Коротка історія кіно: 5 головних фільмів Нового Голлівуду
Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!
Шістдесяті – це десятиліття оновлення кіно в усьому світі. Нова хвиля кінематографу розпочалася у Франції, а за кілька років накрила й Америку. Бекграунд був схожий: засилля високобюджетних студійних фільмів, моралізаторство «старих» режисерів, криза звичних жанрів (вестернів про підкорення Дикого Заходу, пеплумів про історію часів античности та нескінченних мюзиклів). А на порозі – молоді режисери, готові бунтувати та слідувати шляхом своїх французьких колег.
На стороні нових імен опинилися два важливі фактори: закон і гроші. Перше – це, звісно, про Кодекс Гейза. Справа в тому, що американські кіновиробники тривалий час мали дотримуватися етичних норм, які фактично стали для них моральним і непорушним законом. Жорстокість, секс, неоднозначні ролі жінок або оцінка державної політики, нетрадиційні стосунки, осуд релігії – все це було табуйовано, а кожна складна історія мала озвучувати чітку мораль наприкінці. За дотриманням Кодексу Гейза впродовж понад тридцяти років стежила Американська асоціація кінокомпаній. Тож студії просто не бралися за фільми, які не відповідали кодексу, – і вони не мали шансів потрапити у великий прокат.
Асоціація остаточно скасувала кодекс лише в 1967 році. Його замінили системою рейтингів, яку використовують і сьогодні: G (загальна авдиторія), PG (дітям рекомендовано дивитися в присутності батьків), PG-13 (не бажано дивитися до 13 років), R (до 17 років дивитися тільки з дорослим), NC-17 (заборонено дивитися до 17 років). Так у прокат змогли дійти фільми, які висвітлювали більш реалістичне життя. І режисери, і кіностудії миттєво скористалися цим.
Глядач також підтримав ці зміни. У шістдесятих стрічки, які раніше за всіма правилами мали стати блокбастерами, почали провалюватися в прокаті. Очі у виробників відкрилися на «Клеопатрі» 1963 року – високобюджетному пеплумі про улюблену античність. Цей фільм зібрав настільки мало грошей, що майже довів 20th Century Fox до банкрутства. Для інших студій це стало тривожним сигналом, що стара схема кіновиробництва більше не працюватиме.
Тож компанії почали потроху й спочатку боязко вкладати гроші в кіно молодих режисерів. І це приносило дивовижні результати: повні зали збирали драми про нещасливий шлюб (це також була заборонена тема в Кодексі Гейза) або кримінальні фільми про насилля. Перший приклад – «Хто боїться Вірджинії Вульф?» 1966 року, який побив усі касові рекорди свого часу, а другий – «Бонні і Клайд» 1967-го. А ще кіностудії відкрили для себе геть нову авдиторію – молодь. Фільм «Випускник» став революційним проривом у показі молодих людей в американському кіно: не як надії нації, а як розгублених підлітків у пошуках себе, які вживають алкоголь та займаються сексом.
Поширена думка, що Новий Голлівуд протримався майже 15 років, поки на його місце не прийшли блокбастери. Але, як завжди, «класичними» прийнято вважати перші роки становлення нової хвилі. Тож ми обрали 5 показових фільмів із часів раннього Нового Голлівуда.
Безтурботний наїзник
Фільм без героїв (які там герої, на перший консервативний погляд, із цих хіпарських довговолосих байкерів?), без сюжету (а отже, й без затягнутої моралі), але з великою кількістю історій про наркотики. Звучить як стовідсотковий успіх для Нового Голлівуду. Так і було – молоді та прогресивні на той час глядачі забезпечили стрічці величезні касові збори (понад 19 мільйонів доларів у США), тоді як бюджет «Безтурботного наїзника» склав лише 340 тисяч.
Сьогодні фільм варто дивитися за атмосферу шістдесятих і першу визначну акторську роль Джека Ніколсона.
2001: Космічна Одіссея
Фільм про космічну експедицію від Стенлі Кубрика – це фантастика не тільки в плані жанру, але й емоцій та щирого жаху, який ця стрічка викликає. Зазвичай прийнято говорити, що «Космічна Одіссея» визначила розвиток наукової фантастики, і це справді так. Без цього фільму 1968 року «Зоряні війни» або «Чужий» у сімдесятих не були б можливими – щонайменше в тому вигляді, у якому ми їх знаємо. Але «Космічна Одіссея» ще й суттєво вплинула на кіножанр жахів: напружене та динамічне відчуття страху впродовж понад двох годин – це неабияке режисерське досягнення.
Дитя Розмарі
Новий Голлівуд – це ера драм і психологічних трилерів, довгих діалогів і європейських режисерів. Цей мікс у ідеальній комбінації запропонував Роман Поланскі, який дебютував в Америці зі своїм фільмом «Дитя Розмарі». Сильним, страшним і дуже клаустрофобним.
Ритуали сатанізму та диявольська містика, на яких базується сценарій фільму, згодом стали метафорою. Спочатку суспільства загалом, а після вбивства вагітної дружини Поланскі Шерон Тейт сектою Чарльза Менсона – й життя режисера зокрема.
Бери гроші та тікай
Але не варто думати, що комедій взагалі не передбачалося в системі Нового Голлівуду. У якому ж іще жанрі міг починати Вуді Аллен?
«Бери гроші та тікай» – це мок’юментарі (псевдодокументалка) про історію злочинця, який зв’язався з кримінальним світом ще в дитинстві. Комедія з абсурдистськими нотками дуже відрізняється від того досконалого режисерського світу Вуді Аллена, який зараз панує у всіх його фільмах. Це кіно більш еспериментальне (зокрема й із погляду монтажу), тому гармонійно вписалося в течію американської нової хвилі.
Американські графіті
Закцентуємо ще раз: підліткові та молодіжні фільми й серіали багато чим зобов’язані Новому Голлівуду. А фільму Джорджа Лукаса про підлітків «Американські графіті» – тим більше.
Одна з революційних для американського кіно думок фільму дуже проста: дорослішати – це не круто. Бути дорослим – неприємно. Можливо, нам усім варто зберігати дух інфантилізму та деякої незрілости для того, щоб узагалі залишатися людьми. А головні персонажі фільму – кілька пар випускників школи – виступають саме такими: живими, недосконалими, трохи дивними, але дуже людяними.
Джордж Лукас у «Американських графіті» так чітко вихопив психологію тодішньої молоді, що подальшому успіху його «Зоряних війн» годі дивуватися.