Як проходить Велике інтернет-будівництво

Поки інші країни запускають ракети в космос, ми все ще займаємося питанням інтернету. Але ми це робимо швидко та системно, щоб надолужити за кілька років ту відстань, на яку інші витрачали десятиліття.

Цього тижня ми з командою їздили на Чернігівщину, у Макіївську територіальну громаду. Тут ще місяць тому не було фіксованого інтернету взагалі. 3000 людей, які живуть у селах цієї громади, могли користуватися лише мобільним інтернетом, який теж з’явився тут два роки тому. 

Можна тільки уявити, наскільки складно було виконувати найпростіші завдання. Школи, лікарні, пожежна станція – усі вони могли працювати лише з 4G. За інтернет-субвенцією у 44 соцзаклади в 11 селах Макіївської громади з’явився оптичний інтернет. Швидкий і не лише на смартфоні.  

До кінця року за субвенцією підключать три тисячі сіл до оптичного інтернету. А це – понад мільйон українців, які вперше зможуть отримати швидкісний інтернет у себе вдома. 

Інтернет-субвенція – це проєкт за масштабом, який можна порівняти з Великим будівництвом. Але замість доріг ми прокладаємо оптоволокно у найвіддаленіші куточки країни.

Чернігівщина – рекордсмен в Інтернет-субвенції. На неї виділено майже 60 мільйонів гривень – це найбільший показник серед всіх областей. За ці гроші швидкісний інтернет тут вперше отримають 150 тисяч українців.  67% сільських мешканців Чернігівщини взагалі не мали можливість під’єднатися до швидкісного інтернету. Це найгірший показник в Україні. 

Тривалий час села в Україні перебували в умовній соціальній ізоляції. Зв’язок наче був, але непостійний та ненадійний. Бажання дізнатися останні новини чи поспілкуватися з рідними, які живуть в іншому місті чи країні, перетворювалося на тортури. Це той самий момент, коли ви бігаєте подвір’ям, щоб знайти місце з найкращим сигналом. 

Місцеві сприйняли появу інтернету з ентузіазмом та великим полегшенням. Наприклад, лікарі. Для того, щоб людина змогла отримати COVID-сертифікат, лікар має внести дані про вакцинацію в ЕСОЗ – це електронний реєстр. Тобто зробити це без інтернету просто неможливо. 

Пожежники зазначали, що нарешті зможуть нормально обмінюватися документацією. Один з учителів сказав нам, що дистанційно навчати дітей буде набагато простіше. Ну і що комуналку нарешті можна оплатити без черг – онлайн. 

У кожної людини був свій побутовий біль, який вирішує проведення оптики. Комусь не вистачає швидкості, комусь рішень, а комусь бракувало можливостей. Діти зможуть проходити онлайн-курси, навчатися будь-чого, що вони виберуть. А не ходити на ті гуртки, які є у своєму чи сусідньому селі.

Інтернет – це те, що змінює світ, спосіб життя і навіть мислення. Я пам’ятаю, як інтернет з’явився у мене вдома. Це те, що розділило життя на «до» і «після». Круто, що цього року цей момент станеться у житті мільйона українців також. 

Швидкісний інтернет одразу ж робить село привабливим і для нових жителів. Люди, які мріють жити серед природи, але також хочуть мати доступ до усіх сучасних можливостей та технологій, – скоріше придбають будинок у селі зі швидкісним інтернетом. 

Під час пандемії COVID-19, яка змусила всіх сидіти по домівках, швидкісний інтернет став не  примхою, а нагальною потребою. 

Уявіть умовну бабусю Петрівну, яка захворіла на COVID-19. Вона живе сама й перебуває на самоізоляції. Не може вийти з дому, побалакати зі своїми сусідами. Можна тільки уявити, наскільки їй нудно наодинці. А з інтернетом її найкраща подруга – умовна бабуся Іванівна – може ввечері подзвонити у Viber та розповісти всі новини за день. Навіть якщо Іванівна раптово лягла спати раніше та не подзвонила, завжди можна скласти собі компанію серіалом.

До того ж діти та онуки Петрівни тепер набагато частіше і надовше приїжджатимуть у гості. Адже у неї вдома тепер також є швидкісний інтернет. Враховуючи, що безліч компаній тепер не повертаються до звичних умов та продовжують працювати віддалено. Тобто можна приїхати у гості та продовжувати працювати чи навчатися. 

Інтернет – це дійсно про можливості. Не тільки про саморозвиток, навчання чи власну справу. Це ще про можливість бути причетним до чогось важливого. Наприклад, матч збірної України, де ще один гол забиває Андрій Ярмоленко. Круто, коли ми перебуваємо в різних частинах країни, але можемо радіти цьому одночасно.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки. 

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram