Українські майстрині відродили сорочку Василя Вишиваного – нащадка з династії Габсбурґів
Українські майстрині відтворили легендарну сорочку з найвідомішої архівної світлини ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького.
В українській історії нащадок однієї з найвпливовіших європейських монарших династій залишився як Василь Вишиваний — полковник легіону Українських січових стрільців та Армії УНР, який присвятив своє життя Україні.
Задум перетворити сорочку зі старої фотографії на інструмент сучасної культурної дипломатії виникла у 2025 році — до 130-річчя ерцгерцога. Сьогодні у цій вишиванці можна побачити голову Дому Габсбургів Карла фон Габсбурга та Сергія Жадана — автора лібрето опери «Вишиваний. Король України».
Навесні 2026 року капсульна колекція «Вишиванка як присяга», присвячена Василю Вишиваному, стала результатом колаборації мультидисциплінарного проєкту «Вишиваний. Король України» та тернопільського етнобренду Koza Dereza Manufacture. До колекції увійшли лляна сорочка з відтвореним орнаментом, прикраси та навіть лялька «Василь Вишиваний». Майже 10% від продажів спрямовують на розвиток мережі просвітницьких просторів Хартія-Хаб 2-го корпусу НГУ «Хартія».
Молодий ерцгерцог Вільгельм Габсбург отримав псевдонім Вишиваний від українських вояків через любов до вишиванок, першу з яких йому подарував один із побратимів, а Василь — це українізована форма імені Вільгельм.
Згодом символічне прізвисько Вишиваний стало його політичним і літературним псевдонімом — саме ним він підписав збірку віршів, написаних українською мовою.
«Приклад Вільгельма фон Габсбурга неймовірно надихає. Уявіть: представник імператорської родини, блискучий військовий та політик настільки закохується в Україну, що робить її своєю долею. Він не просто вивчив українську мову, він спонукав своїх воїнів пишатися власним корінням, носити національні кольори та співати українських пісень. Він допомагав їм відчути гідність бути українцями. Це саме те, що ми маємо відчути сьогодні — віру у власну силу через пізнання таких неймовірних особистостей», — зазначає Олександра Саєнко, ініціаторка та продюсерка мультидисциплинарного проєкту «Вишиваний. Король України».
Захопившись постаттю Вишиваного ще під час створення опери «Вишиваний. Король України» (автор лібрето — Сергій Жадан, композиторка — Алла Загайкевич), Олександра Саєнко загорілася ідеєю відтворити найвідомішу сорочку Вишиваного.
Вона розповідає, що головна складність полягала у тому, що архівна фотографія була чорно-білою, а опису кольорової гами вишивки не збереглося. Технологи українсько-австрійського текстильного бренду Rina Podolski провели майже етнографічне дослідження та змогли знайти відповідний візерунок.
Виявилося, що орнамент характерний для вишиванок Івано-Франківщини та має притаманну цьому регіону кольорову гаму. Тож, підкреслюють майстрині, хоча неможливо бути абсолютно впевненими, що сорочка Вишиваного виглядала саме так, існує багато свідчень на користь цієї версії.
Перші шість кольорових реконструкцій сорочки Вишиваного створювалися як ексклюзивні дипломатичні подарунки кутюрного рівня. Однак завдяки співпраці з українським етнобрендом Koza Dereza Manufacture ця вишиванка отримала нове життя та стала доступною для значно ширшої аудиторії. Працюючи над сучасною версією моделі, дизайнери повністю зберегли автентичний орнамент, водночас адаптувавши кольорову палітру до сучасної естетики — у стриманих сіро-чорних відтінках. Для створення сорочок використали високоточну машинну вишивку та преміальні натуральні тканини. Нині модель представлена у жіночому, чоловічому та парному форматах.
«На превеликий жаль, постать Василя Вишиваного невідома широкому загалу. Ми майже не бачимо вулиць на його честь чи пам’ятників. Хоча для українців це чудовий символ вибору країни серцем, служіння ідеалам свободи. Для нас принципово робити речі із глибоким сенсом, тому ми завжди додаємо історичне підґрунтя та оспівування інколи несправедливо забутих героїв України», — розповідає Вікторія Колодій, засновниця Koza Dereza Manufacture з Тернополя.
З кожної проданої сорочки «Вишиванка як присяга» 1000 гривень передають на розвиток Хартія-Хабу 2-го корпусу НГУ «Хартія» — мережі просвітницьких просторів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Дніпрі та Харкові.
