Усе, що потрібно знати про психосоматику: причини, хвороби та висновки фахівця
Не всі хвороби від нервів, як це люблять казати декі люди. Але частина з них буває спричинена стресом. Якщо ви пройшли всі соматичні обстеження, а лікарі не виявили причин ваших симптомів, у такому випадку можна підозрювати психосоматику.
Розповідаємо, що таке психосоматика тіла, як психічні проблеми впливають на нашу фізіологію та які хвороби можуть розвиватися через психологічні проблеми людини.
Психосоматика – що це?
Психосоматика – напрям у медицині та психології, який вивчає вплив психічних чинників на фізичне здоров’я. Це міждисциплінарний напрямок, який перебуває на стику медицини та психології.
Простими словами: психосоматика – це страждання тіла через стрес, поява хвороб, виникненню яких немає фізіологічного пояснення. Частіше страждають органи, що вже мають певні порушення, є «слабкими».
Психосоматичний розлад – це захворювання, яке охоплює як розум, так і тіло. Вважається, що деякі фізичні захворювання легко можуть погіршитися психічними факторами, як-от стрес і тривога.
Багато людей із фізичними захворюваннями кажуть, що їхній нинішній психічний стан може вплинути на важкість фізичного захворювання в будь-який момент.
Наприклад, висип псоріазу може не дуже турбувати одну людину. Однак висип, що покриває ті самі частини тіла в іншого, здатний провокувати депресивні стани.Також за деяких психічних захворювань ви можете не їсти й не піклуватися про себе, що може спричинити фізичні проблеми.
Деякі люди використовують термін психосоматика, коли психічні фактори викликають фізичні симптоми, але фізичного захворювання немає. Наприклад, біль у грудях може бути спричинений стресом, і жодних об’єктивних причин виявити не вдається.
Хвороби та психосоматика – міт чи реальність?
Психосоматика тіла може бути як симптомом, так і хворобою. Тобто людина відчуває біль у певній частині тіла – голова, шия, живіт. Також можуть виникнути судоми, нудота й запаморочення.
Такі прояви нейропсихолог Микола Французов називає «нездоровою» адаптацією людини до життєвих обставин. Це відбувається, коли нервова система не здатна впоратися з усією інформацією, що отримує.
Існує також психосоматика захворювань – на фоні стресу чи психічних травм може виникнути бронхіальна астма, ревматоїдний артрит чи порушення ендокринної системи.
Пояснити психосоматику хвороб можна роботою гормонів. Під час стресу виділяється норадреналін, адреналін і кортизол. Вони відповідають за реакцію «бий», «біжи» або «завмри».
Щоб протистояти стресу, організм починає готувати м’язи та необхідні органи. Тому пришвидшується дихання й серцебиття, кров швидше надходить до тканин.
Коли відповідна протидія відбувається й проявляються емоції, організм потім поступово приходить у норму. Якщо розрядка не відбулась, судини продовжують активно працювати, зберігається спазм, що може призвести до розвитку артеріальної гіпертензії.
Що говорить наука?
Світлана Стеба, клінічна психологиня й сімейна системна терапевтка
Психосоматичними є захворювання, причинами яких вважають здебільшого психічні процеси, а не будь-які фізіологічні причини. Якщо медичне обстеження не може виявити фізичну чи органічну причину захворювання, або якщо захворювання є результатом таких емоційних станів як гнів, тривога та почуття провини – тоді хвороба може бути класифікована як психосоматична.
Ідея про вплив психологічних чинників на здоров’я є дуже давньою. Роздуми на цю тему траплялися вже в Гіппократа й Арістотеля.
Основоположником психосоматичної медицини, яка з’явилася у 30-х роках XX століття, є лікар-психоаналітик Франц Александер із Чиказького університету психоаналізу.
Спостерігаючи за пацієнтами, він зробив висновки про причини низки хвороб і став автором психосоматичної теорії їх виникнення. Автор назвав її «чиказької сімкою», за цією назвою вона відома й досі. До неї належать такі захворювання:
- Бронхіальна астма;
- Нейродерміт (атопічний дерматит);
- Гіпертонія;
- Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки;
- Тиреотоксикоз (гіперфункція щитовидної залози);
- Ревматоїдний артрит;
- Неспецифічний виразковий коліт.
Відомий світу як батько психоаналізу Зигмунд Фрейд спільно з Йозефом Бреєром припустив, що пригнічені емоції та психічні травми шляхом захисного механізму, званого «конверсією», можуть виявлятися у формі соматичних симптомів.
Фрейд вказував, що водночас необхідна так звана «соматична готовність» – фізичний фактор, який має значення для «вибору органа», у якому хвороба проявиться.
Болить шлунок, голова чи горло – психосоматика?
Світлана Стеба, клінічна психологиня та сімейна системна терапевтка.
Психосоматична проблема – це фундаментальна проблема науки про співвідношення психіки й тіла, у центрі якої є питання про біопсихосоціальну природу людини.
Майже за сто років список психосоматичних захворювань значно розширився. Наразі налічується близько 14 типів розладів, пов’язаних із впливом психологічних чинників:
– стенокардія, порушення серцевого ритму, серцеві спазми;
– бронхіальна астма;
– хвороби сполучної тканини (ревматоїдний артрит, вовчанка);
– головні болі (мігрень);
– гіпертонія;
– гіпотонія;
– синдром гіпервентиляції, супроводжуваний панічний і тривожний розлад, а також тахікардія;
– запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, синдром подразненої товстої кишки);
– хвороби ендокринної системи та порушення обміну речовин (цукровий діабет, гіпоглікемія, тиреотоксикоз, глюкозурія, зміни гормонального метаболізму);
– нейродерміт;
– ожиріння;
– остеоартрит;
– виразка дванадцятипалої кишки;
– алергічні розлади.
Дуже важливо за виявлення психосоматики захворювань і за відсутності фізіологічних або генетичних його причин не запускати хворобу.
Також важливим є усвідомлення того, що одного медикаментозного лікування, що знімає симптоми психосоматики, недостатньо. Необхідно виявити справжню причину виникнення захворювання та працювати з нею, щоб симптом не повертався знову й знову, часто викликаючи хронічне захворювання.
Тому має бути налагоджена співпраця лікаря з психологом або, за необхідності, із психіатром. Так само як і розуміння медиками того, що людина, яка звернулася з психосоматичним захворюванням, має реальні страждання, що неодноразово підтверджено дослідженнями хворих на функціональних МРТ. Тобто біль є не менш реальним, ніж за подібного перебігу фізіологічного захворювання.
На жаль, низька усвідомленість у галузі психосоматики призводить до безлічі спотворень навколо неї.
Існує й інша крайність – користуючись середньостатистичними узагальненнями, люди самостійно ставлять собі та своїм рідним діагнози. Мовляв, якщо горло болить – психосоматика від недосказаності.
Горло може хворіти просто від застуди. А ось «грудка» у горлі, яка нічим не лікується й не видає ніяких негативних показників на УЗД – дуже поширене психосоматичне захворювання серед топменеджерів. У терапії такі клієнти часто говорять про неможливість парирувати й необхідність стримувати емоції.
Насамкінець хочеться закликати до розумного використання узагальненої інформації та дбайливого ставлення до себе. Будьте здорові й за необхідності звертайтеся до фахівців.
