Work-life balance, що не існує: як ми застрягли в роботі й почали хизуватися вічною зайнятістю?
Ще минулого століття передбачалося, що зараз ми працюватимемо набагато менше та хизуватимемося вільним часом. Усе склалося трохи по-іншому.
Працюємо ми дійсно не так багато, як у 50-х, зате на зв’язку залишаємося 24/7 (завдяки соцмережам), а хизуємося не відпочинком, а продуктивністю та вічною зайнятістю.
Спробуємо розібратися, як змінилося ставлення до роботи з минулого століття, чи працюємо ми більше, ніж наші батьки, і до чого призводять перепрацювання.
Чи працюємо ми зараз більше, ніж кілька десятків років тому?
Однозначно відповісти не можна. З одного боку, у 50-х працювали більше й рідше брали відпустки. З іншого – зараз клієнт може спокійно написати вам о другій ночі або коли ви у відпустці. Можливість бути на зв’язку постійно зіграла злий жарт: багато працівників тепер не можуть мати повністю вільні від роботи дні.
Лекція економіста Джона Мейнарда Кейнса «Економічні можливості для наших онуків» була присвячена перемозі технологій над понаднормовою роботою. Виступаючи з лекцією, Кейнс розповідав, що у 2028-му ми матимемо змогу працювати лише 15 годин на тиждень. Водночас він побоювався «кризи відпочинку»: коли люди просто не знатимуть, що робити з вільним часом.
Виступ економіста відбувся у 1928-му – майже сто років тому. Поки що більша частина співробітників не має змоги працювати три години на день – і навряд матиме.
За словами доцентки кафедри маркетингу Колумбійської школи бізнесу Сильвії Беллецца, зараз люди замінюють дозвілля роботою. Сильвія наголошує: постійна зайнятість стала показником статусу в суспільстві. Якщо ви не маєте часу на відпочинок, скидаєтеся на працівника, який має попит.
Працюй завжди: Джек Ма та його концепція 966
Звісно, працедавцям вигідна модель, коли співробітники затримуються на роботі та залишаються на зв’язку завжди.
Понаднормову роботу підтримує засновник Alibaba Group та мільярдер Джек Ма. Позаминулого року він виступив із промовою, у якій закликав працювати в режимі 966 – з 9 ранку до 9 вечора 6 днів на тиждень.
Джек Ма
Ма вважає такий робочий режим «благословенням». За його словами, багато людей не мають можливості так плідно працювати й не досягають бажаних результатів. Також Ма наголосив, що його компанії не потрібні люди, які розраховують на комфортний восьмигодинний графік.
Сам мільярдер згадував, як працював 12 годин на добу, і називав цей період одним із найкращих у житті.
Інфаркти й інсульти: як японці вмирають через перепрацювання
Перепрацювання та понаднормова робота – не рідкість у японських компаніях останні кілька десятків років.
У 1978-му з’явився термін «каросі», який означає смерть внаслідок перепрацювання.
Як таке можливо? Все просто: поєднайте велику кількість роботи, стрес через неї, недоїдання – і матимете інфаркти й інсульти, які стають причинами смерті.
У 2015-му міністерство праці Японії зафіксувало рекордну кількість смертей від перепрацювання – 2310. Це лише ті випадки, про які відомо – їх може бути й більше.
Сама проблема значно старша за термін «каросі». За словами Кері Купер, спеціаліста з питань стресу з Ланкастерського університету, японці після поразки в Другій світовій працювали більше від інших народів світу. Тоді робота стала для них сенсом життя, чим радо скористалися працедавці. І коли, наприклад, у Великобританії чи Німеччині працівники приїздили до офісу о 9-ій та вже їхали додому після 5-ої, кілька мільйонів японців працювали 60 годин на тиждень.
Економіка країни зростала шаленими темпами. Так само зростав і рівень смертності співробітників. Врешті проблемою зайнялася влада. Родини загиблих від перевтоми отримують велику грошову компенсацію, а в країні обмежили кількість понаднормових годин у великих компаніях.
Що з перепрацюванням в Україні?
Згідно із законодавством, наднормова робота в Україні – понад 40 годин на тиждень.
Загалом працювати понаднормово в нас не дозволено за деякими винятками, наприклад:
- за проведення робіт для оборони країни;
- для ліквідації стихійного лиха;
- за громадських робіт із водо- та газопостачання, опалення, освітлення, транспорту, зв’язку;
- за розвантажувальних робіт;
- за необхідності негайного ремонту обладнання тощо.
Робота в наднормовий час має оплачуватися в подвійному розмірі годинної ставки. Її не можна компенсувати додатковим відгулом.
Працювати понаднормово не можна більш ніж чотири години впродовж двох днів поспіль та 120 годин на рік. Неповнолітні, вагітні, жінки з дітьми до трьох років, студенти взагалі не мають перепрацьовувати.
Звучить нібито оптимістично, та є одне «але». В Україні є три мільйони неофіційно працевлаштованих співробітників. Часто люди, які отримують сіру з/п, не можуть сподіватися на компенсацію понаднормової роботи, як і відмовитися від додаткового навантаження.
До речі, багато українців самі й раді працювати понаднормово, щоб отримувати більше – та їм легше поїхати на заробітки в сусідні країни, де оплата є вищою.
