Електронні підручники, щоденники та журнали. Розбираємося, якою незабаром стане школа в Україні
Школа у смартфоні – це вже не екзотика для українських школярів, але ще й не повсякденна історія. Але вже дуже скоро може стати такою.
Міністерство цифрової трансформації України в межах проєкту цифрової трансформації країни анонсувало створення е-школи. Що найближчим часом чекає школярів, батьків і вчителів – розбирається bit.ua.
Скільки б років тобі не було, але ти все одно пам’ятаєш ті часи, коли маленьким чи маленькою чимчикував/-ла до школи з величезним портфелем за спиною. А той портфель – не просто величезний, його вага майже зрівнюється з твоєю, бо набитий він підручниками під зав’язку. Хто був хитрішим, просто ділив із сусідом по парті на день підручники: ти береш на завтра літературу та математику, а я – історію та англійську.
Часи школярів із масовим сколіозом стрімко відходять у минуле. Міністерство цифрової трансформації України в межах проєкту цифрової трансформації країни розпочав розроблення проєкту е-Школа, який кардинально змінить систему освіти – як учнів, так і вчителів.
Що передбачає проєкт?
Один із пунктів проєкту передбачає запровадження електронних підручників, щоденників, класних журналів, у якому вчителі виставлятимуть електронні оцінки. Розробники проєкту – Мінцифри – обіцяють, що підручники з’являться вже 2022 року.
Ми поспілкувалися з учителькою біології Ольгою Халепою. Пані Ольга вже рік збирає на YouTube тисячі переглядів і дитячих уподобань своїми реп-уроками з біології. Тож тема диджиталізації освіти їй близька.
«Електронні підручники вже багато років учні та педагоги використовують під час роботи та навчання. Вони набагато зручніші: учень і вчитель не змушені тягнути на собі щоденно кілограми підручників, що негативно впливає на здоров’я. Електронний підручник завжди поруч, а тому користувачі можуть щосекунди скористатися ним, де б не були».
Також на базі Всеукраїнської школи онлайн, яка вже успішно працює, буде розміщено дистанційні курси з усіх дисциплін для учнів 5–11-х класів.
Мінцифри навіть узялося за розроблення мобільного додатку для навчання, що полегшить процес навчання для учнів. Це школа в смартфоні, де зібрано курси з усіх предметів.
Учителі матимуть змогу створювати свої онлайн-кабінети та власні креативні доробки для уроків. А батьки – відстежувати процес навчання своєї дитини та оцінки чи зауваження вчителя онлайн. Тож підробити підпис педагога чи виправити трійку на вісімку в електронному щоденнику тепер буде просто неможливо.
Важливим кейсом є також створення е-діловодства. Цей проєкт надасть змогу перевести паперовий документообіг у цифровий. Учителі подаватимуть звіти в електронному форматі в органи місцевого самоврядування, що суттєво полегшить роботу вчителям і скоротить кількість використання паперу.
Коли освіта в Україні диджиталізується?
Почати реалізацію проєкту планують уже в червні 2021 року.
«Шкільний журнал – це важливий документ у роботі вчителя. Тому так серйозно підходять до його заповнення всі педагоги України.
Спектр його значення пояснювати не буду, але перехід від паперових до електронних має бути дуже відповідальним. І першочергово мають бути вимоги перед появою їх у навчальних закладах: чи є доступ до якісного інету, чи є час у вчителя для його заповнення (тут уже перервами не обійтися), чи зберігається його резервна копія на окремому носії. Якщо ці та інші вимоги дотримано, то чому б і ні?
Але ж є інший бік: від перестановки місцями сума не змінюється, тобто яка різниця, який журнал? Він має бути, і все, то чи є різниця, над оформленням якого працювати вчителю, і чи вплине це взагалі на навчально-виховний процес? Електронний журнал його поліпшить? Адже всі забувають про головну мету вчителя в школі: навчати, виховувати та розвивати. Усе, що не спонукає до цього, вважаю зайвим мотлохом, щоб відбирати в педагога час, який призначений для роботи з головними героями освіти: УЧНЯМИ.
Ще більший маразм у тих закладах, де педагоги ведуть два журнали: паперовий та електронний, щоб аби чого не сталося. І знову учень поза увагою. Така наша реформована українська освіта: крок уперед і три назад», – підсумовує Ольга Халепа.
