Хто заслуговує на секс?
Думаю, таке запитання ви точно не очікували почути від авторки телеграм-каналу, де вона пише свої гарячі історії та думки щодо побачень, стосунків та сексу. Та річ у тім, що на секс не потрібно заслуговувати.
Розумію, це дуже прогресивна думка, та секс – це не винагорода. І дорослі пропрацьовані люди займаються ним за взаємною згодою й тому, що його хочуть.
Маю ще одну прогресивну думку, людоньки: секс можна поміняти лише на секс. Це взагалі не про те, що «я її зводив на каву, значить вона мені винна мінет» чи «вечеря в ресторані автоматично дорівнює акробатичним трюкам у ліжку». Я на неї потратив – значить заслужив, щоб мене обслужили.
Ще в мене викликає просто гомеричний сміх фраза: «Я б вдув». Дорогий, по-перше, хто ж тобі «дасть» (терпіти не можу це слово, але тут воно в правильному контексті), а по-друге, хто ж призначив тебе суддею?
І знову виникає ще одна неймовірно прогресивна думка, що наявність члена між ногами не дає жодних прав визначати, кому відсипати сексу, а кому – ні.
Стереотипи щодо зовнішності
Буквально нещодавно до мене в чат-бот прийшов чоловік із вимогою показати йому свої (тобто мої) фото. Ну щоб він упевнився, чи маю я право на такі-от гарячі історії, чи відповідають мої тексти його уявленням про жінку, яка заслуговує на такі пригоди.
Зрозуміло ж, якщо в мене досить сексу, то я можу бути лише певного типу: ну там ноги від вух, руда, п’ятий розмір грудей, тонка талія, пухкі губи, молода. Загалом тут можна малювати будь-яку картину. Я хочу сказати лише те, що це «прекрасний» оцінювач жодної секунди не сумнівався, що: а) він має право оцінювати мене та мою привабливість; б) якщо я не біжу в його бік із фотографіями в руках, гублячи капці та труси дорогою, то історії мої – плід фантазії самотньої жінки.
Думаю, ще буквально п’ять років тому я б почала доводити цьому чоловіку, що так, я маю право. Ще внутрішньо все одно б сумнівалася та намагалася б показати лише свої переваги. Може навіть і фото відправила б. А потім, коли цей чоловік обісрав би мою зовнішність – а це б сталося обов’язково! – довго б плакала й учергове трималася від чоловіків якомога далі.
Зараз мені вистачило буквально кількох хвилин переписки, щоб не піддатися на маніпуляцію, відписати його від каналу, наробити скрінів для історії та забанити його до бісової матері. Та будьмо відверті: п’ять років тому я точно не змогла б так відповідати – і канал про секс теж не могла б вести. Бо ніхрена я не знала про себе: ні про тіло, ні про задоволення, ні про нормальний секс.
Сором і невпевненість – ось мої тогочасні постійні супутники. Оргазм? Мастурбація? Задоволення? Насолода? Так, це все було, але виникало через призму сорому та переконаності у власній непривабливості. Зрозуміло ж, що тоді я вважала себе людиною, яка не заслуговує на секс. От сідниці недостатньо пружні чи талія недостатньо тонка, або навіть ноги не такі гладенькі. Чи ще сто інших причин, які досі вискакують на жінку з кожної праски.
Замість висновків
Та повернемося до запитання в заголовку: якщо раптом ви зустрічаєте людину, яка починає казати, що на секс треба заслужити, то найкращим виходом для вас буде лише одне: іти в протилежному від цієї особи напрямку. І нерви ціліші будуть, і в психолога на одну проблему менше розбирати.
Не треба вам таке, просто повірте.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.