Секс у 60+. Що буде з нашим сексуальним життям на пенсії?
Без жартів про сивину в бороду і біса в ребро – розбираємося, чи існує секс у 60+ і що варто знати про його особливості.
Поширена думка, що людей на пенсії мають цікавити справи в городі, телевізор, в’язання, написання мемуарів або догляд за онуками/онучками. А секс після досягнення певного віку ніби зникає чи відходить навіть не на другий або третій план. «Куди ж у такому віці», – ще один привід панікувати для тих, хто й так боїться старіти.
Насправді ж є секс у 60+. Навіть у 80+ є. Не заперечуємо, що все індивідуально, і найчастіше кількість та якість сексу з віком змінюється. Когось інтимна близькість перестає цікавити – з психологічних або фізіологічних причин. Хтось, навпаки, розкриває свою сексуальність та отримує більше насолоди від статевого акту.
Зміни на краще в сексуальному житті на пенсії доводить і дослідження. Люди після 80 років зізнаються, що займаються сексом рідше, але його якість здебільшого значно покращується. Велику роль у цьому відіграє й емоційний зв’язок: пари, які багато років разом, краще пізнали одне одного, знають про потреби партнера/-ки. Та й обговорювати інтимні речі їм може бути простіше.
Докладніше про те, як секс змінюється з віком через фізіологічні та психологічні фактори – в матеріалі.
Що відбувається із жіночим та чоловічим організмом?
На жінок після 45 чекає клімакс, або менопауза – період, коли менструації припиняються, і жінка перестає бути фертильною (не може завагітніти і народити дітей).
На перших стадіях періоду менструації ще є, але цикл подовжується, а овуляція може бути не завжди. Також під час менопаузи жінки стикаються із «приливами» – відчуттям жару в районі обличчя, шиї, грудей та сильним потовиділенням, – пришвидшеним серцебиттям, різкими змінами настрою та перепадами тиску.
У цей період відбуваються зміни і в інтимному житті: лібідо знижується, і змазки також виділяється менше. Природної змазки в цей період може бракувати для комфортного та приємного сексу.
На чоловіків очікує віковий андрогенний дефіцит, який ще називають чоловічим клімаксом, або адропаузою. Андропауза зазвичай настає в середньому після 45-50 років.
У чоловіків під час андропаузи трапляються приступи роздратування, підвищується втомлюваність, виникають проблеми з концентрацією уваги та здатністю запам’ятовувати. Проявляється андропауза в зниженні рівню тестостерону, відповідно – й у зниженні лібідо. Іноді у чоловіків з віком можуть виникати проблеми з ерекцією та сім’явиверженням. З такими проблемами якість сексу також погіршується.
Що робити?
І жінкам, і чоловікам радимо звертатися до профільних спеціалістів. Для жінок це гінеколог і в окремих випадках ендокринолог, для чоловіків – ендокринолог, уролог та андролог.
Андролог спеціалізується саме на захворюваннях чоловічої статевої сфери. Про цих спеціалістів, на жаль, не так часто говорять – і дарма. Саме до них варто звертатися, якщо виникають проблеми з ерекцією чи еякуляцією – і не тільки у третьому віці.
У деяких випадках і чоловікам, і жінкам може знадобитися консультація сексолога.
А що не робити?
Не потрібно самостійно призначати собі таблетки для підвищення лібідо або використовувати методи народної медицини. Якщо у вас є проблеми з виділенням змазки чи еректильна дисфункція, звертатися варто тільки до лікаря. Не до фармацевта і не до порад на сумнівних форумах.
Якщо соромно питати в лікаря про секс
Із цим іноді стикаються люди на пенсії – є проблеми, відновити статеве життя хочеться, але питати про рішення навіть у спеціаліста якось соромно.
У цій сором’язливості вбачаються причини ставлення суспільства до сексу як до прерогативи молодих здорових людей. Тож не дивно, що під час профілактичних оглядів людей 60+ профільні лікарі можуть навіть не ставити питань про статеве життя, апріорі впевнені, що в цьому віці подружжя сексом уже не займається.
Пам’ятайте: бажання займатися сексом у будь-якому віці – нормальне (так само, як і небажання). Питати, що робити з браком змазки чи еректильною дисфункцією, – нормально. Не нормально – чути у відповідь насмішки або знецінювальні відповіді. Якщо спеціаліст дозволяє собі неетичні коментарі щодо вашого сексуального життя, присоромлює або дає непрохані поради – будь ласка, не терпіть такого ставлення. Ви маєте повне право на повагу до себе з боку лікаря. Він не повинен вас принижувати, не має права насміхатися та відпускати «жартівливі» коментарі.
Якщо ви потрапили до недобросовісного лікаря, постарайтеся змінити спеціаліста. Так, іноді на пошуки може піти доволі багато часу. Та воно того варте.
Показник, що лікар вам підходить: вам не соромно розмовляти з ним про те, що вас хвилює, після консультації не залишається безлічі питань і ви не відчуваєте жодного ментального дискомфорту.
А якщо сексу після 60 років взагалі не хочеться?
І це теж нормально. Статеві зв’язки не завжди цікавлять навіть молодих людей – ми вже присвячували окрему статтю зниженню інтересу до сексу в покоління Z. Якщо вам значно цікавіше і комфортніше просто сидіти і обійматися, дивитися разом фільми або займатися іншими справами – у цьому немає жодної проблеми.
Присвячуйте час улюбленому заняттю та насолоджуйтеся життям. І не витрачайте час на думки, що з вами щось не так. Показник комфорту – ваші власні відчуття, а не приклади із життя інших людей.
Чи варто починати боятися проблем із сексом у старості?
Радимо цього не робити – страх точно не допоможе вирішувати проблеми. Те, чим ви можете допомогти собі вже зараз, – здоровий спосіб життя. Маємо на увазі відмову від шкідливих звичок, здоровий сон, відсутність пекельних перепрацьовок, регулярні профілактичні огляди в лікарів, правильне харчування, помірна фізична активність та прислухання до сигналів організму.
Звісно, це все не гарантує того, що у 60+ років у вас не буде жодних проблем зі статевим життям. Та принаймні підвищує вірогідність того, що цих проблем буде менше. Та й почуватиметеся значно краще – і вже зараз, а не тільки в майбутньому.
Стежте за власним здоров’ям та пам’ятайте – через десятки років життя може тільки починатися. І сексуальне – в тому числі.
