Чому бути самозакоханим кльово?
З розвитком суспільства соціум почав більш чуйно ставитися до психічних проблем людини. Ми частіше говоримо про панічні атаки, вигоряння та стреси, ніж декілька десятків років тому. І тепер навяність певних проблем зі здоров’ям не породжує нові, а нормально сприймається суспільством.
На сторінках bit.ua ми не втомлюємося розповідати, як покращити власний стан та що робити, щоб бути здоровішим у майбутньому. Тому ми не могли пройти повз роботу групи вчених під керівництвом Костаса Папагеоргіу щодо ментального здоров’я частини населення. Йдеться про самозакоханих людей або ж «нарцисів».
Вчені погоджуються, що супутні риси самозакоханости, зокрема ігнорування побажань та потреб інших, соціум цілком справедливо розцінює негативно. Такі дії нарцисів збільшують суспільний негатив до них. Але у певних умовах саме такий життєвий настрій може допомагати психічному здоров’ю.
За оцінками дослідників лише 1% людей може підпадати під діагноз «нарцисичний розлад особистости». Але набагато більше людей мають значно слабші прояви такого синдрому, що не є «клінічним» випадком. Психоаналітики ще наприкінці минулого сторіччя заявляли про здоровий нарцисизм. Зокрема, можна пригадати фундаментальні роботи австрійців Отто Кернберга та Хайнца Коута. А їхній більш давній колега і науковий прабатько Зигмунд Фрейд запевняв, що крайня форма нарцисизму заважає людям будувати стосунки.
Втім, вчені під керівництвом Костаса Папагеоргіу досліджували саме здоровий нарцисизм, який не настільки пагубний. За останні роки вони опитали понад 700 людей, які схильні до нарцисичности, але не страждають від нарцисичного розладу особистости. Результати досліду підтверджують досить логічну гіпотезу: нарциси менш схильні до стресу і мають менший шанс впасти в депресію. Також вчені запевняють, що люди, схильні до нарцисизму, почуваються більш щасливими та вірять у свої можливості вправитися з будь-якою проблемою.
Ставлення до своїх регалій, яке описували учасники досліду, можна було б порівняти зі здоровою самооцінкою, але Папагеоргіу запевняє, що «інколи нам треба дещо більше, аніж просто самооцінка». Це і визнання власної краси, і ваги власних досягнень й інших заслуг. Він впевнений, що таке ставлення до самих себе дозволяє нам домінувати над власною особистістю, а не навпаки – тримати все під контролем і бути більш емоційно стійкими.
Коли людина схильна до здорового нарцисизму, на перший план у самосвідомості виходять амбіційність, самовпевненість, перфекціонізм, прагнення ставити завищені цілі. Психологи теж схиляються до того, що такий, скажімо, м’який вид самозакоханости йде людини лише на користь. Оскільки кожному корисно любити своє відображення або ж почуватися на своєму місці щодня.
Здорові нарциси впевнені в собі, знають собі ціну і не схильні хвалитися або ж бути більш крутими на чиємось тлі. Окрім цього, така впевненість виливається у здорову співпрацю на роботі, оскільки морально стійка людина не має патологічного страху конкурентів. Також їм легше переносити поразки, позаяк вони не корелюють невдачі з власними недоліками й намагаються знову досягти мети.
Адже якщо людина здатна отримати здорове задоволення від виконаної складної роботи, то згодом це почуття буде стимулювати її робити більше і якісніше, незважаючи на перешкоди, що виникатимуть. Така собі pleasure-залежність. Це зменшує ймовірність емоційного вигорання.
Важливою рисою такої ментальної особливости психологи називають велику віру в себе, яка виявляється у прямолінійності та відкритості. Це обумовлено відсутністю бажання комусь догодити чи сподобатися. А психотерапевт Шеррі Кемпбелл впевнена, що такі люди знають, що може зіпсувати їм настрій, і вміють регулювати свій емоційний стан.
Негативний шлейф патологічних форм самозакоханости відштовхує обивателів від дослідження й усвідомлення власної нарцисичности. Але не варто плутати нешкідливі його форми з психологічними відхиленнями. А Костас Папагеоргіу радить не дивитися на цю особливість як на щось повністю хороше чи повністю погане. «Диявол» ховається в деталях: форма і міра нарцисичности грають вирішальну роль. Це повністю втілює народну приказку «Що занадто, то не здорово». На думку вченого, соціум має більше культивувати позитивні риси нарцисизму та різко засуджувати негативні.
«У певному сенсі нарцисизм — це просто зворотній бік депресії. Обидва стани обумовлені нереалістичним поглядом на себе: в одному людина надмірно схвалює всі свої дії, а в іншому — безпідставно засуджує», — резюмує вчений.
А психоаналітик Лорі Холлман навіть вивела декілька порад, як розвивати власний здоровий нарцисизм:
- Сфокусуйтеся на тому, як ви почуваєтеся, а не на тому, який маєте вигляд.
- Усвідомте власну особистість, не потрібно старатися відповідати тому образу, який замість вас створили інші. Не турбуйтеся, що про вас скажуть інші.
- Пишайтеся кожним успіхом.
- Сприймайте власні недоліки як новий виклик, а не як щось негативне.
- Згадайте, що змушує вас почуватися впевнено й задоволено. Згадуйте це щодня.
- Турбота про близьких важлива, але не забувайте так само піклуватися про себе.
- Навіть найздоровіші люди інколи почуваються погано. Головне пам’ятати, що ви можете виплутатися з будь-якої халепи.
