Київ, що надихає
що формують нову естетику міста
Київ дихає історією
й світиться майбутнім
Це схили Дніпра, модернізм і дворики, будинки, що нагадують казки, і провулки, де хочеться просто мовчати.
Місто, яке ніколи не буває однаковим. Його можна відкривати безкінечно: вдихати запах кави на Подолі, вдивлятися в історичні фасади на Золотих і шукати мозаїки на Печерську.
Київ — це архітектурні дива й тисячі історій, що живуть у кожному під’їзді.
Разом із Samsung ми подивилися на столицю очима тих, для кого вона — більше ніж місто. Герої цього матеріалу розповіли, де знаходять натхнення й як технології допомагають побачити знайоме інакше.
У своїх мандрівках містом герої знімали улюблені будівлі на Galaxy S25 Edge, експериментували з Galaxy AI і відкривали, як штучний інтелект може поєднувати реальність і креатив — допомагаючи побачити Київ у новому світлі.
Сандра Струмскас
зумерка, архітекторка, популяризаторка архітектурної спадщини, авторка YouTube каналу «Наступна зупинка»
Про міський дизайн і простір
Я адептка концепції «дизайну без дизайну», коли простір формується природно, відповідно до того, як живуть люди. Це щось автентичне та людяне.
Архітектура для мене — це про людей. Про простори, які піднімають настрій, додають світла, надихають.
Про Київ
Перше, що спадає мені на думку, коли я думаю про Київ — це модернізм. У місті, здається, найбільше знакових пам’яток цього стилю.
Але ще одна особливість — рельєф. Якось ми розмовляли з представниками бренду, які друкують українські міста на 3D-принтері. Вони сказали: «Найрельєфніше місто України — це Київ. Хіба що ще Ужгород може конкурувати». І я повністю з цим згодна. Тут гори, пагорби, і це дуже впливає на обличчя міста.
Київ — це поєднання різних епох: від Софійського собору з мозаїками XI століття до храмів у стилі українського бароко до архітектури XIX–XX століть — розкішної, різнопланової, з деталями, які досі надихають. Мені здається, саме ця багатошаровість і робить місто впізнаваним.
А ще — його масштаб. Я не раз ловила себе на думці, що київські будівлі мають певну величність. Такі високі, пропорційні, з характером. У цьому є щось дуже «столичне».
Про улюблені місця
Мені дуже подобається вулиця Гоголівська, яка йде від Січових Стрільців. Там, де вона перетинається з Бульварно-Кудрявською, є чудовий сквер і будинки, які я просто обожнюю. Наприклад, на цій вулиці люблю задивлятися на будівлю за адресою Гоголівська, 37/2 — 1980-ті, цегляний гігант, з витонченими циліндричними балконами.
Ще обожнюю проєкт архітектора Ігнатія Ледоховського на Костельній, 7. Це справжня перлина модерну: фасад прикрашений фігурами атлантів, які тримають вазу, ще путті, аканти і багато модерної ліпнини. Я обожнюю цей стиль — він завжди дивує, бо на фасадах наче розповідаються цілі історії.
А ще на Гоголівській є знаменитий «будинок із котами» архітектора Безсмертного. Коти на фасаді трохи моторошні, зате атмосфера — унікальна. Там є ще сови і купа всього цікаво, запрошую роздивитися.
Обожнюю вулицю Костельну — вона коротенька, але дуже затишна. У кінці починається сильний рельєф. Якщо йти від церкви, вулиця спускається до Українського дому, а якщо підніматись угору веде до Володимирської гірки.
І взагалі центр Києва прекрасний для прогулянок. Люблю Франка, Липинського, маленькі сквери — ці місця не набридають.
Про вплив архітектури на стиль
Хотілося б сказати, що так, але насправді, мабуть, ні — поки що. На нас сильніше впливають глобальні тренди, ніж архітектура довкола. Хоча ДНК міста, звісно, існує.
В Единбурзі архітектура середньовічна, затишна, «шерстяна» — і це проявляється навіть у стилі людей. В Італії — все барокове, кольорове, експресивне. А в нас поки що хаос: частина старого руйнується, нове з’являється без логіки. Тому стиль міста ще формується.
Ми ніби перебуваємо в процесі самопізнання — осмислюємо минуле, щоб зрозуміти, хто ми є. І тільки тоді зможемо виробити свій «код місця».
Про естетику й технології
Я страшенно люблю красиві речі. Мені важливо, як виглядає кожна дрібниця: палітурка книжки, олівець, заставка на телефоні. Люблю естетичні гаджети. Так, функціональність важлива, але форма й колір теж створюють настрій.
