Чому я постійно раціоналізую свою поведінку і як собі цим не нашкодити?
Концепція така: ви цілий день зосереджено працювали і нарешті прийшли додому. Однак у домашньому затишку стало некомфортно, бо в голову знову полізли неприємності, стреси та помилки різної давнини, які чомусь не залишилися в минулому. Ви виправдовуєте свою та чужу недосконалість так часто, що вже навіть перестали розбиратися у відчуттях про ті події – настільки гучно лунає голос раціоналізації. Бувало таке?
Ми поговорили із гештальт-терапевтом Віталієм Ждановим, щоб зрозуміти, що з нами відбувається і як зарадити звичці раціоналізувати все підряд.
Чому ми це робимо?
Необхідність раціоналізувати виникає тоді, коли людина не може емоційно пережити новий досвід, але хоче привести його в логічний і зрозумілий для себе вигляд. Тоді вона вдається до міркувань і перетворює переживання на завдання. Підхід до переживань як до завдань для багатьох легший, ніж пережити досвід емоційно.
З раціоналізацією зручно захищати своє уявлення про себе і дійсність. Розвинутий на подібних вправах мозок швидко пояснить, чому те або те сталося саме так – залежно від уже напрацьованих досвідом уявлень. Доки мозок не впише новий досвід у зрозумілу й несуперечливу схему, то не заспокоїться, що також змушує нас відчувати тривожність.
Раціоналізація змушує нас поміщати зовнішній світ всередину себе, щоб розшифрувати його «закономірності» та спростити ставлення до своїх почуттів. Особливо це стосується тих, у кого мало ресурсу: хто втомлений, хворіє, травмований. Адже зустрічі з новим досвідом пов’язані з хвилюванням, а на це ресурсу немає.
Будь-яке хвилювання для людини не в ресурсі – великий стрес.
Часто з помічника раціоналізація перетворюється на перешкоду, яка заважає отримати новий досвід і краще провзаємодіяти зі світом. Людина з контрольованою раціоналізацією здатна направити енергію назовні, щоб дослідити цей світ або змінити його, а людина з неконтрольованою – тамує енергії в собі у вигляді думок, як потрібно було вчинити і чому все так, як є.
Як з раціоналізацією пов’язане дитинство?
Найчастіше людей, які занадто раціоналізують свої помилки, в дитинстві карали – за те що «не думали» або «погано думали». «Думати», «краще думати» перетворилось у спосіб уникати неприємних переживань, насамперед – відторгнення.
Уявімо: двоє дітей у дворі злякалися собаки і з жаху втекли додому. Першу дитину вдома обіймуть і спробують заспокоїти – її приймають у її переживанні. А іншій скажуть: «Потрібно було думати, ти ж знав, куди йшов, і міг передбачити, що там буде собака». Тобто цю дитину в переживанні не приймають. Перша дитина зрозуміє, що, зустрівшись із непередбачуваністю, можна боятися, плакати і заспокоюватись. Дитина з іншої сім’ї зрозуміє: найкраща реакція на непередбачуваність – думати, передбачувати, прогнозувати.
Проте раціоналізація – це ще більш-менш здоровий спосіб поводитися зі світом. Нездоровий – це обсесивно-компульсивний розлад, коли людина зациклюється в одній схемі або фокусується на одному об’єкті. Вийти за межі такої поведінки вона не може, оскільки це нестерпний стрес.
Подивіться фільм «Краще не буває» із Джеком Ніколсоном: людина, що страждає від ОКР, починає вибиратися зі своїх хворобливих ритуалів завдяки близьким стосункам. Природа раціоналізації і ОКР – однакова.
А що як за звичкою раціоналізувати я більше не чую своїх почуттів?
Цим займається гештальт-терапія. У ній часто відчувати себе навчають з нуля. У психотерапевта людина зазвичай зустрічається з переживанням, щоб прожити його. Адже здатність відчувати визначає те, як людина взаємодіє зі світом, як орієнтується у своїх потребах, а отже, вміє їх задовільняти: від фізіологічних до духовних. А людина, яка вміє переживати емоції, стійкіша й витриваліша.
Як собі допомогти?
Заповніть ресурс. Потрібно виспатися, наїстися, задовольнити свої базові потреби.
Намагайтеся помічати. Якщо починаєте думати і надаєте занадто багато сенсу помилкам – тієї ж миті перемикайтеся на інші заняття, навіть якщо потрібно докласти зусиль. Вам краще проконтактувати з реальним світом, наприклад, перекопати картоплю або вимити підлогу. Поговоріть з людиною з незвичного оточення – це віддавна дієвий спосіб, який допомагає перемикатися.
Оточіть себе людьми, здатними підтримати. Буває так, що це не родичі і не друзі, а, наприклад, учасники терапевтичних груп. Питання психотерапії теж завжди залишається відкритим.
Пам’ятайте, що отямитися в момент інтенсивної раціоналізації завжди легше, якщо ви проконтактуєте з матеріальною реальністю. Не соромтеся вчитися проживати емоції, замість того щоб продовжувати роз’яснювати собі життя, і не соромтеся говорити про це з новими знайомими. Емоційности можна навчитися в будь-якому віці.
