Спецпроєкти

«Голодна туса» інстаблогерів. Чому cancel culture в Україні жорсткіша, ніж у США


В українському сегменті Facebook розгорівся скандал довкола вечірки інстаблогерів, яку останні назвали «голодною тусою» в День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. Користувачі соцмереж закликали компанії розірвати контракти з блогерами, а Львівські обласна рада навіть звернулася до Верховної Ради з проханням прийняти закон, який передбачав би кримінальну або адміністративну відповідальність за заперечення Голодомору.

Розбираємося в конфлікті навколо блогерів та пояснюємо, чому цей випадок став яскравим прикладом cancel culture, яка часто осуджується українськими користувачами соцмереж.

Що таке Cancel culture?

Cancel culture (культура скасування, культура осудження, – переклад з англ) — це суспільне засудження селебрітіз, компаній, брендів, політиків, пересічних користувачів соцмереж, які здійснили як неправомірні з точки зору законодавства, так і спірні з точки зору моралі вчинки. Таких людей можуть цькувати в соціальних мережах, засуджувати їхні дії, відмовлятися від їхньої продукції та навіть просити компанії, що з ними співпрацюють, розірвати контракти.

Автор цього терміна наразі невідомий, однак австралійський словник Macquarie Dictionary визнав cancel culture словосполученням 2019 року.

Люди по-різному ставляться до «кенсел калче». Хтось її підтримує, зазначаючи, що вона дозволяє дати людині замислитися над своєю поведінкою і значно покращую моральний стан суспільства.

Водночас є і такі, хто засуджує «кенсечл калче», говорячи про те, що вона порушує «презумпцію невинуватості» та інші права людини.

В минулому році в журналі Harpers опублікували «Лист про справедливість і відкриті дебати». Десятки видатних інтелектуалів сучасності – Енн Епплбом, Френсіс Фукуяма, Стівен Пінкер та інші – зазначили про неправомірність «кенсел калче» і порушення цієї практикою гуманістичних та демократичних принципів, які були закладені сучасним лібералізмом.

Молодший юрист Glagos Єлизавета Кострікова вважає, що cancel culture порушує свободу вираження поглядів, презумпцію невинуватості та право на захист.

«Культура скасування стала явищем, досить міцно вкарбованим у сьогодення. Це факт. Водночас фактом є те, що кенселінг подекуди виходить за межі нормального уявлення та перетворюється на «полювання на відьом». Суспільна свідомість спрацьовує у моменти враженості публічної особи, яка висловила непопулярну думку або невдало пожартувала, стрімко руйнуючи її образ, рейтинги та репутацію. Звісно, особа має нести відповідальність за сказане чи скоєне, та не слід забувати, що ще така особа має право на власну думку, на свій захист та, як мінімум, на висловлення вибачень», – вважає Єлизавета Кострікова.

В 2017 року розпочалася кампанія #MeToo, яка була направлена проти харасменту та домагань, користувачі запропонували «закенселити» фігурантів секс-скандалів. В українському сегменті соціальних мереж вона також відбулася. Тоді громадяни розділилися на два табори: одні кричали, що потрібно осудити негідників за їхню поведінку, інші або шуткували, або критикували кенсел калче. Досить часто в табір останніх входили представники українських консервативних і націоналістичних сил.

Водночас ситуація змінилися після «голодної туси» блогерів.

Помилки, які не пробачають

27 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій, у соцмережах розгорівся скандал через інстаблогерів, які організували еротичну вечірку у Будинку вчених у Львові. Можливо, на цю подію не звернули б уваги, якби не ведучий, який підписав захід в Instagram «блогерська голодна туса».

Попри вибачення і ведучого Володимира Остапчука, і організатора вечірки Олександра Заліско, громадяни не вщухали і продовжували «праведну війну». Були створені списки присутніх на вечірці, а користувачі соцмереж почали постити, які компанії відмовилися від співпраці з ними.

«Станом на 8.00 відмовились від співпраці з блогерами такі бренди/компанії:

Це Нова пошта, ROZETKA, JYSK Ukraine, Фокстрот, Лінія магазинів EVA, «Хенкель», Офіційна спільнота Flint, METRO UA, Kyivstar, LOVARE, VOVK, OKKO, Ajax Systems, Harvest clothing, Franke, Арахісова паста ТОМ та низка інших. За що їм окреме ДЯКУЮ!», – зазначив у Facebook громадський діяч Андрій Смолій.

Ситуація почала набирати трагічних обертів. Раптово помер сімдесятип’ятирічний директор Будинку вчених, який прийшов на прийом до міської ради, щоб пояснити ситуацію. Одні почали звинувачувати в цій смерті організаторів вечірки, а інші – тих, хто підтримував інстаблогерів. В результаті рівень абсурду дійшов до того, що в мережі з’явилися фото Олександра Заліско з лікарня, який нібито отримав нервовий розлад. З цими фото вже попрацювали фанати фотошопу та мемів.

Відкусити свій шматок від пирогу «хайпу» вирішила Львівська обласна рада, яка ухвалила звернення до голови Верховної Ради України та прем’єр-міністра щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за заперечення факту Голодомору. Причиною свого звернення вона вказала саме «голодну тусу»:

«Наприкінці листопада  цього року всіх українців обурило святкування дня народження в День пам’яті жертв голодоморів, яке організував  один із інстаграм-блогерів. Парадоксально, але жодного покарання, окрім часткової втрати заробітку, організатори цього ганебного дійства не несуть, попри те, що  ще в 2006 році Законом  України  Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу».

Частина української спільноти у Facebook, яка заперечувала «кенсел калче», сама взяла участь в цьому медійному русі. Можливо, українська культура скасування навіть жорсткіша за іноземну. Оскільки в Україні люди не цураються використовувати смерть людини для аргументації та підкріплення своїх позицій. Як ми бачимо, розірвання рекламних контрактів не є достатньою мірою покарання. Питання опинилося на вищому політичному рівні, коли обговорюється вже кримінальна і адміністративна відповідальність за заперечення Голодомору.

Думка автора

Ситуація з інстаблогерами не є новою. Можна згадати скандали довкола інтерв’ю Івана Дорна Дудю. Виявилося, що коли можна ігнорувати те, що тобі пишуть хейтери, про твої слова та вчинки швидко забудуть. Можна також згадати засновницю українського бренду здорового харчування YARO Юлію Привалову, яка потрапила у скандал, опублікувавши в Instagram образливий віршик про бандерівців разом зі світлиною, на якій вона разом з чоловіком знаходиться на Червоній площі у Москві. Про неї вже також мало хто згадує, а компанії відновили з нею колишні бізнес-стосунки.

Фото – Instagram

Це одна з проблем надінформаційного суспільства, коли новина не може жити більше 3-ох днів.

В цей раз співпали десятки факторів: трагічна дата, назва вечірки, кількість людей, показова демонстрація світлин тощо. Саме тому поки що ця інформаційна бульбашка продовжує жити.

Абсурдним виглядає те, як люди борються з «новомодною», за їхньою думкою, культурою скасування і водночас активно її застосовують проти своїх опонентів. І не просто засуджують, а наносять реальну матеріальну, а, можливо, і фізичну шкоду (будемо казати чесно, що всі події слугували каталізатором смерті директора Будинку вчених). Тобто у випадку #MeToo ми маємо несправедливу «кенсел калче», а у випадку інстаблогерів – справедливу.

Водночас інстаблогерам також варто пам’ятати, що вони публічні особи, а це несе за собою певні ризики. Ти маєш слідкувати за своєю репутацією та намагатися уникати моментів у житті, які можуть бути використані проти тебе.

Ти маєш право на свободу вираження поглядів, на власну думку, на захист, але і твоя авдиторія також має право тобі все висказати. Величезною проблемою є те, що законодавство та юриспруденція загалом не завжди поспівають за змінами, а тому не можуть вибудувати рамки поведінки у віртуальному просторі.

Додайте до цього проблеми з судовою та правоохоронною системами в Україні.

Саме тому потрібно декілька разів подумати перед тим, як щось казати чи робити дії, якщо, звичайно, бажаєш мати аудиторію та заробляти гроші на тому, що тобі подобається.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь