Cпецпроєкти

Спільноти ненависти. Чому соцмережі стали такими токсичними та як навчитися не зважати на хейтерів?


Соцмережі мали стати простором для спілкування й обговорення, а перетворилися на доволі токсичне середовище, де легко можна побачити на свою адресу щось на кшталт «помри» або «ну ти й страшний/-а».

Контролювати хейт у соцмережах дуже важко. Кожен має право на висловлення власних думок, та часом навіть конструктивна критика може перетворитися на відвертий кібербулінг. Людям із розладами чи підвищеною тривожністю радять менше бути онлайн, бо концентрація негативу там іноді вища, ніж у реальному житті.

Разом із психологами ми розбираємося, чому так легко хейтити інших у соцмережах і як краще реагувати на хейт.

Звідки беруться хейтери?

Ольга Копчинська – психологиня-практикиня, психотерапевтка

Хейтери ㄧ це особливий вид людей, які зсередини наповнені ненавистю, злістю, заздрощами. Власне відчуття неповноцінности та недосконалости заважають їм сприймати цей світ об’єктивно.

Спочатку розберімося у причинах хейту в соцмережах. Як це працює? Наприклад, хейтер залишає жахливий коментар під фото іншої людини. Найімовірніше, ці слова стосуються його самого, а не адресата звинувачень. Усе це йде від низької самооцінки та прагнення порівняти себе з іншим.

Якщо хейтер обирає жертву в особі успішної людини, внутрішня напруга надзвичайно зростає та шукає виходу. Так працює природа хейту. У своєму бажанні наблизитися до досягнень іншого хейтер не буде прагнути власних висот. Він намагатиметься довести (перш за все собі), що успіх іншого неважливий.

На деякий період хейтер може заспокоїтися, але досягти душевного спокою йому досить важко, тому такі ситуації можуть повторюватись знову й знову.

Як уже було зазначено, в основі полягає злість, ненависть і заздрощі. Але зазвичай адресовані вони не тому, кому повинні. Умовно кажучи, внутрішня напруга в людини-хейтера може бути надзвичайно висока, але вона не знаходить простору для вираження цих емоцій. У таких випадках формується проєкція й емоції хейтера знаходять свій вихід у соцмережах.

Я думаю, що навіть поза соціальними мережами ви мали змогу спостерігати за такими людьми. Вони зазвичай постійно невдоволені: своєю країною, політикою, дорогами, магазинами. Насправді такі люди дуже часто незадоволені тільки самі собою. Їм важко подолати це, прийняти та розібратися.
Так влаштована наша психіка ㄧ ми говоримо про те, чого нам не вистачає. Ми захищаємо себе від нападів, навіть якщо вони дуже умовні.

Якщо ви колись стикалися з хейтом, то пам’ятайте: до вас це не має жодного стосунку.

Чому люди відверто висловлюють ненависть?

Анастасія Свердел ㄧ психологиня

Люди менше бояться висловлювати хейт у соцмережах тому, що там панує безпечна для цього атмосфера.

У соцмережах можна дистанціюватися від персональної відповідальности, там складніше відчути осуд суспільства й відповідь того, на кого нападаєш. Хейтер не побачить очей своєї жертви в момент нападу, не буде боятися, можливо, агресивної вербальної або навіть фізичної відповіді. Будь-якої миті хейтер може зупинити все в односторонньому порядку: не читати фідбеку або просто заблокувати іншу людину.

У зв’язку з цим можна згадати серію класичних експериментів із соціальної психології, які провів Стенлі Мілґрем – психолог з Єльського університету, у якому було показано готовність учасників підкорятися «керівнику» й виконувати накази, навіть якщо їхня совість протестує.

У результаті цього експерименту було виявлено, що фізична і психологічна дистанція між насильником і жертвою є дуже важливим фактором. Чим більш неперсональною є ситуація, тим більша ймовірність хейту. Висловити ненависть легше з порожнього акаунту, ніж прямо в очі.

Ситуація в соцмережах збільшує фізичну та психологічну відстань між людьми, а отже, вираження своєї спрямованої агресії є більш безпечним для психологічного насильника та менш безпечним для людини, яка потерпає від психологічного хейту й залишається з цим.

Як впоратися з хейтом?

Перш за все варто визначити, хейт це чи конструктивна критика. Якщо людина не переходила на особистості та не ображала вас, цілком можливо, що вона готова до діалогу.
Якщо критика не конструктивна й нагадує перехід на особистості, не переходьте на рівень образника. Він не намагається змінити ваше бачення ситуації, а тільки хоче вивести на емоції. І якщо ви відповісте ненавистю на ненависть, то тільки потішите хейтера й дозволите йому продовжувати свій спіч. Подумайте про те, чи взагалі залишений коментар вартий вашої відповіді.

Коли все ж важко забути негатив, подумайте, чи є важливою для вас людина, що висловила його. Складіть список тих, чия думка для вас справді цінна. А потім співвіднесіть його з тими, хто пише вам негатив. Найімовірніше, хейтерів не буде у вашому списку.

Якщо ви публічна особа і вам потрібно відповідати на всі коментарі, то краще переведіть негатив у жарт. Це повеселить інших підписників і не закріпить за вашим образом негативу.

Отож люди хейтять, тому що немає контролю. Соціальні мережі дають змогу висловити свою позицію без аналізу власних думок, без оцінки реальної ситуації та водночас не нести жодної відповідальности.

Брак відповідальности та покарання дають людині змогу проявляти агресію в соцмережах. Хоча сама по собі вона може бути не агресивною, можливість проявляти агресію без покарання може провокувати на її висловлення. І найкраща реакція на хейт ㄧ не брати близько до серця та проігнорувати.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь