Спецпроєкти

10 причин, чому ми не розуміємо один одного


Ні, ми не про новий мовний закон – він якраз об’єднує. А про факти, які впливають на сприйняття сказаного. Зібрали найпоширеніші причини, через які люди не можуть порозумітися. Ознайомлення із цим списком, звісно, не зробить з вас гуру спілкування, але, можливо, наштовхне на зміни.

Отже, що заважає нам розуміти один одного?

Різне значення слів

Роберт Антон Уілсон у своїй “Квантовій психології” розказує про тлумачення фрази “Джон – єврей”. Жителі різних країн можуть сприйняти цю фразу і як “Джон є євреєм, бо він народився в Ізраїлі”, або “Джон є євреєм, бо всі його родичі євреї”. Або ще один варіант “Джон – юдей” (мається на увазі релігія).

На прикладі єврея Джона бачимо – все не так однозначно.

Настрій

Найочевидніша причина, про яку ми чомусь забуваємо. Коли ви не можете пройти місію в GTA, на роботі накричали, а розмова з батьками в черговий раз перетворилася на скандал, найввічливіше прохання співмешканця помити посуд здається знущанням. Тож, доки ви не відокремлюватимете власний поганий настрій від спілкування з іншими, конфлікти не завершаться.

Ставлення до оповідача

Не тільки слова і фрази відіграють роль. Ви почуєте від колеги, що новий альбом Rammstein – клас, але не будете слухати його. Бо колега колись хвалив так собі музику, і взагалі він вас бісить. А от якщо той самий альбом порадить краща подруга, скоріш за все, вже ввечері ви підспівуватимете Тіллю Ліндеманну. Бо подругу любите і поважаєте, і, відповідно, її слова мають більшу силу, ніж поради когось не дуже близького.

Почули не те

Так, через те, що ви просто не розчули фразу, інша людина може виглядати божевільною. Уілсон, якого ми вже згадували раніше, наводить такий приклад. Відомий психіатр Уотцлавік влаштовувався на роботу. Секретарці він представився: “Я Уотцславік”. Жінка відповіла: “А я вас так і не називала”. Сконфужений доктор відповів: “Але я себе так називаю”. “Чому тоді ви це тільки що заперечили?” – перепитала співробітница.

Якщо ви нічого не зрозуміли, не страшно – зараз пояснимо. Йдеться про гру слів: секретарка почула замість “I’m Watzlavick” “I’m not Slavic” (“Я не слов’янин”). Саме через те, що жінка не розчула все правильно, виник міні-конфлікт. І в очах секретарки Уотцславік після “але я себе так називаю” виглядав як мінімум дивно, а як максимум – божевільно. Тож, якщо розмова заходить не туди і ви перестаєте розуміти співбесідника, краще сто разів перепитайте. Хоча, можливо, ви все правильно розчули, а він-таки виявиться божевільним.

Труднощі перекладу і культурний код

Попередній приклад це демонструє: якщо англійської ви не знаєте, зрозуміти абсурдність діалогу майже неможливо (ну, і ще контекст відіграє роль). Деякі іншомовні фразеологізми і жартики важко перекласти без втрати сутності – доводиться підбирати відповідники і шукати людину, яка розуміє обидві мови і все розкладе по полицях. Так що не дивуйтеся, якщо іноземець не сміється після ваших іскрометних перекладених жартів – у нього інша культура і, відповідно, інші мемчики.

Формулювання

Уявіть, що у вас рак. Доктор каже: “Шанси, що ви виживете завдяки операції – 70%”. Або наголошує: “Є 30% вірогідності, що ви помрете після хірургічного втручання”. Який варіант оберете?

Поки думаєте, розказуємо, що, після опитування пацієнтів, студентів-медиків і лікарів, виявили – перше формулювання, у якому йдеться про можливість вижити, дає більше надії, ніж констатація вірогідної смерті.

Об’єм знань і лексикон

Ви не зможете повністю зрозуміти, що має на увазі співрозмовник, якщо половину слів з його спічу чуєте вперше, або він використовує занадто складні словесні конструкції. Чим більше знаєте – тим менше вмикається ксенофобія під час розмови (або прочитання статей/перегляду якихось передач тощо).

Кількість повторень сказаного

Є якась пісня, що вас бісить. Але ви чуєте її частіше і частіше – то радіо раз на рік вирішили послухати і випадково натрапили, то друзі увімкнули, то з машини сусіда пролунала. Проходить час, і ви потихеньку звикаєте. Перший куплет вже здається не таким поганим. І другий теж. І слова вже пам’ятаєте, і, соромлячись, слухаєте дорогою на роботу.

Зі словами все діє приблизно так само. Повторний вплив ненависних повідомлень може знижувати рівень тривожності і змінювати сприйняття на протилежне. Ми до всього звикаємо, врешті-решт. Якщо вас не хочуть чути – може, спробуєте повторити ще разочок?

Зона комфорту

Упередження заважають нам розуміти інших. Як, ця людина на виборах голосувала не за мого кандидата? О боже, що отой вчений верзе взагалі, я читав/а статтю, де було сказано зовсім інше. Моя подруга думає, що сенс життя – у створенні родини, ну й божевільна. Шкода, в батьків свого часу не було інтернету, може, тупили б трохи менше. Не знаю, як жити в цьому божевільному світі.

Круто, що у вас є своя позиція. Але інші люди мають повне право її не поділяти. А те, що ви вмієте їх вислухати і прийняти, – лише плюс вам. Якщо ще не готові – можливо, варто вилізати зі свого світу та хоча б спробувати зрозуміти інших?

Небажання зрозуміти іншого

Ця причина може поєднувати багато факторів: і відсутність настрою, і несприйняття співрозмовника, і труднощі перекладу. Але результат один: ви не маєте бажання говорити з цією людиною, не хочете її слухати і автоматично блокуєте все, що вона каже. Тут шансів порозумітися майже немає. Допоможуть хіба що час і бажання усунути причини, які заважають нормальному діалогу.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь