а також працював на ДВЗ. Від електродвигунів Autoped компанія вирішила відмовитися. Його хвалили за економність через двигун, який працював на газу. Реклама того часу стверджувала, що Cushman Auto-Glide – це дешевше, ніж ходити пішки.

Зрештою, Auto-Glide та його конкуренти керувалися тими самими правилами, що й виробники Autoped – випускай на ринок, потім це врегулюють. До речі, схожими правилами керуються і сучасні орендодавці електроскутерів.

Звичайно, що коли у 1930-му році правила дорожнього руху поширилися і на моторизовані скутери, Cushman зіткнувся із серйозними фінансовими проблемами. Можливість обходити законодавство була втрачена для молоді, яка любила двоколісний швидкий транспорт.

Цікаво спостерігати, як ми повертаємося на 100 років тому, коли моторизовані самокати тільки почали з’являтися і ставати популярними. І знову питання врегулювання і правил є наріжним камінням для тих, хто хоче швидко пересуватися містом.

Загалом, як колись з’явилися правила дорожнього руху, так і зараз врегулювання пересування на електроскутері є питанням часу. Ми вимушені в умовах економічних й екологічних криз повертатися до транспортних засобів, які колись видавалися дивними й неефективними. Скільки б ми не боролися проти електросамокатів, потрібно визнати, що їхня легкість, зручність та економність є важливими в щоденному житті сучасного світу.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь