Спецпроєкти

Як медіа мають висвітлювати теми дітей війни: пояснення Нацради


Нацрада опублікувала спільний акт висвітлення в медіа теми дітей війни, де дає поради для ЗМІ щодо цієї чутливої теми.

Рекомендації щодо висвітлення теми дітей війни

Висвітлення теми дітей війни необхідне, щоб суспільство отримало повну достовірну інформацію про проблеми та їхнє вирішення. Йдеться про переживання дітьми травмівних ситуацій – перебування під обстрілами, поранення, втрати близьких і друзів,  перебування в евакуації та окупації тощо.

Водночас є можливі небезпечні наслідки:

  • залучення дітей до участі у збройному конфлікті або наслідування прикладів дітей-учасників збройних конфліктів;
  • загроза для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях;
  • створення або посилення негативного ставлення до дітей ВПО або вимушених мігрантів;
  • травматизація дитячої аудиторії через демонстрацію візуальних образів війни, насаджування образу-«ікони страждань війни», закріплення віктимності в психології покоління дітей війни;
  • розширення дегуманізації людини за межі бойових дій (вбивства ворога в бою) і дегуманізація дітей мешканців країни-агресора.

Для зменшення ризику участі дітей у збройному конфлікті рекомендується:

  • уникати героїзації участі дітей у бойових діях;
  • уникати сенситизації  факту вчинення дітьми героїчних дій: не подавати повідомлення про такі факти першим сюжетом у випуску новин, не включати їх до анонсів новинних випусків;
  • інформацію про участь дітей у збройних конфліктах за можливості супроводжувати коментарями про неприпустимість такої участі та кримінальну відповідальність дорослих за залучення дітей;
  • за можливості включати в передачі для дітей, що мають патріотичний зміст, інформацію, що участь у збройних конфліктах і  заходах ТрО можуть тільки повнолітні.

Якщо діти висловлюються щодо України і країни-агресора і проживають на тимчасово окупованих територіях, не можна поширювати таку інформацію:

  • прізвища дитини;
  • зображення (фото і відео) обличчя, а також ідентифікаційних частин обличчя (таких, як очі й вуха);
  • назви населеного пункту (крім міст із населенням понад п’ятдесят тисяч осіб), де проживає дитина, без узагальнення до більших територіальних масштабів (району або області).

Якщо висловлювання дітей можуть створити для них серйозну небезпеку (зокрема критика країни-агресора, незаконних збройних формувань), радять приховувати їх обличчя повністю.

Країна-агресор проводить злочинну мілітарізацію дітей, залучаючи їх до так званих заходів з військово-патріотичного виховання, кадетських класів і корпусів. Для захисту дітей в медіа не можна поширювати інформацію, що дає змогу ідентифікувати їх.

Враховуючи масове вивезення української малечі до країни-агресора, Нацрада просить уникати інформації, яка допоможе розпізнати цітей. Виняток – якщо дитину шукає її родина. Також просять не розповідати про шляхи повернення дитини з депортації, щоб зберегти можливість повернути цими шляхами інших дітей.

Щоб уникнути негативного ставлення до дітей зі статусом ВПО:

  • при поширенні негативної інформації про дитину, зокрема про участь у конфлікті або про її правопорушення, не повідомляти, що така дитина раніше проживала на тимчасово окупованих територіях та є ВПО. Виняток – коли це має безпосередній стосунок до основного змісту передачі (наприклад, є приводом до конфлікту);
  • якщо негативна інформація про дитину пов’язана з тим, що вона раніше проживала на тимчасово окупованих територіях та є ВПО, висвітлювати подію неупереджено і збалансовано, звертаючи увагу на суть конфліктної ситуації, не допускати дискримінації за ознакою територіальної належності.

Обережно варто підбирати відеозображення для передач, які діти можуть дивитися без нагляду дорослих (у будні із 7.00 до 19.00). Радять уникати показу найбільш травмівних візуальних образів війни – фото- та відеозображень, що демонструють:

  • смерть дитини або її тіло крупним планом;
  • заподіяння тортур і катування дитини;
  • тілесних ушкоджень дитини крупним планом внаслідок військових дій, особливо в разі застосування вогнепальної зброї або вибухових засобів (крім загоєних наслідків таких ушкоджень);
  • налякану дитину крупним планом, яка перебуває в шоковому стані  (оскільки такі аудіовізуальні образи мають великий потенціал емоційного зараження і можуть спричиняти ретравматизацію).
Також у цей час радять не використовувати засобів підсилення емоційного впливу травмівних візуальних образів війни та нагнітання атмосфери страху (з використанням аудіального супроводу, фіксації крупного плану, повтору фрагментів тощо).

Щоб зменшити стигматизацію жертв, постраждалих від війни, радять залучати до медіавиробництва дітей, що постраждали, і розповідати їхні історії стійкості, особливо якщо дитина може навести приклади керування своїм психологічним станом. Важливо – батьки і діти мають дати на це згоду. Також потрібно залучити психологів, які зможуть до знімань поговорити з родиною.

В ефірі варто демонструвати в ефірі психологічно грамотні способи взаємодії журналістів із травмованими війною дітьми, а не тільки відповіді дітей (наприклад, встановлення рамки взаємодії, прохання дозволу поставити запитання,  підтвердження почутого через повторення і підтвердження дитиною тощо). Радять зосереджувати увагу на прикладах стійкості, які підтримують малечу і допомагають у кризові моменти.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь