Як відволіктися від екзистенційної кризи: 11 (поганих) порад з кіно
Ви коли-небудь замислювалися, як люди сперечалися раніше? Ось сиділи столітті в п’ятнадцятому і думали: «А скільки кг може підняти орел в повітря?» або «Хто був передостаннім королем у нас?» І не могли, як ми сьогодні, відкрити Вікіпедію і все дізнатися. Аж моторошно думати, як це – жити в Середньовіччі. Це ще гірше, ніж зустріти страшну легенду під назвою «екзистенційна криза».
Хоча навіть ми з усіма всілякими гаджетами і ресурсами не можемо відповісти собі на деякі питання. Купа «хто я? де я? чого я хочу? що я можу?» і тому подібних повільно, але вірно затягують в екзистенційну кризу. Ми ж вирішили знайти способи врятуватися від виру думок про сенс буття в кіно. Тільки це погані поради, тому користуватися ними небажано. Вчиняйте на власний розсуд.
Потонути в морі розпусних зв’язків
Ні, моралізаторство не наш коник. І ми ні в якому разі не намагаємося залізти в чуже ліжко. Просто у розпусної поведінки є кілька небезпечних моментів, які здаються не таким злом, як екзистенційна криза, але їх теж бажано побоюватися. По-перше, варто пам’ятати про мережевий маркетинг венеричних хвороб, які, звичайно ж, відвернуть від думок про буття, але чи хороший це варіант? А по-друге, деякі люди сприймають близькість як щось більше, ніж енну кількість фрикцій і оргазм хоча б однієї людини. Тому ми радимо нікому не розбивати сердечко.
Он Ештон Кутчер навіть не в одному фільмі грав бабія, але рідко у фіналі це призводило до чогось хорошого. Але зате він хоча б не піддавався екзистенціальним роздумам.
Почати битися
Це тільки в «Бійцівському клубі» знайти компанію і влаштувати побої круто. В житті все ж таки можна померти в будь-яку секунду, як герой Чарлі Ханнема в «Хуліганах». Нехай він навіть пішов на це навмисно. Звичайно, немає нічого ганебного в тому, щоб вдарити людину, яка сама про це попросила. Але раптом ти звикнеш таким чином звільнятися від важких думок, і в наступне загострення туги поруч нікого не буде з тих, хто міг би добровільно взяти участь у мордобої.
До того ж у світі ще багато того, чого ти не спробував/-ла і для чого знадобляться зуби. Які ти можеш втратити при кожній бійці. Хоча є ж такий захоплюючий винахід, як золоті зуби.
Заїдати горе
Обжерливість також не шанс втекти від страшного сьогодення. Нехай цей шлях навіть буде вистелений найсмачнішим морозивом, бургерами або фалафелем. Хіба герой Кевіна Спейсі у фільмі Девіда Фінчера «Сім» не навчив тебе, що смертні гріхи не дарма носять таку характеристику? Та й Бріджит Джонс на власному прикладі покаже, що заїдати будь-які труднощі насправді деструктивне бажання.
Спитися
Знаєте, чому у Ніколаса Кейджа є «Оскар», «Золотий Глобус» і премія Гільдії кіноакторів США? Тому що він талановитий актор і зміг стати алкоголіком заради роботи, а потім повернутися до нормального життя. Якщо і у вас є такі здібності, то вам потрібно терміново дочитувати цей текст і шукати кастинги, щоб проявити свій дар.
Але якщо ні, є ймовірність спитися і опинитися на дні, як герой племінника Копполи в картині «Покидаючи Лас-Вегас». Або пройти через низку випробувань, як Ума Турман в «Моєму цинковому ліжку». Тому потрібно визначитися, що пити алкоголь – клас, а ставати алкоголіком – небажано. Тільки якщо ви не Брюс Робертсон.
Корчити щось із себе
Росс з «Друзів», коли закохався у свою студентку, почав себе вести, як чорт зрозумій хто. Так, подібна поведінка відноситься скоріше до кризи середнього віку, але таким чином можна приховати свій страх перед пошуком відповіді на визначальні питання. Адже якщо ти відчуваєш тугу, жах, холод по спині або просто дискомфорт при питанні про сенс існування, то від створення собі іншої личини у тебе справжня криза не пройде.
Он Бен Кінгслі в «Поза/собою», опинившись перед смертю, взагалі переселився в Райана Рейнольдса. Можливо, отримавши нове тіло і ще пару десятків бонусних років, ми б і змогли знайти більш простий спосіб позбутися екзистенційної кризи. Але поки доводиться справлятися з потоком думок в красивому і рідному тілі.
Кидати коханих
Той же Рейнольдс в «Дедпулі», здається, вирішив питання про сенс свого буття і знайшов собі покликання. А оскільки його вибором стало небезпечне ремесло, то рішення залишити кохану людину пішло всім на користь. Точніше сказати, він покинув кохану, ще коли дізнався, що скоро помре від метастазів, і мав можливість повернутися до неї, коли вилікувався, але просто не зміг зробити це з понівеченим тілом.
Але заковика в тому, що порада «кинути свою любов» тобі підійде тільки в цьому випадку. Розшифровуємо: якщо ти володієш мутованою ДНК і твоє тіло здатне до регенерації, тоді твоє рішення добровільно розлучитися з коханою людиною ще якось можна зрозуміти. Але якщо ні…
Самостверджуватися за рахунок інших
Важливо розуміти, що твоє життя – це тільки твоє життя, тому і екзистенційна криза в ній тільки твоя. А тому твої сумніви про те, чи все ти робиш правильно, усвідомлення безглуздості існування і взагалі тлінність світу – тільки твої. І ніхто не хоче страждати, щоб ти забув/-ла про гнітючу реальність. Ну хіба тільки він/вона погодиться на це добровільно.
Отже, повторювати досвід героя Джеймса Макевоя в «Лайні» або Крістіана Бейла в «Американському психопаті» не тільки мерзенно, але і протизаконно. А знаходження у в’язниці з не найдоброзичливішими персонажами може серйозно посилити твою кризу.
Кинути друзів
Потрібно розуміти термінологію – можна порвати стосунки з друзями, спробувати дистанціюватися від них, позичити грошей і не віддавати, щоб зіпсувати відносини. Але кинути – це зовсім інше. Наприклад, не віддати все той же борг або просто виставити на гроші – ми говоримо саме про це.
Взагалі, зловживати надмірним довірою людей одна з найгірших людських якостей, а для людей, які провертають таке з друзями, в пеклі є цілий комплекс котлів. Та й є ймовірність, що з таким кидком екзистенційна криза лише посилиться. Герой Юена Макгрегора з «Тренспоттінга» розповість про це краще будь-яких притч.
Виїхати за місто і почати продавати алкоголь бандитам
Якщо ти ніколи не мав/-ла справ з криміналом, то краще в 2019 році таке і не починати. А якщо доля розпорядилася по-іншому – то хто ми такі, щоб тебе вчити. Але навіть якщо ти готовий/-а переступити межу закону, а також створив/-ла крутий бізнес-план, надихнувшись «Найп’янкішим округом у світі» з Томом Харді, Шайей Лабафом і Джесікою Честейн, є невелике «але» – дії картини відбуваються в часи сухого закону і Великої депресії.
Якщо ти вже зрозумів/-ла, чому цей план не вдасться реалізувати так само круто, то вітаємо – це мудре рішення. Але якщо ще ні – хто ми такі, щоб тебе вчити?
Погано прикинутися мертвим при нападі дикої тварини
Згодні – це неймовірно цікавий і спокусливий спосіб відволіктися від гнітючих питань про сенс буття. Так мало хто робив, у цьому є шарм, а душа так давно вимагає внести частку авантюризму в нудну буденність життя. Але невже екзистенційна криза стоїть настільки гостро, що ти задумаєшся при виборі між буденним життя і химерною смертю? У світі ж ще скільки незвіданих куточків, нових відчуттів і непережитих емоцій. А померти ти завжди встигнеш. Зрозуміло, якщо ти не Х’ю Гласс.
Клонувати себе і вбивати свої інші копії
Подвійність проблеми такої кризи в тому, що ми починаємо замислюватися про сенс життя, будучи ситими і взутими. То є круто, що нам не потрібно переживати про базові потреби, але погано, що у нас є більш високі запити і на них потрібно відповідати, щоб бути чесним/-ою перед самим/-ою собою.
Виходячи з цього, а чи не постанемо ми перед новими викликами, коли еволюціонуємо до такого стану, коли зможемо клонувати себе? Можливо, логічність людської природи і продовжиться, ставлячи все нові планки в міру подолання попередніх. Але зараз, намагаючись зрозуміти, хто ж ми і в чому Сартр був правий, краще почекати з клонуванням себе власноруч. Ну хіба тільки ти не попросиш про це Ніколу Теслу. Оу точно, його ж вже немає з нами.
