В якому віці і чому дівчата починають вважати себе менш освіченими, ніж хлопці?
Суперечки з приводу інтелектуальних здібностей чоловіків і жінок досі тривають. Попри дослідження, які доводять, що на зацікавленість наукою впливають насамперед гендерні стереотипи, а різниця між чоловічим та жіночим мозком доволі незначна, у суспільстві все ще співвідносять стать зі здібностями та талантами.
Дівчат недооцінюють частіше, а іноді вони самі принижують власні інтелектуальні здібності через вплив гендерних стереотипів. Жінок досі вважають менш успішними та обдарованими: згадати хоча б ефект Матильди – знецінення жіночого внеску до науки, якому ми присвячували окрему статтю.
bit.ua досліджує витоки стереотипів і їхній вплив на свідомість людей.
Коли дівчата починають вважати себе гіршими
З’ясувалося, що корінь зла проростає зі школи, де вчителі/-ки радять вдало вийти заміж та наголошують, що хлопці кращі у точних науках.
Дівчата починають вважати себе менш обдарованими приблизно в тому віці, коли йдуть до школи – це доводить дослідження, опубліковане в журналі Science.
Американські психологи вирішили з’ясувати, як відрізняється сприйняття хлопцями та дівчатами їхніх здібностей. У дослідженні взяло участь 400 дітей (200 хлопчиків, 200 дівчаток) від 5 до 7 років.
Тестування проводили в кілька етапів. На першому дітям розповідали про певну «дуже розумну людину», а потім просили сказати, якої статі ця людина.
На другому етапі маленьким респондентам показували світлини з чоловіками та жінками і також прохали відповісти на запитання, кого вони вважають розумнішими.
Останнім етапом було співвіднесення поняття «розумна людина» з фотографіями чоловіків і жінок.
Дослідження довело, що діти у віці п’яти років частіше вважають більш розумними представників своєї статі. З хлопчиками потім картина не сильно змінюється: більшість шести- і семирічних так само вважають хлопців/чоловіків розумнішими від жінок.
Примітно, що кращої думки про чоловічий інтелект притримуються і дівчата: менше половини вважали жінок розумнішими, а більша частина асоціювала розумних людей саме зі світлинами чоловіків.
Ще одна деталь, яка не може не насторожувати: багато дівчат, які брали участь у дослідженні, зізналися – вони усвідомлено уникають заходів «для розумних дітей». Дівчата вважають, що ці заходи призначені не для них і їм немає чого там робити. І це – ще одне свідчення заниженої самооцінки та руйнівного впливу стереотипів.
Через проблеми із самооцінкою і в дорослому віці жінки часто стикаються з труднощами. Наприклад, вони частіше страждають від синдрому самозванця на роботі; рідше, ніж чоловіки, обговорюють можливість підвищення зарплати, та й суми підвищення просять значно менші. В середньому сума, на яку розраховують жінки, на 30% менша, ніж просять чоловіки, незалежно від кваліфікації.
Це, звісно, пов’язане не лише з наслідками виховання, а й із іншими стереотипами та проблемами, які переслідують жінок: наприклад, зі «скляною стелею» та тим самими ефектом Матильди, що поширюється не тільки на внесок до науки, а загалом на сприйняття жіночих здібностей. Виховання однозначно має великий вплив: невпевненість у власних силах сягає корінням дитинства, і позбуватися комплексів у багатьох виходить у кращому випадку з психотерапевтом.
Висновки
Автори дослідження наголошують – джерелом проблем є гендерні стереотипи, які знецінюють здібності дівчат ще з юних років. На жаль, суспільна думка та постійно повторювані фрази «фізика не для дівчат», якими б нелогічними вони не були, справді мають великий вплив.
У країнах, де гендерні стереотипи не так поширені, дівчата та хлопці демонструють свої навички в навчанні приблизно на одному рівні, а в країнах, де стереотипи процвітають, дівчата виконують завдання уже значно гірше. Тож у підсумку – краще за все підтримувати зацікавленість дітей, допомагати розвиватися у тому напрямку, який їм близький, та не ділити науки на «чоловічі» й «жіночі».
