Спецпроєкти

Амфорки замість екогорняток, середньовічні стартапи та альтернатива сигналізації: що спільного у Києва зараз і 1000 років тому


У період середньовіччя Київ був розвинутим культурним і торговим центром. Тут виробляли унікальні речі, за якими Русь впізнавали далеко за її межами. У Києві зводили величні храми; в місті вирувало життя, сповнене трендів, тогочасної моди та, звісно, своєї особливої буденності. Цими вулицями тисячу років тому ходили наші пращури, з якими у нас – сучасних містян – багато спільного.

Виставка «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» — це спроба реконструкції буденного життя звичайних людей. Ми багато чули та знаємо з уроків історії про суспільно-політичні й економічні процеси, знаємо про великі події та визначні дати. А от що було між ними? Про що в цей час мріяла мешканка Верхнього міста Лада? Та з чого починався ранок жителя Подолу Добрила?

Історія набагато ближче, ніж нам здається. Просто під нашими ногами заховані десятки тисяч археологічних артефактів, які колись були частинкою звичного життя. 

Спробуємо порівняти наше звичайне київське життя зараз і 1000 років тому. 

Київ за часів княжої доби

Вітаємо в Києві княжої доби! З плюсів: м’якший клімат узимку, відсутність графіків відключення світла та креативне рішення по боротьбі з заторами між правим та лівим берегом: власне, відсутність Лівого берега як такого.

Київ поділений на Верхній та Нижній. Усе майже як зараз: у Верхньому місті (Володимирська, Велика Житомирська, район Золотих Воріт) живуть founder-и та CEO… тобто князі та знать. 

У Нижньому місті — на Подолі — мешкають джуніори та мідли, або ж ремісники та творчі люди. За кожним поворотом обов’язково знайдете – ні, не кав’ярню третьої хвилі, – а майстерню. 

Саме тут, на вулиці Спаській, мешкає гончар Добрило. Затишний дерев’яний будинок, привітні сусіди-ремісники, власний стартап під назвою «Корчажець».

Добрило виготовляв амфорки київського типу — це посудини малого обʼєму з високою вузькою злегка розширеною до вінець шийкою, овальним тулубом та двома ручками-вушками. У джерелах їх називають давньослов’янським терміном «кьрчажець». Вони мали невеликі розміри: обʼєм близько 0,5-0,7 л. Якщо перенести амфорку в наш час, вона б точно перетворилася на екочашку або пляшку, які сучасні свідомі кияни, завжди носять із собою та беруть каву «to go».

Амфорки були must have річчю в тогочасному побуті, тому знаходять їх не лише в Києві, а і за межами Русі.

І поки на Подолі все дзвенить, шурхотить та гуде, на вулиці Рейтарській не з першим променем сонця прокидається бояриня Лада. Лада добре знається на трендах: у її «арсеналі» не один київський ґудзик! Їх Ладі виготовляє власник косторізного виробництва на Щекавицькій, 29.

Кістяні півсферичні ґудзики — традиційна продукція середньовічного косторізного ремесла Києва. Територія їхнього побутування охоплює Візантійський світ, Середню та Передню Азію, Кавказ та значну частину Європи. Натомість сліди їхнього виробництва, окрім Києва, зафіксовані лише в Херсонесі. Певно, звідси їх і постачали на весь світ.

Ґудзик завжди був разом з Ладою, бо слугував для неї не тільки зручною застібкою, а і своєрідним оберегом. Цій речі надавали сакрального значення. 

Крім того, модні зачіски бентежили душу Ладі не менш ніж ювелірні прикраси, і хоча G-бару ще не було, у європейському середньовічному тренді вже були скроневі кільця. 

Бояриня мала цілу колекцію «тринамистинних сережок» зі срібла та золота.

Сережки носили по-різному: Лада могла одягати їх на шовкову стрічку або вплітати у волосся.

Залишаючи вдома свої прикраси, бояриня могла не турбуватись про їхнє збереження. Системи захисту будинків — те, що прославляло Київ на весь світ як тоді, так і тепер! І якщо зараз це системи Ajax, раніше це був замок київського типу! Це доволі складний механізм, який складався з 40 деталей. Виготовлення таких замків вимагало високого професіоналізму та майстерності.

Надійність та зручність замка надала йому популярності поза межами Русі. Київські ковалі імпортували свої вироби до Західної та Південно-Східної Європи. Людина з ключами завжди уявлялась заможною, бо мала що замикати. 

До речі, про багатство! Скарбами давньоруських киян були гривні. З однією лише відмінністю – давня гривня була більш схожою на айфон, ніж на гроші сьогодення. Мала майже таку саму вагу, як сучасний гаджет — 160 грамів, та була вилита зі срібла. Ще одна схожість між айфоном та гривнею — її мали не всі, а лише «успішні» люди давнини. За три гривні в Києві того часу можна було купити коня. 

Кияни були різні, як і їхнє життя, але вони так само закохувались, працювали, захищали своє місто і мріяли.

Нагадаємо, у торгово-розважальному центрі Gulliver відбувається виставковий проєкт «Made in Kyiv: Археологія повсякдення», реалізований за підтримки Музею історії міста Києва. На виставці можна дізнатися ще більше про життя Києва та його мешканців.

Відвідати проєкт «Made in Kyiv: Археологія повсякдення» зможе кожен охочий на 2-му поверсі ТРЦ Gulliver за адресою Спортивна площа, 1А – з 10:00 до 21:00.

Ознайомитися з виставкою у повному форматі можна у МВЦ Музею історії міста Києва за адресою вул. Б. Хмельницького, 7 – з 12:00 до 19:00.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь