В київському ЖК облаштували першу луку замість газону
На девʼятій черзі ЖК “Файна Таун” у Києві вперше замість газону облаштували луку замість газону.
Це друга міська лука столиці: першу площею 2,5 тис. кв. м облаштували пʼять років тому біля ТРЦ Respublika. За цей експеримент відповідав відділ урбан-дизайну і ландшафту Archimatika.
Європейський досвід: луки замість газонів
Міста Європи концентруються на підтримці біорізноманіття у місті, максимальній інтеграції природи у міську тканину та збереженні природних ресурсів. Це один з важливих елементів програми Sustainable Development, ухваленої ООН для країн-членів у 2015 році.
“Наприклад, через кліматичні зміни та скорочення природних ресурсів, європейці давно й активно використовують дощову воду, облаштовуючи дощові сади. Це дозволяє, розвантажити зливову каналізацію та збирати дощову воду (water management). Що не менш важливо – це спосіб заохотити біорізноманіття, як рослинне так і тваринне.
Не так давно ми облаштували дощовий сад на Файні. Зона теж виконує практичну функцію збору зливових вод. Що не менш важливо, це насичений біоценоз – не лише рослини, але і прихисток для багатьох видів комах. Комахи, до речі, викликають неабиякий інтерес у дітей”, – розповідає Юлія Євтушенко, ландшафтна архітекторка Archimatika
Хоча рівно підстрижений газон і виглядає охайно, це штучне утворення, якого не існує в дикій природі. Основа sustainable філософії – ощадливе використання природних ресурсів. Натомість, газон вимагає значної кількості води, хімікатів та енергії, що негативно впливає на довкілля.
Норма поливу сотки газону на одну добу – до 500 літрів водопровідної води, а у спекотні періоди до 1000 літрів. Така вода проходить попередню обробку коагулянтами і флорантами, відстоювання, фільтрацію, озонування і знезараження. Це ресурсо- та енергоємні процедури.
Крім великої кількості води, добрив та інших хімічних речовин, штучність газону також потребує постійних операцій з догляду: покос один-два рази на тиждень; внесення добрив; регулярна обробка гербіцидами проти бурʼянів; операції по вичісуванню, проколюванню дернини.
Лугові трави, натомість, потребують поливу лише на момент проростання насіння і сходів. Надалі полив мінімізується, а з часом прибирається взагалі. Квіти і трави – посухостійкі. Вони здатні витримувати періоди спеки та відсутності опадів. Фактично, єдиний необхідний догляд за лукою – скошування сухостою після зими.
Крім того, газон не може бути прихистком для фауни. Хімікати, якими обробляють газон, шкодять не лише комахам, але і ґрунтовим мікроорганізмам. Луки, натомість, не потребують жодної хімічної обробки.
Автори дослідження UK Wildflower Meadow Report повʼязують повне зникнення у Британії 150 тваринних видів за останні 100 років саме з втратою 97% лугів.
У чому ідея?
“Концептуально ми закладали ідею переходу із різних зон: променада пʼятої черги – це імітація річки, яка висохла. Вона ж – дощовий сад. Він збирає дощову воду і розвантажує зливову каналізацію. Це екологічне, стале рішення – розповсюджене в містах Європи. Поки, на жаль, не розповсюджене в Україні.
Далі – зона лугових трав. Вона ж перейде в наступну зону променади з ялинками, де ми заклали ідею з більш лісовою тематикою. Мета – на, невеликій за мірками дикої природи, ділянці вмістити максимальну кількість різних екосистем, що зустрічаються в дикій природі”, – розповідає Микола Морозов, керівник креативного відділу Archimatika.
Трави, обрані до травосуміші – це переважно багаторічні квіти. Вони цвітуть по черзі. Залежно від сезону, ландшафт буде постійно змінювати барви.
