Cпецпроєкти

Олександр «ZeroGravity» Кохановський – «хрещений батько» NAVI та кіберспорту

Коли йдеться про кіберспорт в Україні, то не можна не згадати Олександра Кохановського. Саме він створив одну з найуспішніших і найвідоміших кіберорганізацій в Україні та поза її межами.

Як Олександр став «хрещеним батьком» NAVI та українського кіберспорту загалом – розповідаємо в матеріалі.

Шлях до кіберспорту

Кохановський народився 9 травня 1983 року в Києві. У 2000 році закінчив технічний ліцей і вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на соціологію.

Комп’ютерними іграми почав цікавитися ще з дитинства. Коли Саші було 11, у нього вдома з’явилася локальна мережа з чотирьох комп’ютерів.

Першими іграми були Master of Orion, Sid Meier’s Civilization та Sid Meier’s Colonization, у які, як розказував Кохановський в одному з інтерв’ю, він грає досі.

Справжнє знайомство з іграми сталося у 1998 році. Тоді Кохановський уперше відвідав комп’ютерний клуб «Арена», де він із приятелями та хлопцями по сусідству грав у StarCraft та Quake і Quake II.

У 1999 році ZeroGravity познайомився з Counter Strike, яка тоді почала набирати шалену популярність, та почав активно в неї грати. Незабаром він став одним із найкращих гравців, а команда , яку зібрав Олександр, – однією з найкращих в Україні.

Професійна гра і команди

eXtremely Bad, змінюючи кілька разів назву і склад гравців, проіснувала до 2003 року, аж поки Саша не отримав від компанії GSC Game World пропозицію працювати тестувальником у компанії. Зі свого боку, Кохановський запропонував керівнику компанії Сергієві Григоровичу створити професіональну кіберспортивну команду, і 15 серпня на базі eXtremely Bad було створено GSC Pro-Team.

На жаль, стати найкращими з найкращих не вдалося – команда демонструвала посередні результати і 4 лютого 2005-го припинила існування. Та сам колектив не розпався, і на його базі було утворено команду eXplosive.

У 2006-му Олександр очолив команду enGage, яка декілька разів змінювала назву, але з нею добитися вагомих результатів не вдалося. У 2008 році Саша завершив кар’єру гравця, але це, як виявилося потім, була тільки павза в кіберспортивній кар’єрі.

На це були свої причини, а головна – тодішній кіберспорт не приносив достатнього заробітку. У 2009 році з’явилася ще одна можливість добитися результату в кіберспорті – ZeroGravity покликали очолити команду з Counter Strike у ролі менеджера. Так було утворено команду Natus Vincere.

За кілька місяців Олександр налагодив дисципліну, допоміг побудувати план тренувань, брав участь в обговоренні внутрішньо-ігрових тактик і стежив за тим, щоб усі ставилися до справи максимально серйозно. І це дало результат – у січні 2010 року команда посіла п’яте місце на IEM IV European Finals.

У березні NAVI стали переможцями на IEM IV World Championship у Ганновері. Далі перемоги пішли одна за одною, а «народжені перемагати» стали відомі на весь світ.

У 2010 році було утворено команду з DotA, яка у 2011-му зуміла вибороти золото на турнірі The International. Natus Vincere стала мультигеймінговою організацією, яка змогла існувати самостійно. «Народжені перемагати» стали відомими на весь світ, а про кіберспорт в Україні почали дізнаватися дедалі більше й більше людей.

Олександр продовжив розвивати NAVI та кіберспорт в Україні загалом. Він віддавав усі сили на те, щоб Natus Vincere були найкращими з найкращих.

Однак не все було так гладенько, як здавалося на перший погляд – хоч команда й заробляла непогані гроші та мала фінансування, усе працювало здебільшого в «мінус». Це стало новим глобальним викликом, з яким Саша зумів справитися – разом зі знайомим підприємцем він організував кілька прибуткових бізнес-проєктів.

У 2015 році проєкти об’єднали в ESforce Holding, у якому Кохановський був відповідальним за розвиток команд і продажі.

Згодом у проєкт було вкладено 100 млн $, а в липні 2006 року Олександр передав холдингу медіаправа NAVI та права на продаж реклами. Від цієї угоди «народжені перемагати» отримали хорошу фінансову вигоду, а ZeroGravity поставив для себе нову мету, яку виношував довго, – створити сервіс, який допомагав би утворювати кіберспортивні команди, допомагав у розвитку гравців і став гарним інструментом для розвитку кіберспорту загалом.

У 2017 році було утворено платформу DreamTeam – сервіс, що допомагає сотням мільйонів геймерів розв’язувати свої завдання та потреби в одному місці.

Розроблення та запуск платформи дали змогу вкотре залучити багатомільйонні інвестиції й замахнутися на ще один проєкт, яким Саша почав займатися нещодавно. Торік він разом із командою інвесторів придбали будівлю готелю «Дніпро», що в Києві.

Там Кохановський збирається утворити перший у світі кіберспортивний готель, аналогів якого немає у світі. Окрім того, він є інвестором streamhero. Стартап StreamHERO – стримінгова рекламна мережа. Вона інтегрує рекламу брендів у прямі трансляції стримерів.

Як зазначили в Adventures Lab, сервіс дає змогу запустити рекламну кампанію в сотень стримерів за хвилини, не витрачаючи часу на пошук, переговори та інші процеси. Також Олександр є головою правління в UPEA (Українська професійна кіберспортивна асоціація).

Від автора

Я із Сашком познайомився років 10-12 тому. Тоді я був палким уболівальником Natus Vincere, старався не пропускати жодної гри та бути частиною команди на відстані.

Саша в той час їздив переважно на всі турніри з командою та стояв за спинами. Відтоді ми час від часу списувалися, розмовляли, аж доки у 2017 році Саша не запропонував мені розділити з ним шлях не просто вболівальника, а стати частиною спільної праці – на той час DreamTeam.

У 2017 році в моєму житті з’явилася перша офіційна робота, робота в IT-стартапі – DreamTeam. Досі пам’ятаю перший робочий день, усі початкові етапи, які Саша довірив мені, знаючи мене тільки як людину, адже мої якості як працівника оцінити він не мав змоги.

У 2018 році був перший рік команди та загалом продукту, я перебував в Італії, але вже от-от мав повертатися. Саша зв’язався зі мною та сказав, що хоче, щоб я приїхав у Київ і провів цей день із командою: спершу офіс, потім у ліс на вечірку. Усе так і було. Саша уточнив, чим і як мені буде зручніше добратися, і Сергій Ісаєв успішно мене доправив як у Київ, так і назад у Львів.

І ось приблизно 21:00. Саша, я і ще двоє колег сидимо та спілкуємося на вулиці, неподалік води. Почало холоднішати, і ми вирішили, що час їхати в середину, у будівлю. Саша рішуче сказав, що повезе мене сам. Саша впорався, але тут починається найцікавіша частина історії.

Наступного дня Саша написав мені у Viber із пропозицією купити для мене електричний візок, ціна якого як хороше авто. Я відмовився тоді й відмовився б зараз, бо вважаю, що це не раціональна витрата грошей у моїй ситуації та в нашій країні загалом, у тих реаліях, де ми живемо. Тут не про мою відмову, а про пропозицію.

Я захотів розказати цю історію, бо вважаю, що Саша – приклад працедавця. Приклад людини, яка відповідає мені завжди, навіть тоді коли я звернувся по допомогу, коли він був у Кореї та відпочивав – різниці жодної. Взірець довіри та опори, взірець людяности.

ZeroGravity зумів створити найкращу мультигеймінгову організацію в Україні, яка відома на весь світ. Він також робить усе для того, щоб українські геймінг, кіберспорт і все, що з цим пов’язано, були найкращими у світі й наша держава вважалася однією зі столиць світового кіберспорту. І щось підказує, що це рано чи пізно так і станеться – Україна і кіберспорт стануть синонімами.

Проєкти змінюються, є падіння та злети, але дружба гравітацій незмінна! Дякую тобі, Сашку, за 10 років знайомства та шляху разом. Сподіваюсь на ще такий же відрізок щонайменше. Дякую за кіберспорт в Україні, за Україну в кіберспорті!

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Наші колумністи
Гаррі Андреасян
СЕО Doc.ua
Пані М.
блогерка
Наталія Пірак
засновниця Fly_Academy
Сергій Бобровський
керівник наукової групи UPEA
Ми в Телеграмі
підписуйтесь