Чи існують досі вихідні, або Як не забувати відпочивати на карантині
Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий! 
Усі, хто раптово перейшов на дистанційну роботу на карантині, відчув біль фрілансерів: чи є зараз у нас взагалі особистий час, як розмежувати роботу від відпочинку, коли довкола одна й та ж обстава?
На перший погляд, усі правила зрозумілі. Прокидатися в той самий час, що і раніше, переодягатися в більш формальний одяг, заправляти ліжко та працювати за столом (хоча б на кухні). Але реальність вносить свої корективи. За обсягом роботи (яка ще й виконується тепер повільніше) ми легко можемо залишитися без повноцінного обіду – його замінює тост у руці, вільній від натискання клавіш на клавіатурі. Завершити працювати у визначений час стає все важче, а дистанціюватися від робочих завдань майже неможливо. Усі й так знають, що ти вдома – тож які можуть бути відмазки?
Із вихідними ситуація схожа. Або працедавець просить виділити час на новий проєкт або й самому/-ій немає більше чим зайнятися, крім роботи. Та в будь-якому разі не варто забувати про важливість вихідних. Якщо їх дуже довго ігнорувати та не знаходити час перемкнутися з роботи на себе, то від вигорання та втоми потім потрібно буде відновлюватися значно довше, ніж два дні на тиждень.
Чому вихідні на карантині важливі?
Зараз ми і так перебуваємо в стані стресу та невизначености. Ми не знаємо, скільки триватиме самоізоляція, якими будуть людські та економічні втрати за місяць, як зміниться суспільство та світ навколо нас. Багато планів і звичок довелося різко скасувати або радикально змінити буквально за кілька тижнів. Навіть погляди та ідеології багато хто переглядає в часи кризи.
Біологічні ритми – те, що ми зараз можемо підтримувати у звичному стані. Це суттєва допомога нашому організму, адже впродовж років він підлаштовувався під наш графік. Зазвичай у цьому графіку були фіксовані вихідні, коли ми могли забути про роботу та зайнятися власними справами.
Якщо зараз відібрати в організму цей ритм «п’ять днів працюю – два відпочиваю», ми додамо ще один стресовий фактор до купи інших тривог. Для когось це справді може стати останньою краплею перед нервовим зривом або виснаженням. Тому, якщо вирішуєте працювати на вихідних (а раніше це для вас був виняток, а не правило), оцініть усі ризики для свого організму. І відверто спитайте: а чи робота цього варта?
А ще не забувайте, що планувати відпочинок – також цілком робоче завдання. Без вихідних креативність і уважність починають суттєво потерпати, що швидко призводить до зниження якости та швидкости вашої поточної роботи.
Родинні зв’язки
Психологи зауважують – для багатьох сімей карантин уже став неабияким випробуванням. Пари не звикли так довго бути без соціальних контактів і звичної рутини. Люди з дітьми розриваються між батьківськими обов’язками та робочими завданнями.
Навіть якщо ви почуваєтеся відносно спокійно та впевнено, ваші близькі можуть перебувати в більш стресовому стані. Якісне дозвілля з рідними, спільні цікаві заняття допомагають прибрати зайву напругу, а також є проявом небайдужости, чуйности до потреб інших. Інакше може виникнути поганий дисбаланс: здається, ви завжди фізично поряд, але увага зосереджена зовсім на інших питаннях. Без ексклюзивного часу для родини така поведінка може сприйматися достатньо болісно.
Альтернативи вихідним
Якщо від роботи на вихідних ви не можете відмовитися через фінансові причини, потрібно оптимізувати таку працю. Одне із завдань стабільного відпочинку – завершувати цикл одного робочого тижня та розпочинати наступний. Так зранку у вас не буде сильного враження «дня бабака», відчуття дереалізації чи загублености в буднях.
Якщо не маєте можливости відпочивати хоча б один цілий день, вам потрібно вигадати власні ритуали, що їх можна сумістити з роботою. Це може бути вечірнє прибирання (якщо воно вам приносить задоволення), більш довга, ніж зазвичай, прогулянка із собакою або спортивне тренування, келих вина або релакс у гарячій ванній. Головне – щоб це була не щоденна дія. Бажано, щоб ви на неї з радістю та нетерпінням чекали весь тиждень, а потім отримували задоволення від процесу.