Телефон — мій основний робочий інструмент. Я веду YouTube-канал, блог, роблю фото архітектури й міських просторів. Зазвичай у мене багато матеріалу, тому пам’ять і камера — це must.
Про поєднання архітектури й технологій
Ідеальне поєднання архітектури та технологій — це sustainable архітектура. Коли будівля зберігає тепло взимку, прохолоду влітку, використовує енергію сонця, не забруднює довкілля, контролюється викид СО2 при будівництві та при функціонуванні будівлі. У Скандинавії це вже норма, і я хочу бачити це в Україні. Бо це майбутнє — архітектура, яка працює разом із природою.
Про поєднання архітектури й технологій
Ідеальне поєднання архітектури та технологій — це sustainable архітектура. Коли будівля зберігає тепло взимку, прохолоду влітку, використовує енергію сонця, не забруднює довкілля, контролюється викид СО2 при будівництві та при функціонуванні будівлі. У Скандинавії це вже норма, і я хочу бачити це в Україні. Бо це майбутнє — архітектура, яка працює разом із природою.
Про Galaxy AI
Мені подобається, що смартфон може не просто фіксувати, а створювати нове бачення.
Ми з командою працювали з двома київськими будівлями — на Гоголівській і на Гончара. За допомогою Galaxy AI на першій прибрали кондиціонери й пластикові вікна, автентичні балкони. А на Гончара — навпаки, «відчистили» фасад, відкривши деталі, які колись загубилися.
І це було класно — бачити, як технології допомагають архітектурі знову «дихати»
Де оживає архітектура
Надтонкий Galaxy S25 Edge (5,8 мм, 163 г) поєднує титановий корпус, міцне Gorilla Glass Ceramic 2 і камеру 200 МП — те, що дозволяє знімати архітектуру міста у найдрібніших деталях.
Також смартфон має інструмент, який дозволяє по-новому взаємодіяти з простором. Завдяки Galaxy AI можна редагувати фото, прибирати зайве або навіть «домальовувати» деталі — створюючи власне бачення знайомих місць.
Гаджет працює на Snapdragon 8 Elite для Galaxy, підтримує швидке AI-оброблення, нічну зйомку й функції ProVisual Engine.
Galaxy S25 Edge доступний у чотирьох кольорах: титановий срібний, глибокий чорний та крижаний блакитний — на сайті Samsung.
Так само, як архітектура формує стиль міста, технології формують стиль сучасної людини — уважної до деталей та естетики.
Слава Бондар
мілленіал, арт директор, ідейник «Липового бігового клубу»
Про міський дизайн і простір
Мені подобається трушна архітектура. Коли матеріали — це бетон, дерево, цегла, без прикрашання. Коли простір функціональний і взаємодіє з природою.
Це можна побачити в Північній Європі — наприклад, у Данії, де навіть приватні будинки виглядають просто, але продумано. Там я звернув увагу на одну деталь: у ванній кімнаті замість світильника просто велике вікно у стелі.
І вдень природного світла цілком достатньо та не треба нічого додаткового. Це про гармонію з довкіллям.
Про Київ
Для мене Київ сьогодні — дуже еклектичне місто. Тут поруч співіснують споруди різних епох і настроїв: неоготика, модернізм, бруталізм. І саме це поєднання робить його особливим.
Я живу в центрі і це впливає — щодня бачу архітектуру різних періодів. На Рейтарській кожен дім особливий. Також люблю Будинок художника й Будинок побуту на Львівській площі — у них відчувається епоха.
Мені також подобається одна панелька в районі кафе «Марія» — це класичний приклад бруталізму. Вона бетонна і сіра, але в цьому також є своя краса.
Кожного разу я не можу пройти повз готелю «Салют» і не зупинитися. Мене захоплює його форма, його сміливість. Такі будівлі рідко трапляються.
Я колись був усередині і там гвинтові сходи, які піднімаються по спіралі вздовж стін. Це схоже на башту з казок. «Салют» для мене — приклад архітектури, яка випередила час. І навіть сьогодні вона виглядає як щось поза епохами.
Про вплив архітектури на людей
Думаю, архітектура впливає на нас дуже сильно. Коли ти живеш серед краси, вона змінює тебе. Навіть індустріальні зони можуть мати свій шарм.
Я родом із Вінниці, і поруч із нашим будинком був величезний завод, де працювала мама. Раніше я бачив у ньому тільки сірий бетон, а зараз — масштаб і геометрію. У цьому теж є естетика. Ми просто не завжди помічаємо її, бо звикли сприймати такі об’єкти як щось буденне.
Про естетику в житті
Про Galaxy AI
