Вілл як Воля. Чим особлива автобіографія актора та співака Вілла Сміта й кому її варто прочитати
21 грудня у продажу з’явиться автобіографія актора та співака Вілла Сміта. Українське видавництво «Bookchef» переклало й видало книжку майже одночасно зі світовою прем’єрою.
Добре, коли в тебе таке ім’я, яке легко може стати назвою мотиваційної біографічної оповіді. Will, що означає «воля».
«Мені хотілося позбавитися від прилиплого до мене образу Вілла Сміта й показати себе справжнього». Звучить як каламбур.
Відверто кажучи, перший, другий, третій розділи – і ти ловиш себе на думці, що такої відвертості не чекав/-ла. Ну, тобто, коли сподівалася прочитати про сороміцький випадок із початкової школи, про якісь вкрадені в сусідів яблука чи ще щось. А читаєш про те, як п’яний батько на очах 9-річного сина б’є матір.
Взагалі тема домашнього насильства, побоїв, пияцтва не заважає Віллу Сміту розповідати про свою родину з великою любов’ю. Він багато пише про те, що батько часто був п’яний як чіп. Але завжди приходив на всі його прем’єри, на всі покази та завжди його підтримував.
Вілл Сміт описує цікавий епізод. У віці 11 років батько розвалив стіну у своїй майстерні розміром 6 на 6 метрів. І змусив Вілла та його брата Гаррі будувати нову.
Вілл багато пише про страх і про те, що вважав і вважає себе боягузом через низку причин. Він не заступався за матір, коли батько її бив, він у багатьох речах поступався і намагався догодити батькові, старався бути таким собі розважальником, аніматором, щоб ніхто не лаявся, не кричав і не лупцював паском.
У книжці багато іронії та тонкого гумору – можу припустити, що, окрім самого Вілла Сміта, до цього доклав руку його співавтор Марк Менсон. Він відомий нам за бестселерами «Витончене мистецтво забивати на все» та «Усе замахало. Але надія є».
Опра Вінфрі назвала книжку Сміта «найкращими мемуарами, які коли-небудь читала».
У своїй біографії Вілл аналізує стосунки та атмосферу в батьківській родині. Він багато говорить про те, як це вплинуло на нього та його особисті стосунки. Перший шлюб Вілла тривав 3 роки. Сміт називає розлучення повним провалом свого дорослого життя.
З другою дружиною, Джадою Пінкетт Сміт, за 24 роки подружнього життя в актора та співака було чимало кризових моментів. Як впливала на родину публічність, як його донька поголила голову, які уроки довелося винести Смітові як батьку й чоловіку – видаються справді відвертими зізнаннями.
До речі, обкладинку книжки оформив вуличний художник із Нового Орлеана, відомий як Bmike.
Початок свого творчого шляху як музиканта-репера Вілл описує, здається, трохи ніяковіючи через своє походження. Річ у тім, що мати Вілла – досить освічена афроамериканка, бухгалтерка, інтелігентна й тендітна жінка. А батькові вдалося побудувати чималий бізнес і влаштуватися так, щоб троє дітей та родина жили в добробуті. Тож Вілл почувався вигнанцем, таким тюхтієм і домашнім хлопчиком. Адже йому не потрібно було красти чи торгувати наркотиками в чорних кварталах. Віллові здавалося, що всі навколо вважають його боягузом. На сторінках автобіографії він зізнається, що найперше боягузом він вважав себе сам…
Чи вдалося йому позбутися цього відчуття? Невідомо.
Книга водночас іронічна та жорстка, проковтнути її як легке читання вихідного дня навряд чи вдасться.
Утім, попри те, що це не мотиваційна література, здається, це одна з найбільш натхненних книжок, які я читала. Фанати Сміта точно оцінять:)
