«Ліфт». Оповідання Олександра Михеда із нової збірки «Транзишн»
Олександр Михед – письменник, куратор, мистецтвознавець, автор літературно-мистецького мультимедійного проекту «АмнезіЯ project: Відкрита платформа», збірки оповідань “Понтиїзм”, психотрилеру “Астра” та арт-буку “Мороки”.
«Вигадані історії, у яких занадто багато справжнього. Справжні історії, у яких, здається, занадто багато вигаданого. Михед препарує консюмеризм, психологічні особливості сучасників і навіть чиюсь лав сторі. Іронічно, дотепно, важко відірватися» – ділиться враженнями від збірки Ірена Карпа.
Сьогодні bit.ua публікує одне з оповідань письменника під лаконічною назвою «Ліфт».
***
1
Відеозапис на ютубі триває майже 4 хвилини. Маленька постать чоловіка в неймовірно пришвидшеному темпі метушиться в кабіні ліфта. Лягає на підлогу.
Метушіння.
Розпач.
Безнадія.
Апатія.
Майже 4 хвилини.
Напружено чекає розв’язки.
Життя на швидкому промотуванні. Безкінечність, прискорена в 40 разів.
2
Його звати Ніколас Вайт.
Йому тридцять чотири роки.
П’ятнадцять років він віддав роботі в «Businessweek» у Нью-Йорку.
П’ятниця, 15 жовтня 1999 року.
На годиннику майже 23:00. Всі вже давно розійшлися.
Вайт каже колезі, що викурить цигарку і скоро повернеться.
(Згодом в одному з найбезглуздіших коментарів буде сказано, що все життя Ніколаса Вайта склалося б інакше, якби не закон, що забороняє курити в приміщеннях. Йому б не довелося сісти в той треклятий ліфт).
Він спускається з 43 поверху.
Викурює цигарку.
Заходить у ліфт.
Ліф застрягає між 13 і 14 поверхом.
Ніч п’ятниці.
3
Він лишився без телефону й без годинника.
Ніхто не звернув увагу на його відсутність. Ні колега, якого Вайт попередив, що скоро повернеться.
Ні вісім охоронців, які весь час змінювалися, поки Вайт сидів у ліфті.
Протягом 41 години.
4
Маленька постать метушиться на відео. До болю в пальцях стукає по кнопках виклику допомоги.
Розпач.
Якоїсь миті він сідає на підлогу. Дістає гаманець.
І береться розкладати пасьянс із кредитної картки, посвідчення водія й іншого мотлоху. Вайт хоче зрозуміти себе.
Чи є він насправді? Чи є його життя? І хто він у ньому?
5
Аварійний дзвінок увімкнувся одразу. Дзеленчання доводить Вайта до шаленства. Потім — галюцинації.
І світло, що не вимикається ніколи. Лише коли розгортаєш гаманець і вкриваєш ним очі, можна якось заховатися.
6
При собі він мав печиво та три цигарки.
Що якби не вони?
7
У сусідніх ліфтах проводили ремонтні роботи.
У сусідніх шахтах теж.
Жоден із восьми охоронців.
8
Йому вдається розсунути двері ліфта. Непробивна стіна. Простір суцільного ніщо між поверхами. Простір, у якому тебе не існує — ніхто не зауважує твоєї присутності. Твого неіснування тут. Повільно двері знову зачиняються самі.
9
Що ти контролюєш у своєму житті? Чи можеш узагалі його направляти?
Що може змінити у твоєму житті лише один перекур?
Одна цигарка?
10
Відповідь: усе.
11
Пекельна мука. Безкінечність, сконденсована в мінімальному просторі.
12
Спершу Вайт подумав, що це експеримент. Як поводитиметься працівник, заскочений у такій ситуації? Чи зможеповодитись гідно?
Коли все закінчилося, він подав до суду.
Процес тривав кілька років. Зрештою він отримав відступне.
І більше не влаштовувався на роботу.
13
На нього випадково натрапили в неділю, 17 жовтня.
На годиннику було майже 16:00.
40 годин.
Служба підтримки пояснила, як відкрити ліфт. Як вийти на свободу.
Порятунок був увесь цей час перед ним. Під рукою.
Але всім було байдуже. Ніхто не зауважує твоєї присутності.
І твого неіснування тут.
14
Згодом представники «Корпорації управління Центром Рокфеллера» назвали випадок Вайта «прикрим поєднанням механічного перебою і помилки людини».
15
У мережі є ще одна історія про 40 годин у ліфті. Зазвичай люди сприймають її за правду. Як і всі фейки.
Метушіння маленької постаті на моніторі. Стіни обмазано гівном. Діарея і ліфт, що застряг, — ідеальні складові американської комедії. Або американської історії жахів.
16
Натовп анонімусів обговорює історію Вайта. Називає його слабаком.
Слабкодухим.
Це не найстрашніше, що може статися.
Метушіння.
Розпач.
Безнадія.
Апатія.
Якого біса подавати до суду на суму із шістьма нулями?
Як завше, серед натовпу виникає єдиний голос. Він каже:
— Спробуйте просто подивитися це відео без швидкого перемотування.
Без перерв. Не відволікаючись ні на що.
41 година.
