Cпецпроекти

«Я за рівні права, поки ти скидаєш свої голі фото». Що таке воукфішинг і як ми на нього ведемося


Згідно з дослідженням 2018 року, люди схильні відчувати менший романтичний потяг одне до одного, якщо між ними виникає ідеологічний конфлікт. Здавалося б, що застосунки для пошуку пари з безліччю налаштувань і фільтрів мали підвищити якість знайомств, але від деяких маніпуляцій вони все ще не захищають.

Уяви ситуацію: ви щойно познайомилися з кимось у тіндері і вже у захваті одне від одного. Він/вона так захоплюється тим, що ти виходиш на ЛГБТ-прайд або/і пишеш про проблеми насилля над жінками, або/і з екологічних міркувань обираєш велосипед замість автомобіля. Яка підтримка! Ви в запалі пристрасті обмінюєтесь еротичними світлинами і чудово проводите час разом. 

Потім захват традиційно стихає, але замість приємного спокою чомусь стає тільки складніше. Партнер/-ка так само палко займається сексом, так само завзято ініціює вірт, але тепер робить дивні заяви. «Звісно, я не сексист/-ка, – каже твоя особлива персона, – але…» Що ж це таке коїться?

У 2020 році в цієї стрімкої зміни ідеалів з’явилася модна назва – воукфішинг. Woke, крім «пробудження», у сленговій англійській означає також «перейматися соціальними проблемами», а fishing – ловити когось на гачок. Тож воукфішити – це пікапити когось вразливого до соціальних проблем, прикидаючись прибічником поглядів співрозмовника, аби підігріти до себе інтерес.

Ми попросили редакторку та читачів bit.ua розповісти про свій досвід спілкування з елементами воукфішингу – щоб зрозуміти, як далеко він може зайти. А також спитали поради дослідниці сайтів знайомств Ольги Мельник про те, як швидко розкусити воукфішера.

Ріта

редакторка bit.ua

Ми познайомились у Badoo. У моєму профілі було вказано, що я за гендерну рівність і прошу лайкати тільки тих, хто цілком мене в цьому підтримує. Незабаром заметчилась із хлопцем, який любив все те ж, що і я, а ще він зробив багато компліментів моїй прогресивності і активності.

Він справляв враження людини, для якої тема прийняття не має нюансів: попросив робити йому зауваження, якщо раптом розхитуватиме мої кордони; спокійно погодився зайвий раз не торкатися мого тіла; підтримав у тому, що я не хочу кидати побачення з іншими людьми; часто робив компліменти моїм друзям-геям і сам розповідав про свої практики на межі гетеросексуальності. Казав, що пишається своєю мамою (здається, вона заслужена музикантка), і погодився з тим, що фемінітиви – нормальна річ. 

Після місяця спілкування, яке все більше набувало форми більш-менш постійних стосунків, він почав фукати на фемінітиви і сказав, що жінка не може бути режисером. «Розумієш, – каже, – я, звісно, не сексист, просто не кожному підходить професія режисера». 

«Режисер – це енергозатратна, важка, нервова професія, тут на своєму унікальному баченні світу далеко не доїдеш, треба вміти і кричати, і тримати величезний різномастний колектив, витримувати при цьому натиск згори – від продюсерів / директорів картини і знизу – у вигляді *банутих акторів / операторів / інших видів тонких художніх особистостей, а ще робити купу розкадрувань, тримати фільм у голові, мислити склейками і таке інше-інше, а тут ще хтось вирішить накричати на тебе і сказати, що бабі ТУТ НЕ МІСЦЕ, і взагалі п*зда, режисерКА засмутилася і процес зйомки зупинився» – написав він.

Я сказала, що читати це – образливо, а він відповів, що не розуміє, чому мене так зачепило – «Ти ж не режисерка!» Далі попросив назвати «хоча б десять легендарних режисерок». Після того як він відмовився сприймати мій заклик подумати, чому жінок взагалі мало в кіно, я перестала боротися. Сказала, що не хочу продовжувати діалог і зрештою завершила ці стосунки взагалі. Наостанок накидала йому лінків на журналістські розслідування, які підтверджували, що я мала рацію, і більше не заходила в чат. 

Можливо, можна було б якось домовитись – але заради чого? Певно, що далі нам би довелося сперечатися через багато інших речей. А я би зрадила себе, якби вдала, що його коментар ні на що не вплине.

Костя

правозахисник

Я познайомився у Хорнеті з чемним хлопцем, який спочатку навіть не показував свої фото. Виявилося, він працює у правоохоронних структурах, тому з міркувань безпеки не світиться. Навіть пробив мене за своїми каналами, щоб упевнитися, що зі мною безпечно мати справу. 

Деякий час ми просто переписувалися, я розказував, що займаюся активізмом і топлю за рівні права. Він відповідав, що це дуже важлива робота, адже в нас жорстоке суспільство, і завдяки маршам, мітингам та іншим акціям ця ситуація змінюється.

Утім, після перших зустрічей ця риторика змінилася. «Навіщо потрібні оці ваші прайди», – несподівано заявив він. І почав розказувати, як його колеги божеволіють, коли активісти влаштовують чергову акцію. 

«Припустімо, сидять люди, розслідують справи і тут приходять три дебіли просити захист...», – почав він дискусію.

Після того як я зазначив, що «дебілом» зазвичай виступаю я або мої колеги, він почав казати – боротися за права немає сенсу, адже ніхто нікого не дискримінує. Уже в той момент я зрозумів, що з цього нічого не вийде. Проте з цікавості обережно перейшов на іншу тему – сексроботу. Виявилося, що дівчата, які пропонують подібні послуги, для нього «брудні шмари». Хоча він і сам платив жінкам за секс.

Коли почалися расистські жарти, я попрощався та сів в автобус.

Поліна

копірайтерка

Ми познайомились у тіндері. Коли тільки почали спілкуватися, він сказав, що підтримує культуру згоди, підтримав мої профеміністичні погляди і засудив насильство в будь-якій формі. 

У нас був класний вірт, а незабаром на першому побаченні він запитав мого дозволу на поцілунок. Однак потім чомусь без дозволу почав тертися членом.

За деякий час – після ситуації Анастасії Лугової, яку в потязі побив чоловік – я їхала в купе з незнайомцем і сильно нервувала. Хлопець сказав, що мій страх перебільшений, а я відповіла, що ні. Чоловіки регулярно киць-кицькають мені на вулиці, труться об мене в транспорті, один якось навіть коліно погладив. Хлопець відповів, що до таких випадків варто звикнути, тому що я жінка, а тіло жінки чоловік хоче інстинктивно. Відтоді ми спілкуємося дуже рідко і поверхово, вірту і романтики більше немає.

Що радить фахівчиня?

Ольга Мельник

дослідниця сайтів знайомств

Користувачі сайтів знайомств нічим не відрізняються від людей, яких ми можемо зустріти в реальному житті. Вони можуть брехати, мімікрувати, носити маски та здаватися тим, ким не є. 

Виявити «фішера» можна: найчастіше він погоджується з вами, але нічого не розуміє в деталях і нюансах предмета обговорення. Ставте уточнювальні питання, і нехай сам клює на свій гачок.

Нікому не хочеться бути обманутим і використаним, закривати собою «пробої» в спілкуванні, сексі, відновлювати за свій рахунок чужу самооцінку і витрачати емоції. Тому не соромтеся запитати, навіщо ваш візаві погоджується з тим, із чим насправді не згоден, цікавиться тим, що йому не цікаво і т.д. 

Ви можете зіткнутися з газлайтінгом: вам скажуть, що це ваші особисті домисли. Є сенс продовжувати спілкування тільки якщо:

  • ваші кордони залишаються цілісними, немає тривоги і дискомфорту;
  • співрозмовник озвучив свої наміри, і це схоже на правду;
  • вам все ще цікаво продовжувати спілкування.

Замість висновків

Передбачити, в який саме момент щось піде не так – складно. Довіряйте своїм відчуттям, не йдіть на тривожні компроміси і якомога раніше пояснюйте  співрозмовникам, за що вболіваєте. І пам’ятайте – ви теж можете виявитися воукфішером по відношенню до інших. Тож перед тим як чіпляти людину, чиї цінності вам не близькі, подумайте – чому насправді ви замовчуєте свої погляди? 

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який з тебе романтик?

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: