Спецпроєкти

«Злюки бобри», «Шоу Рена і Стімпі» та «Кураж – боягузливий пес»: найкращі мульсеріали 90-х


Пам’ятаєте часи, коли після школи поспішали додому, щоб подивитися нову серію улюбленого мультфільму? Тоді ми переживали за сироту Арнольда, сміялися з пригод бобрів Норберта та Деггета, а також із захопленням спостерігали за пригодами людей Ікс. Згадуємо найцікавіші та інколи дивні мультсеріали 90-х, які й зараз будуть цікавими для перегляду дорослим та малим.

Шоу Рена і Стімпі

Сьогодні абсолютно неможливо уявити, щоб зараз мультсеріали 90-х, як-от The Ren & Stimpy Show, дозволили б транслювати на Nickelodeon або на інших телеканалах.

Замість того, щоб передати дітям важливі життєві уроки або показати здоровий сімейний гумор, головні герої (чихуахуа-астматик Рен та безхвостий кіт породи Менкс Стімпі) творили химерний розгардіяш.

Пам’ятаєте, коли спрацювала сигналізація Рена, він злякався й розрубав ліжко сокирою? Або як щодо гротескного садизму, наприклад, коли Стімпі зламав собі руку теркою для сиру?
Деякі епізоди були перебільшенням навіть для дорослої авдиторії. Епізод «Зубний біль у Рена»‎ міг викликати надзвичайно сильні страхи перед стоматологами. Були також серії із занадто відвертою сексуальністю.

Цікаво, що мультсеріал створив канадський аніматор українського походження Джон Крісфалузі. За це ми йому й вдячні.

Сучасне Роккове життя

Створений Джо Мюррі та Дагом Лоуренсом, мультсеріал «Сучасне Роккове життя»‎ вписується у винахідливість та прикордонний сюрреалізм «Рена і Стімпі»‎.
У 1993-му юні глядачі побачили балакучого валабі з Австралії, який проживає в О-Таун разом із перезбудженою собачкою та Хеффером, випростаною коровою з воланом.

«Сучасне Роккове життя»‎ порушувало досить дорослі та темні теми буденності. Шалений темп і деградація сучасності; розчарування та незграбність у спілкуванні з людьми в реальному світі; невимовні компроміси, які необхідні для підтримки та зростання дружніх стосунків – усе це демонстрував мультсеріал. І від цього ставало реально сумно.

Паралельно весь такий екзистенційний кошмар був сповнений абсурдним гумором, який тільки доповнював відчуженість та загубленість Рокко. Він не міг нормально придбати продукти або навіть запаркуватися в торговому центрі.

За одними титрами на початку діти могли зрозуміти, що на них чекає попереду.

Злюки бобри

«Злюки бобри»‎ назавжди залишаться в серцях дітей кінця 90-х – початку нульових. Перегляд після школи цього мультсеріалу був ритуалом, який приносив величезну кількість задоволення.

Історії двох бобрів-братів (енергетичного Деггета Дуфуса та інтелектуала Норберта Фостера) шанували класику кінематографу, особливо чорно-білі фільми жахів, аніме, комікси, попкультуру в цілому. Навіть була абсолютно постмодерністська серія, у якій калейдоскопом змінювалися різні кіножанри та стилі анімації.

Норберт та Деггет жили в просторій заплутаній бобровій дамбі, їли варення з дерев та дружили з дивакуватими персонажами. Моїм улюбленим, наприклад, був Пеньок – просто пеньок невідомого дерева, у тріщинах кори якого можна розпізнати подібність до рис обличчя. Він мовчить та не подає ознак життя, але брати з ним товаришують та спілкуються.

Такий собі омаж стрічкам Девіда Лінча та Яна Шванкмаєра.

Аааа!!! Справжні монстри

Цей мультфільм від Nickelodeon пропонував інший погляд на дитячу параною щодо монстрів, які ховаються під ліжком. Він був не завжди дитячим і, особливо в українському перекладі, порушував теми, які були зрозумілими дорослій авдиторії.

Ми спостерігали за пригодами Гикача, Обліни та Нечупари, які навчалися мистецтва лякати людей в Академії Монстрів під керівництвом суворого директора Гримля в колекторній системі.

Удень герої байдикували та харчувалися на сміттєзвалищі, але вночі вони перетворювалися на справжніх монстрів, які доводили до сивини найсміливіших людей (хоча частенько ставалися курйозні ситуації).

Загалом «Аааа!!! Справжні монстри»‎ демонстрували нам типовий шкільний або студентський ситком у новій обгортці. Це було весело, мило й зовсім не страшно.

Люди Ікс

Це ті мультсеріали 90-х, які рідко показували на українському телебаченні. Можу помилятися, але демонстрували його ввечері, як й інші мультфільми для дорослих на кшталт «Сімпсонів»‎, «Гріфінів»‎, «Південного парку»‎ тощо.

До того, як я побачив «Людей Ікс»‎, я був знайомий із супергероями, але не розумів, що їх можна об’єднати в різноманітну багатофункціональну команду. Я також не знав, що в них може бути така величезна кількість пригод, у якій антагоністами ставали не тільки мутанти, але й люди та іншопланетяни, яких не можна було зустріти в супутній фан-продукції.

Я нещодавно переглянув його й хочу сказати, що цей мультсеріал може бути неймовірно складним. Він також мав величезний вплив і створив нове покоління шанувальників, адаптувавши улюблені сюжетні лінії, як-от Dark Pheonix та Weapon X.

Фанати коміксів про Людей Ікс полюбляли цей мультсеріал саме за вдале перенесення мальованих історій на екрани. На жаль, у нас комікс-бум відбувся пізніше за вихід мультсеріалу. Водночас завдяки останньому діти змогли зацікавитися складною та розумною супергероїкою.

Кураж – боягузливий пес

Я як фанат цього мультсеріалу кажу, що Джон Ділворт – чортів геній.

У 1995 році в антології експериментальних мультфільмів What a Cartoon! Cartoon Network виходить пілотна серія «Курча з космосу»‎, у якій фіолетовий пес Кураж захищав шотландську пару літнього віку Мюріель та Юстаса від… іншопланетної курки.

Цей епізод так сподобався власникам телеканалу, що пригоди Куража продовжилися на чотири повноцінних сезони. «Кураж – боягузливий пес»‎ був повністю побудований на абсурдності та грі протилежностей. Наприклад, боягузливий пес Кураж, який лякається всього в повсякденному житті, виявляється сміливим рятівником своїх опікунів, коли йдеться про загрозу їхньому життю.

Боротися йому доводиться із зомбі-режисерами, муміями Єгипту, голографічними головами, божевільними вченими, маніяками-перукарями та іншими дивакуватими персонажами. Тут було стільки посилань на горори, що деякі з них я розгадав, коли подорослішав та передивився не одну сотню фільмів.

Шкода, що цей мультфільм тривав лише кілька років.

Samurai Pizza Cats

Цей мультфільм у нас демонстрували недовго: йому було важко знайти свою авдиторію через те, що це така собі японська відповідь на «Черепашок-ніндзя»‎.

Samurai Pizza Cats унікальні тим, що вони не сприймають себе надто серйозно й одночасно знущаються з оригіналу (у їхній пісні присутній такий фрагмент: «у них більше хутра, ніж у будь-якої черепахи»).

І такій самоіронії є пояснення.

Коли Saban Entertainment ліцензувала оригінальне аніме Kyatto Ninden Teyandee, у них виникли труднощі з отриманням японських перекладів, а згадки про японську попкультуру не припали до душі американській авдиторії. Тож вони зробили те, що вважали найкращим: повністю переписали всі діалоги для англійського дубляжу, що перетворило мультсеріал на комедію, яка пародіювала жанр «команда супергероїв»‎.

У результаті вийшли самурайські броньовані кішки, які керують власним магазином піци в проміжках між боротьбою з лиходійськими планами Великого сиру, який намагається заволодіти Маленьким Токіо.

Попри те, що «Коти-самураї піци» багатьма забуті, є поціновувачі гумору та стилістики цього мультсеріалу.

Дива на віражах

Цей мультсеріал є одним із найкращих продуктів студії «Walt Disney» для телебачення.

Ми спостерігаємо за пригодами ведмедя-льотчика Балу, який працює доставником у компанії «Плати та лети»‎ Ребекки Каннінгем. Найкращим другом і помічником Балу є сирота й у минулому повітряний пірат – ведмежа Кіт Вітрогон.

Творці Ларі Латам та Роберт Тейлор з усією повагою поставилися до американської культури 30-40-х і наступних років. Архітектура видуманого портового містечка Кейп-Сюзет являє собою ар-деко. Ребекка змальована з Ребекки Хоу культового американського ситкому Cheers, а Балу – з телесеріалу «Оповіді золотої мавпи»‎. У мульті присутня така собі копія СРСР із назвою Тембрія, де проживають тоталітарні кабани, а також згадана «Велика війна»‎, що завершилася 20 років тому.

Загалом «Дива на віражах»‎ сподобаються всім тим, хто дивився, пам’ятає та любить пригодницькі фільми й мультсеріали 90-х. Попри те, що це дитячий мультфільм, за пригодами головних героїв дуже цікаво спостерігати.

Можна згадати й інші мультсеріали 90-х: «Гей, Арнольде!», «КітПес», «Малюки», «Люди в чорному», «Людина-павук», «Чорний плащ» тощо. Усі вони варті перегляду. Водночас ми вибрали найбільш цікавих та незвичайних представників анімації, які й нині здатні захопити погляди дітей та дорослих.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 😎