Чому потрібно зберегти будівлю «Квіти України»
22 липня відбулася пресконференція щодо долі історично цінної будівлі на вулиці Січових Стрільців. Вона стала предметом протистояння між небайдужими містянами й забудовником, який хоче перетворити «Квіти України» на бізнес-центр.
У чому цінність будівлі, які кроки потрібно пройти для її відновлення та на якому етапі зараз відбувається протистояння, розповіли спікери конференції Тарас Грицюк, Дар’я Корба й Анастасія Левчук.
Як розгорталися події
З кінця грудня до початку червня будівля не використовувалась. На початку червня місцеві мешканці помітили, що навколо «Квітів» розпочинається робочий процес: будівельники почали встановлювати паркан. Не було зрозуміло, йдеться про капітальний ремонт, реконструкцію чи знесення.
Навколо «Квітів» існує сусідська спільнота, яка комунікує між собою. Тому коли в такому знаковому місці почались ремонтні роботи, це здивувало та зацікавило сусідів.
Як розповів історик, проєктний менеджер ГО «Інша Освіта», учасник ініціативної групи «Зберегти Квіти України» Тарас Грицюк, перший контакт відбувся саме з будівельниками. Вони розповіли, що планується реконструкція і будівля змінить свій зовнішній вигляд. На той момент об’єкт не мав паспорта, і громада будь-яким чином намагалась дізнатися більше інформації.
Будівельники не відповідали на уточнювальні питання, тому місцеві активісти викликали поліцію і написали заяву про те, що відбувається щось незаконне: демонтаж частини фасаду, встановлюється паркан. Це був власне початок боротьби.
Громада намагалася зв’язатися з архітектором, який керував авторським наглядом. Від нього довідались, яка саме реконструкція запланована.
На той момент активісти помітили невідповідності в оприлюдненій документації і звернулися до Департаменту архітектурно-будівельного контролю зі скаргою. На жаль, у проханні на позапланову перевірку відмовили.
В той самий час сусідська спільнота звернулась до ГО «Мапа Реновації», яка займається збереженням культурної спадщини міста. Організація погодилася надати підтримку, тепер вона є ядром руху за збереження будівлі.
На одному з нетворкінгів ініціативна група «Зберегти Квіти України» познайомилася з народним депутатом Дмитром Гуріним, який долучився до руху. Йому першим вдалося сконтактувати із представником забудовника.
Засновник Олексій Пишний усно пообіцяв не знищувати виноград на будівлі. Але 25 червня він порушив свою обіцянку – виноград зрізали. Тоді ініціативна група почала збір підписів під відкритим листом до Міністерства культури, де було висловлено прохання надати охоронний статус будівлі.
«У перший день ми отримали близько 2 тис. підписів небайдужих киян під цим листом. І зрозуміли, що є велика підтримка не тільки спільноти навколо «Квітів України«, але що це великий інтерес міста.» – повідомив Тарас Грицюк.
6 липня відбулася мирна акція «Я з Квітами». Зібралося близько 200-300 жителів, які висловлювали свою позицію щодо того, що Квіти України – цінний об’єкт, який варто зберегти.
Саме в цей день ініціативній групі вперше вдалося побачити Олексія Пишного в прямому етері одного з каналів. На цій зустрічі Олексій запідозрив групу в тому, що у ній проплачені активісти, якими керує Дмитро Гурін. Пишний не помітив ініціативну групу як громаду.
Після цієї зустрічі й до 12 липня була спроба активістів сконтактувати з представниками забудовників і домовитися про публічну зустріч. Та потім почався демонтаж фасаду, який забудовник відмовився призупинити.
Тоді й почалося остання фаза спротиву. Приводом стала поява важкої будівельної техніки біля будівлі. Це обурило всіх: місцевих жителів, лідерів громадської думки.
Активісти писали заяви до поліції по факту підозри вчинення кримінального правопорушення. Подали близько 80 заяв. Але демонтаж не припинявся.
Тоді місцеві жителі знесли частину паркану і фактично собою закрили будівлю від демонтажу. Частина людей піднялася на дах будинку, частина стала перед важкою технікою.
З 12 липня ситуація почала розвиватися ще стрімкіше. З’явилися заяви від Міністра культури Ткаченка, Заступника Радника голови Білоцерковця, відреагувала поліція: почалось розслідування за фактом самоправства. Шевченківський суд арештував будівлю, зупинив процес будівництва. Включилася юридична компанія Axon Partners, яка з архітектором Миколою Левчуком подала позов про порушення авторського права.
Ситуація навколо «Квітів» унікальна тим, що громада, сусідська спільнота, небайдужі кияни за підтримки Міністерства культури, лідерів громадської думки змогли зупинити знищення історично цінної будівлі.
Чому важлива будівля «Квіти України»
За первісною функцією «Квіти України» – це оранжерея, місце колективної пам’яті киян. Коли ініціативна група провела першу акцію, багато киян ділилися особистими історіями: розповідали, як приходили сюди з батьками, навчалися вирощувати рослини.
Друга функція будівлі – навчально-методичний центр, тобто дослідницька потужна база. І третє – магазин квітів. Це було місце соціальної активності району.
Будівля була зведена у 1985 році й через рік отримала звання будівлі року, отримавши перемогу в конкурсі.
У цьому проєкті було важливе принципове рішення – дбайлива інтеграція в середовище: дотримання висотного порядку, громадський простір перед будівлею та візуальне розширення вузької вулиці.
«Радянська спадщина – це не про ідеологічний контекст. Це про архітектуру, яку творили наші батьки. І коли ми згадуємо про радянську спадщину, то говоримо про важливе матеріальне втілення певної епохи. І це такий важливий пласт історії, який наші нащадки будуть досліджувати. Потрібно нам зараз зберігати цей пласт, щоб у інших людей було уявлення, як ми жили і як будували.» – заявила Дар’я Корба, архітекторка, голова ГО «Мапа Реновації».
Архітектуру модернізму можна адаптувати до сучасних потреб. Це видно на прикладі Музею словацького національного повстання: будівля повністю ревіталізована, її функція постійно оновлюється та адаптується до сучасних потреб. У Європі ні в кого немає думки про те, що можна знести таку будівлю й звести на її місці ТРЦ.
«Квіти України» – це також синтез мистецтв. Адже це не лише архітектура, а й монументальне мистецтво. Про це свідчать вітражі, що є роботою художника Сергія Одайника.
Також будівля декорована квітами на фасаді. Це маркер самоідентифікації будівлі, який розповідає про її функцію оранжереї.
Юридичний аспект питання
Під час акції «Я з Квітами» активісти проголосили, що будуть застосовувати ті засоби, які дозволяє закон України для боротьби з несанкціонованими діями забудовника.
Наразі роботи на будівлі зупинені трьома приписами: від Міністерства культури, за кримінальномим провадженням через факт самоправства і через порушення авторського права.
Також активісти передали лист до Міністерства культури про надання статусу пам’ятки цій будівлі.
«Квіти України» арештовано по кримінальній справі про самоправство – це 356 стаття КК. Ця справа розпочалася за заявами близько 80-ти місцевих жителів, які збіглися до будівлі на момент демонтажу.
Також накладено судову заборону на вчинення дій з будівлею і на проєктні роботи за справою щодо захисту авторських прав Миколи Левчука. Ця заборона діє до розгляду судової справи.
Згідно з Законом України про авторське право автор може вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому спотворенню, яке може зашкодити його честі та репутації.
«Це безпрецедентна подія. Вперше в історії України суд заблокував роботи на об’єкті за справою про авторське право. Ми вітаємо з цим наших партнерів з Axon Partners, це спільне досягнення. Окремо хочемо подякувати поліції за професійну роботу, охорону правопорядку на об’єктах і за підтримку в питаннях забезпечення законності ухвал суду.» – заявила Анастасія Левчук, дослідниця в Агенти змін, учасниця ініціативної групи «Зберегти Квіти України», донька архітектора Миколи Левчука.
Міністерство культури видало припис, що забороняє будівництво у зв’язку з відсутністю дозволу Міністерства на будівельні роботи в межах історичного ареалу.
Міська адміністрація звернулася до Департаменту з питань державно-архітектурного будівельного контролю з тим, що проєкт на підготовчі роботи не передбачав демонтажу. Там були включені лише роботи по встановленню огорожі.
Ініціативна група почала процес по наданню будівлі статусу пам’ятки, звернення до Міністерства культури набрало 6,5 тис підписів містян. І цей лист разом із документами, що необхідні для надання статусу, активісти передали в Міністерство.
Це не блокує ревіталізацію будівлі і робить можливим пошук для неї нової функції.
Що робити далі?
На думку Дар’ї Корби, зараз будівля ще не в аварійному стані, й зарано ставити на ній хрест. Все можна відновити звичайними реставраційними методами.
Щодо майбутньої функції будівлі: була гіпотеза, що там можна зробити тільки оранжерею. Насправді навіть за наявності охоронного статусу та при обмеженнях «Квіти України» можна адаптувати і до сучасних функцій також.
Активісти бачать такий сценарій подальшого відновлення «Квітів»:
- від міста та поліції вимога контролю законності та робіт на будівлі, дотриманні містобудівних норм та законодавства;
- вимога до забудовника, щоб він вступив у відкриті прозорі переговори із громадою та містом;
- заклик Міністерства культури та Департаменту охорони культурної спадщини працювати оперативно в питанні присвоєння охоронного статусу;
- порада власнику законсервувати будівлю, щоб зупинити процес руйнації природою.
Активісти заявили, що не мають наміру вести війну із забудовником, а лише хочуть, щоб він також взяв участь у пошуку нових функцій будівлі.
Світлини в матеріалі: Шерман Дрозд
