Труднощі перекладу, або що означає запрошення на каву

Минулої осені недовго переписувалася з одним хлопцем в тіндері. Все було дуже мило, поки не розказала йому історію свого одного невдалого побачення. Там ми домовились сходити на каву, і мій залицяльник приїхав на зустріч з рюкзачком та планами провести зі мною ніч.

А я як би не розраховувала. Бо для мене «зустрітися на каву» означає зустрітися в кав’ярні чи прогулятися з напоєм в руках, поговорити, приємно провести кілька годин – і все.

Я не очікую, що «кава» означає «секс».

Виявляється, я помиляюся. Про це якраз і розповів хлопець з тіндера, пояснивши, що всі дівчата так і роблять. І що «ні» насправді означає «так», просто треба тро-о-о-ошки повмовляти, так прийнято.

У мене аж окуляри злетіли, якщо чесно, коли я фейспалмом відбила собі все обличчя. Безперечно, я все розумію, всі ці суспільні ігри: чоловік – мисливець, жінка – трепетна лань; він постійно хоче сексу, вона нарешті погоджується і «дає»; він головний, вона ніхрена в цьому житті не розуміє.

Але, бл*ха, це ж середні віки, людоньки. Альо! Ми в 21 столітті і, як не дивно, в не найгіршій країні. Так, нам є ще куди боротись, коли 8 березня продовжує залишатись «святом весни і краси», і з кожної праски вискакує реклама чого завгодно, але не рівної оплати праці, знищення скляної стелі чи справедливої можливості обіймати жінкам 50 відсотків керівних посад.

На жаль, мало хто з нас вміє словами через рот говорити про свої бажання – та ще робити це так, щоб не образити всіх навколо. І це стосується всіх: і чоловіків, і жінок. Ми влаштовуємо танці з бубнами, вживаємо евфемізми, лише б ніхто нічого ТАКОГО не подумав.

Знаєте, я часто ходжу на каву. По-перше, сильно люблю цей напій. По-друге, люблю спілкуватися з класними людьми. Але тепер щоразу з новим хлопцем уточнюю, чи розуміє він, що «кава» означає лише каву? Це не запрошення на секс, це не дозвіл робити якусь хрінь, про яку ми не домовлялись. Інколи чуваки дивуються, як от той з тіндера.

І от що я думаю: ці взаємні танці з бубнами будуть вічними, аж поки люди не почнуть говорити те, що справді мають на увазі. І вони точно знатимуть, що їх не засудять, не піддадуть остракізму, не тицятимуть пальцями.

Особливо це стосується жінок. Коли дівчина нарешті перестане «давати» і «уступати», бо так прийнято. Коли вона кликатиме його «на каву», хоча насправді хотіла би продовження. Коли в фільмах не будуть показувати всіляку муть, яку чомусь називають романтикою. Коли чоловікові не треба доводити всім навколо, що він – брутальний мачо, який трахає все, що ворушиться, а що не ворушиться, штурхає і трахає теж.

А щодо того хлопця з тіндера, то події розвивалися дуже прогнозовано: він сказав, що я якась несправжня жінка і хочу дивного. І про секс особи жіночої статі не повинні так відкрито говорити, бо інакше вони вважатимуться легкодоступними. А феміністки – страшні та мужиків не люблять. Тому я забанила його від гріха подалі і пішла шукати іншого, більш притомного співрозмовника, з яким і словник термінів співпадає, і базові цінності – теж.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки. 

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram