Що таке кіберспорт і чому не варто забороняти дитині грати в комп’ютерні ігри?
Буквально 10 років тому навряд чи хтось міг собі уявити, що любов до комп’ютерних ігор переросте в те, що сьогодні всі називають кіберспортом. Те, що починалось як «змагання на ящик пива в підвалі», перетворилося на серйозні змагання, в рамках яких кіберспортсмени виборюють величезні призові суми.
Разом з тим варто зауважити – люди, які використовують ПК тільки для «посидіти в соціальних мережах, подивитись відосики та замовити товар на Ali», навряд чи знайомі з таким видом змагань. Почувши слово «кіберспорт», вони в кращому випадку запитають, що це таке, в гіршому – взагалі не стануть слухати співрозмовника та назвуть його «дитиною, яку цікавлять тільки ігри».
А що, якщо ми постараємося пояснити, наприклад, батькам, які не знають, що це таке та з чим його їдять, щоб вони мали хоч найменше уявлення про це явище?
Перш за все нам варто дати визначення: кіберспорт (також відомий як «комп’ютерний спорт» чи «електронний спорт») – це командне чи індивідуальне змагання на основі відеоігор.
Звучить ніби не важко, але давайте спростимо: кіберспорт – це коли кіберспортсмени у складі команд чи сольно грають в комп’ютерну гру, в рамках якої намагаються виявити найсильнішого. А якщо ще простіше – це як великий спорт, тільки в віртуальному просторі.
Безумовно, до рівня класичного спорту ще варто підрости, так як на даний момент комп’ютерні змагання знаходяться на стадії свого становлення. Але, як мені здається, до «прирівнювання і визнання» залишилося потерпіти не довго. Більш того, вони мають багато спільного. Наприклад, дисципліни: футбол, баскетбол, теніс можна якоюсь мірою порівняти з Dota, CS і StarCraft. Звучить як якась маячня, але якщо замислитися, можна провести аналогії і паралелі, які розставлять все на свої місця.
Візьмемо, скажімо, Dota, і порівняємо з футболом. У комп’ютерній грі команди намагаються знищити головну споруду на ворожій базі суперника (трон), що можна порівняти з забиванням голів у футболі. Згідно зі своїми ролями (мідер, керрі, офлейнер, сапорти в Dota і воротар, захисники, півзахисники і нападники у «ногом`ячі»), команди, використовуючи відповідні задумки і тактики, переміщуються мапою, вступають в сутички з суперниками (можна порівняти з боротьбою за м’яч) і намагаються заробити ігрову перевагу, яка дозволить досягти перемоги.
А як щодо турнірів? У Dota, як і в футболі, є свої чемпіонати, ліги і світові першості, де найсильніші змагаються за кубки, медалі і призові. Наприклад, на «чемпіонаті світу» The International у 2019-му серед 18 фіналістів було розіграно 34 млн. доларів з хвостиком. І це не враховуючи зарплат, які гравці отримують, виступаючи за якусь організацію. А це, погодьтеся, непогана нагорода за те, що «просто граєш в гру».
Правда, «просто “катати” в Дотку» рівноцінно, якщо продовжувати аналогію з футболом, грі у дворі з друзями. Кіберспортсмени, як і спортсмени, також старанно тренуються, відточуючи свою індивідуальну і командну майстерність. Також вони збираються на буткемпи (як передсезонні збори у футболістів) і старанно готуються до майбутніх матчів і турнірів.
«А це взагалі хтось дивиться, це комусь цікаво», – запитають вас. «Так», – буде відповідь. Крім того, що змагання найчастіше перетворюються на яскраві шоу, за боротьбою найкращих гравців спостерігають десятки мільйонів фанатів по всій земній кулі і підтримують своїх улюбленців як перед екранами своїх девайсів, так і на офлайн-заходах наживо. І ще раз – все, як у «великому спорті».
Наведених прикладів, як мені здається, буде досить, щоб співрозмовник зрозумів: кіберспорт – це не просто «іграшки», а справжній спорт. Він розвивається і з кожним роком «обростає м’ясом» – вже йдуть розмови про те, щоб деякі кібердисципліни були додані до програми олімпійських ігор. Хто знає, можливо, у найближчому майбутньому ми побачимо спекотні віртуальні баталії вже в рамках олімпіад, а на п`єдестал пошани сходитимуть кіберспортсмени. Майбутнє за кіберспортом!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.