Статуї Сатани, ескалібур і цитати ЛаВея: історія чорного замку в Бортничах
У Бортничах є замок, оточений міськими легендами через моторошну псевдоготичну архітектуру та інтер’єр, в якому можна зустріти статуї демонів і самого Сатани. Кияни розповідають, що в ньому проводили свої меси пошановувачі сатанізму Шандора ла Вея, засновника Церкви Сатани.
Жителі Дарницького району навіть зверталися по допомогу до органів міської влади та священників. Згодом цю будівлю перетворили на ресторанний комплекс та лазню «Шато Містік». Зараз вона пустує, а фасад закриває супермаркет АТБ.
Намагаємося розібратися, де в цій історії правда, а де – вигадки, і чому замок перетворився на недолуге опудало мікрорайону.
Історія замку в Бортничах
Будівництво чорного замку розпочалося в нульових роках на місці Будинку побуту. Його знесли, і новий власник – підприємець Сергій Сатановський – вирішив побудувати неординарну споруду.
За основу була взята архітектура середньовічних замків Франції. Перед входом на територію знаходився невеликий паркан з факелами. Біля нього у землю був встромлений бутафорський ескалібур з символом S на рукояті меча. Над входом знаходилася табличка з написом: «Не мені, Господи, не мені, а заради більшої слави твоєї».
Схоже гасло використовував Ордена тамплієрів, який в оригіналі звучав: «Non nobis domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam». Ще дві таблички можна було побачити по обидва боки від дверей: «Благословенні сильні, бо вони вершитимуть долі світу. Прокляті слабкі, бо спадок їм рабство!» і «Благословенні переможці, бо перемога – основа права. Прокляті покорившиеся, бо будуть вони васалами навік!».
Ці цитати взяті з Сатанинської Біблії Антона Шандора ла Вея.
Джерело: https://chateau-mystique.hoo.com.ua
Джерело: Facebook
Джерело: Facebook
Всередині в головній залі розміщувалися столики та барна стійка. На сцені знаходилася статуя зловісного служителя культу, який благословляв адептів (деякі жителів мікрорайону вважали, що це був сам Сатана).
Стіни зали також прикрашали статуї демонів в обладунках та щити, на яких красувався напис «SAT» – перші три літери прізвища власника.
Одні двері вели до сауни з басейном і кімнатами відпочинку, інші – до ігрових приміщень, де Сатановський хотів зробити казино.
Попри те, що місцеві рідко заходили в замок, одного фасаду вистачило для того, аби налякати вразливих громадян. «Газета по-київськи» 2005 року в матеріалі про споруду наводить цитату жительки Дарницького району Марини Іванівни:
«Знайома з ЖКХ каже, що останнім часом стали люди пропадати. У жертву, напевно, їх приносять. Одного разу з труб дим валив – чорний такий, густий, смердів … Хто б його підірвав, цей будинок?!».
Вирішити питання взялася Духовна Рада Дарницького району. Її голова Володимир Кунц написав листа тогочасному президентові України Віктору Ющенку, прем’єр-міністру Юлії Тимошенко, меру Києва Олександру Омельченко та голові Дарницької РДА М. Кирилюку листа, в якому зазначав:
«У Дарницькому районі міста Києва по вул. Леніна, 39 в селищі Бортничі на місці колишнього будинку побуту побудувався храм Сатани. Фасадні стіни, перегородки, стеля, підлога та паркан пофарбовано у чорний колір. В середині у ритуальному залі розташована статуя сатани, який благословляє людей, що тягнуться до нього. Написи на стінах принижують слабих та немічних, та звеличують сильних. На надписах є заклики до пролиття крові та до помсти; на стінах картини, що відображають розпусту; по кутам картини великі звірячі пазурі. Багато дверей зачинені та нікого туди не допускають. Деякі приміщення закладені свіжою цеглою. Територія подвір’я вражає своїми розмірами. Посередині подвір я загнаний в землю меч з різними сатанинськими емблемами. На фасаді розміщенні чорно-червоні полотнища.
Доступ на територію та в приміщення не дозволяється ні працівникам міліції, ні СБУ, ні працівникам районної держадміністрації.
Молоді люди, які були присутні на ритуальному служінні замкнуті, налякані та мовчазні.
Хазяїном цього сатанинського гнізда є Приватне підприємство “Підземне місто”. Думаємо, що назва відповідає дійсності – це дійсно є преісподнєє місце» (авторський текст збережено).
Київська міська влада не забарилася з перевіркою.
Комісія з представників служб та відділів райдержадміністрації, правоохоронних органів, органів самоорганізації населення мкр. Бортничі та релігійних громад Дарницького району в результаті перевірки постановила, що в оздобленні приміщень використані різні написи та скульптурні композиції, які, можливо, відносяться до релігійного або сектантського вчення.
Власниками будівлі ПП «Підземне місто» було порушено вимоги Законів України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову території», «Правила забудови в місті Києві», самовільно здійснена реконструкція об’єкту нерухомості, самовільно побудовані допоміжні споруди.
В результаті власникам запропонували змінити напрямок діяльності об’єкту та усунути моменти, які порушують законодавство. Це прохання сприйняли без зайвих заперечень.
Фасад перефарбували в сірий колір, таблички з написами прибрали, як і сатанинські мотиви в інтер’єрі. Так з’явився ресторанний комплекс «Шато Містік», який відвідували поціновувачі сауни та любителі тематичних вечірок.
Джерело: https://laznya.kiev.ua
Про всяк випадок біля замку побудували церкву. На свято Миколая провели богослужіння в ній приїхав нині «почесний патріарх» Православної церкви України Філарет.
Джерело: Vgorode.kiev.ua`
Ввласницею ПП «Підземне місто» була Левченко Ольга Іванівна. На посаді директора її замінила Дунчич Альона Ігорівна, а «Підземне місто» перейменували в «Барнатрейд». З 2010 року замком заволоділо ТОВ «Шато Містік», керуючою особою якого є Шевельов Юрій Олександрович.
У жодному з реєстрів Сатановський не фігурує. В інтерв’ю «Газеті по-київськи» він розповідав, що жодного стосунку до сатанізму не має, просто надихнувся історією середньовічного лицарського ордена тамплієрів – а особливо голлівудським фільмом «Царство небесне». Начитавшись і надивившись, вирішив збудувати казино «за мотивами».
– Щоб успішно вийти на цей ринок, потрібно мати родзинку. Тому ми хочемо відтворити стилістику середньовічного замку. Ця ситуація з сатанізмом була кимось ініційована. Тому люди і налякані, – зазначав Сатановський.
А дим, який бачили жителів Бортничів, був результатом гарно натопленої лазні.
Інколи розважальний заклад – це просто розважальний заклад. Враховуючи, що хазяїн швидко змінив концепцію, щоб позбутися проблем з владою та киянами, сатанізм для нього не мав жодного значення.
Хоча і по-справжньому темні сторінки історії це місце має. Перед тим, як з’явився замок, в 90-их будинок побуту намагався «віджати» кримінальний авторитет Рудольф.
– Моя знайома там, коли Будинок побуту був, швачкою працювала, – згадує місцева жителька Ірина. – Сидить, строчить, тут вривається натовп бритоголових з автоматами: «Геть, інакше по стінці розмажемо!» Жінкам нічого не зробили, а одного електрика до крові побили…
Потім Рудольфа і застрелили біля цієї будівлі.
Який вигляд зараз має замок?
Ми зателефонували в «Шато Містік», щоб дізнатися, як зараз функціонує ресторанний комплекс. Але ніхто слухавки не взяв. Пошукавши старі оголошення, знайшли телефон менеджерки закладу Анастасії.
Вона розповіла, що «Шато Містік» не функціонує майже 4 роки.
Наразі замок не вписується в архітектурний ансамбль, який його оточує, а з АТБ і церквою по сусідству і зовсім має безглуздий вигляд. Напевно, якби збереглася сатанинська естетика, його можна було б зробити місцевою пам’яткою для гостей і жителів столиці.
Поки ця кітчевата будівля залишається покинутою, хоча могла б перетворитися на арт-галерею чи розважальний центр. Сподіватимемося, що хтось зможе використати приміщення загальною площею 966 м2, враховуючи другий поверх, з користю.
