Спецпроєкти

«Г’юстоне, у нас гриби!». Почитайте уривок із книжки «Планета грибів» Олексія Коваленка


Ми багато чого не знаємо про те, що нас оточує і здається таким звичним, що навіть і не звертаємо уваги. Наприклад, гриби, які ми їмо, які знаходимо у чашці з залишками чаю, яку вчасно не вимили, які здатні спокійно собі виживати у космосі (!).

Саме грибам присвячена книжка «Планета грибів» Олексія Коваленка, яка вийшла у видавництві «Віхола». bit.ua публікує уривок, в якому йдеться про здатність грибів виживати в космосі і те, як вони можуть захищати від радіації.

Уривок з книжки «Планета грибів»

Коли щось на нашій планеті здатне витримувати екстремальні умови, то ця істота одразу потрапляє в тісні обійми спеціалістів з космічних програм. У космос що тільки не надсилали — від гострого перцю халапеньйо до решток динозаврів, а тому вже настав час приміряти скафандр на себе і грибам, які витримують радіацію. 

Хоча ще до старту спеціальних програм багато мікроскопічних істот вирішило пробратися в космос без квитків. Це сталося на тоді ще радянській космічній станції «Мір» у 1986-му. Того року комуністична диктатура справді успішно впровадила свою мантру «можемо повторити»— і, окрім ядерної катастрофи в Чорнобилі, ще й отримала грибне зараження в космосі. 

«Мір» зіткнувся з проблемою подачі електроенергії до низки приладів. Як виявилося, відповідальними за віяльні відключення світла були краплі конденсату з мікроскопічними жителями у складі та грибна цвіль. У зібраних пробах було від семи до восьми видів, найпоширенішими з яких стали представники родів Пеніцил (Penicillium), Кладоспорій (Cladosporium) та Аспергіл (Aspergillus). 

Проте невдовзі настав час офіційно вербувати гриби в ряди астронавтів. 

Спершу перевірили, чи можуть існувати в космосі лишайники — істоти, в яких поєднані грибний і водоростевий компоненти. Для цього зібрали в горах Іспанії на висоті понад 2000 м та в Антарктиді зразки ризокарпону географічного (Rhizocarpon geographicum) і стінної золотянки стрункої (Xanthoria elegans). 

У травні 2005 року їх запустили в космос на 16 днів. Після повернення науковці розглядали зразки під мікроскопом і вимірювали активність клітин. Виявилось, що ці лишайники плювати хотіли на підвищені рівні йонізувального випромінювання. Здається, вони роблять скафандр просто зі свого тіла. Навіть зневоднення, якого лишайники зазнали за час досліду в умовах вакууму, не було критичним. 

Клітини повністю відновили життєдіяльність за 24 години. Тому хоч не відомо, чи зможемо ми колись освоїти іншу планету, та лишайникову колонію нам точно вдалось би створити. 

Виникла навіть концепція, що гриби зможуть захищати мешканців космічних кораблів чи поселень на інших планетах від впливу космічної радіації. 

У 2018–2019 роках на міжнародній космічній станції навіть провели експеримент з уже відомим нам Cladosporium sphaerospermum. Його 30 днів вирощували й перевіряли, чи можна використати гриб у захисті від іонізувального випромінювання. Як вважають дослідники, результати обнадійливі! 

Щоправда, перші 24 години досліду не показали суттєвого зниження рівня радіації у варіанті експерименту, де використовувався захисний щит з Cladosporium sphaerospermum. Однак коли гриб набрався сил і розрісся, то захисний щит завтовшки 1,7 мм знизив рівень іонізівного випромінювання на 2,42% . Небагато, але це чесна праця. 

Було розраховано, що захисний щит завтовшки 21 см зміг би суттєво знизити вплив іонізувального випромінювання на Марсі. Жити під грибним куполом— досить неочікуване рішення, але ніхто не казав, що колонізувати інші планети легко. Я вже уявляю, як марсіанські ведучі погоди повідомляють: «Вночі температура опуститься до –73°C, можливі підвищені рівні йонізувального випромінювання, тому для вечірніх прогулянок не забудьте прихопити свою грибну парасольку». 

Звісно, з грибами в космосі є одна проблема, і вона того самого плану, що й у бодібілдерів — вони набирають масу. Кожен грам на космічному кораблі важливий, і на той самий Марс багато Cladosporium sphaerospermum не привезеш. Тому вчені розробили мішанину з правильною концентрацією грибів, меланіну й марсіанського ґрунту, щоб захистити можливі майбутні поселення. Фраза про вихід з грибами в космос набуває нових неочікуваних трактувань.

 

Раніше ми публікували уривок з книжки «Плідна праця» Ольги Малюти, в якому йдеться про створення власних ембріонів і їх заморожування в лабораторії.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь