Головні перемоги українського кіно у 2019
bit.ua підбиває підсумки року та визначає його перемоги. Український кінематограф 2019-го року був багатий на якісні стрічки, відзнаки та міжнародні визнання. Цьогоріч наші фільми побували на найбільших фестивалях класу А та увійшли до довгих списків найпрестижніших кінопремій, як-от «Оскар» і «Золотий Глобус». Цей рік і змінив наше уявлення про українське кіно, і показав, яким класним і якісним воно може бути. Переважно всі фільми із цього списку — це фільми режисерів-дебютантів, і можна сказати, що завдяки їхньому непідробному інтересу, вмінню відрефлексовувати та не кривити душею, українське кіно росте і виходить на зовсім інший рівень.
Почнемо зі списку ТОП-7 українських кінострічок, які свідчать про переможний настрій українського кіно.
1. «ДОДОМУ»
Найбільшим проривом та заявкою на «Оскар» та «Золотий Глобус» в тому числі (фільм увійшов до довгого списку в категорії «Найкращий іншомовний фільм») стала стрічка режисера Нарімана Алієва «Додому», світова прем’єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі у категорії «Особливий погляд», яка після показу викликала овації, що тривали близько чотирьох хвилин. За жанром це драма та роуд-муві про подорож батька, який повертається до Криму з молодшим сином, щоб поховати іншого загиблого на війні сина; про традиції, які здатні скріплювати; про розрив поколінь, національну самоідентифікацію…
Для режисера було важливо розказати про трагедію кримськотатарського народу через історію однієї родини так, щоб тема Криму та кримських татар звучала як в Україні, так і за її межами. Фільм знайшов відгук у багатьох глядачів і заслужено став найкращим фільмом року.
За посиланням можна прочитати інтерв’ю з Наріманом Алієвим, де ми говорили, про що буде ця стрічка, як українському кіно вигравати премії (та чи треба це) і як Мінкульт розвиває країну через кіномистецтво.
2. «АТЛАНТИДА»
Режисер Валентин Васянович зняв кінострічку про Україну у 2025 році. Фільм «Атлантида» розповідає історію про майбутню перемогу у війні з Росією
Події фільму розвиваються на Донбасі «через рік після закінчення війни», який повернувся до складу України. Та цей фільм не про дифірамби та щасливий фінал, але про судоми та рани, які важко піддаються загоєнню. Територія вже визнана непридатною для проживання, а навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими.
Режисер навмисно відмовився від роботи з професійними акторами, залучивши до зйомок військових та волонтерів, які брали участь у бойових діях на сході України.
Світова прем’єра фільму відбулася в офіційній конкурсній програмі 76-го Венеційського міжнародного кінофестивалю «Горизонти», де стрічка здобула перемогу.
3. «ЦІНА ПРАВДИ»
Перемогою року став також історичний трилер польської режисерки Аґнєшки Голланд «Ціна правди», що розповідає про трагедію Голодомору в Україні та заснований на реальних подіях. Режисерка отримала нагороду «Золотий Лев» за найкращий фільм на фестивалі польських художніх фільмів у Гдині. Стрічка створена за співпраці України, Польщі та Британії. Сюжет побудований на історії британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу для інтерв’ю зі Сталіним, та на власні очі побачив злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні. Головний герой, незважаючи на смертельні погрози, починає своє розслідування — крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову і масові репресії. Саме його викриття згодом стануть основою для роману «Скотоферма» Джорджа Орвелла.
Картина оголює цинізм, мовчання, байдужість, а також численні маніпуляції радянської тоталітарної системи. Вона буде актуальна й сьогодні.
Представлений вперше фільм публіці на Берлінському міжнародному кінофестивалі критики оцінили по-різному: одні заявили, що фільм є провальним, а інші надали йому високих оцінок. В Україні фільм зрезонував із глядачами: понад 95 тис. людей по всій Україні подивилися його і оцінили фільм як важливий для всіх українців.
4. «МОЇ ДУМКИ ТИХІ»
Створений за підтримки Держкіно дебютний повнометражний фільм режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» — це той фільм комедійного характеру, після якого український глядач ризикує полюбити новий український кінематограф назавжди. Фільм розповідає історію про молодого звукорежисера на фрілансі Вадима, який отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання — записати голос рідкісної птиці рахівського крижня може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» та вирушити в привабливу Канаду. Однак усе виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється мама Вадима, з якою вони потрапляють у різноманітні нестандартні та комічні ситуації. У головних ролях — яскрава Ірма Вітовська-Ванца та харизматичний Андрій Лідаговський.
Фільм став відкриттям року як найкращий повнометражний дебют за версією національної премії кінокритиків України «КІНОКОЛО». Його світова прем’єра відбулася на кінофестивалі в Карлових Варах, де фільм отримав Спеціальну нагороду журі. У широкий прокат стрічка потрапить 16 січня 2020 року.
5. «СПІВАЄ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»
У листопаді вийшла в прокат документальна комунальна трагікомедія «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» режисерки Надії Парфан. Фільм став одним з найуспішніших документальних фільмів в українському прокаті ever. А за версією «КІНОКОЛО « — найкращим документальним фільмом 2019 року.
Кінострічка показує життя комунальників, які фізично працюють у складних умовах, щоб забезпечити теплом оселі Івано-Франківська. У вільний час вони співають у хоровому колективі свого підприємства. Співи в хорі — це їхній спосіб звільнитися від рутини робочого життя та порадіти, творчо виявити себе. Сюжет фільму побудований на портретах героїв і буденних життєвих мініатюрах.
6. «АННА»
Короткометражний фільм «Анна» про наречену для іноземців Анну із Донбасу здобув премію Британського незалежного кіно в номінації «Найкращий британський короткометражний фільм».
Фільм оповідає історію про матір-одиначку на ім’я Анна, яка живе на охопленому війною сході України і виховує 16-річну дочку. Головна героїня працює на м’ясопереробному комбінаті й мріє про краще життя. Одного разу вона потрапляє на вечірку, влаштовану для іноземців, які подорожують у пошуках любові.
Стрічка — це спільна робота України, Ізраїлю та Великобританії. Головну роль у ній зіграла українська актриса театру і кіно Світлана Барандич.
7. «ПОФАРБОВАНЕ ПТАШЕНЯ»
Фільм чеського режисера Вацлава Маргула «Пофарбоване пташеня» увійшов до короткого списку Оскара в категорії «Міжнародний повнометражний фільм». Це копродукція Чехії, Словаччини та України, який знімали в українському селі — Сваловичах.
Фільм знято за однойменним світовим бестселером польсько-американського письменника Єжи Косинського — цей твір вважають найжорстокішим романом XX століття. За сюжетом фільму, єврейська сім’я відправляє свого сина до родичів у село, що у Східній Європі, прагнучи захистити його від Голокосту. Маленький єврейський хлопчик змушений вирушити в подорож, під час якої він стикнеться з диким і ворожим світом. Аби вижити, йому потрібно буде навчитися відстоювати свої права та боротися за своє життя і майбутнє.
Окрім стрічок, які претендують стати культовими, у цьому році відбулося ще декілька подій, які можна вважати перемогами на фронті українського кіно.
Українські кінострічки у світових рейтингах
Зовсім недавно стало відомо, що американський журнал «Rolling Stone» вніс фільм Мирослава Слабошпицького «Племʼя» (2014) до списку найкращих стрічок десятиліття. «Це безрадісна драма, в якій немає субтитрів, озвучення або музики, у виконанні глухого непрофесійного актора, який спілкується за допомогою мови жестів, перетворюючи сценарій “Повелителя мух” у захопливу кінематографічну вправу», — йдеться у публікації видання.
В той самий час видання BBC Culture опублікувало список «100 найкращих фільмів знятих жінками-режисерками», серед яких є і фільми українських режисерок: фільм Лариси Шепітько «Сходження» (1976), стрічки Кіри Муратової «Астенічний синдром» (1989) та «Довгі проводи» (1971), а також фільм голлівудської режисерки українського походження Лізи Холоденко «Дітки в порядку» («The Kids Are All Right»).
Успіхи на законодавчому рівні
Також нещодавно відбулась одна знакова подія для розвитку українського кінематографу, яка зробить нас повноцінними учасниками європейської кіноспільноти. 19 грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва і розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (EURIMAGES)». Це організація, яка сприяє просуванню незалежного кіновиробництва, надаючи фінансову підтримку копродукційним фільмам. Відтепер українське кіно зможе інтегруватися в європейський ринок, подаватися на фінансування і отримувати переваги копродукції з країнами Європи.
Український IMDB
До того ж в Україні нарешті з’явився свій аналог IMDB (Internet Movie Database) — DzygaMDB, перший онлайн-ресурс з повною базою інформації про кіно, теле- і відеопроєкти, українських акторів і компаній, які займаються відеопродакшеном. DzygaMDB — це платформа, на основі якої можна онлайн провести кастинг і знайти необхідних фахівців. Зараз до бази ресурсу завантажено понад тисячу повнометражних і короткометражних фільмів, які знімали з 1991 року.
У 2019 році розпочалися зйомки українського детективного фільму «Максим Оса» за мотивами графічного роману Ігоря Баранька «Максим Оса». Режисером фільму став Мирослав Латик. Це перша в історії українського кінематографу екранізація коміксу.
За сюжетом фільму король польський восени 1636 року відправляє на Січ платню, аби запобігти заворушенням серед козаків. Востаннє загін із золотом бачили в межовому замку пана Йожефа Пшелуцького. На землях, які потерпають від чуми. Загін із п’яти козаків: Бубен, Келеп, Бугай, Сивий та Хвіст — взяв із собою з замку воду, деякі продукти і вирушив у напрямку Січі. Їм на зустріч, із Січі, вирушив хорунжий Корсунського полку Максим Оса.
Зйомки фільму відбувались в Україні: у Пущі-Водиці Київської області, де відтворили локацію шинка Нахмана. А в лютому 2020 року — у селі Великі Межирічі Рівненської області. Інтер’єрні сцени знімались у Кам’янці-Подільському, зокрема, на території Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» та кафе «Ситий митник» у Будинку польського магістрату. На цих локаціях група відтворила замок князя Пшелуцького.
Онлайн-кінотеатр «Такфлікс»
31 грудня 2019 року в тестовому режимі починає роботу новий український онлайн-кінотеатр «Такфлікс». «Такфлікс» працюватиме як стрімінгова платформа для легального перегляду нового українського кіно. Мета проекту — надати доступ до якісних фільмів українського виробництва будь-якій людині у будь-який час. Засновницею «Такфлікса» є українська кінорежисерка, продюсерка та кураторка культурних проектів Надія Парфан.
У платформи також є місія підтримати українських кінематографістів та оздоровити економічну модель в індустрії – 50% прибутку від продажу квитків отримають режисери та творці фільму, а в майбутньому на Такфліксі планують окремий розділ для краудфандингових кампаній на підтримку кіновиробництва.
Що ж, бажаємо українському кінематографу ще більше перемог та яскравих кінострічок, трилерів та комедій, байопіків і драм, гучних овацій та сильних емоцій у глядачів наступного року! А нам — більше дивитись українське кіно!
