Від локальних змагань до кіберарен: як розвивався кіберспорт в Україні
Кіберспорт почав розвиватися ще задовго до того, як Україна стала незалежною, тому на початку 90-х у нашій державі про нього мало хто знав. Доки в інших країнах кіберспортсмени вже змагалися за грошові винагороди, у нас тільки почали з’являтися перші приставки та комп’ютери. Та й то не у всіх, бо дозволити їх собі могли одиниці.
З плином часу у великих містах почали з’являтися перші комп’ютерні клуби, де ті, хто не міг придбати собі ПК, мав змогу пограти. І вже тоді молоді хлопці почали змагатися за гроші, їжу або просто пиво.
Згодом ентузіасти почали влаштовувати локальні змагання, про які знали тільки «обрані». Локальні змагання, зі свого боку, почали переростати в міські. Такі турніри зазвичай проводилися в невеликих клубах та/або підвальних приміщеннях, а нагородою ставали в кращому разі комп’ютерні девайси.
На початку 2000-х змагання вже ставали регулярними, але в межах країни. Якщо бути точнішими, у межах Києва – саме це місто можна вважати меккою українського кіберспорту.
Таким змаганням потрібен був поштовх, і 2001 року він стався – компанія Samsung «привезла» до країни турнір World Cyber Games (WCG). Сотні гравців нашої держави отримали можливість позмагатися на турнірі світового рівня та вибороти путівку на міжнародний фінал. Це стало неймовірним стимулом для молоді, бо вони усвідомили – з цього можна мати вигоду.
Відтоді популярність кіберспорту почала зростати. У 2003-му з’явився турнір Asus Open, який проходив чотири рази на рік. На ньому змагалися кращі геймери з України, Росії та Білоруси, а найкращі з гравців мали можливість вирушити на глобальні фінали та позмагатися з кіберспортсменами з інших країн.
Згодом до нього додався ще один – ESWC. «Дитячі забавки» поступово почали переростати із простого хобі в серйозну справу.
Тоді ж почали з’являтися й перші професійні кібеспортивні клуби: GSC Game World, A-gaming і pro100. У 2009 році було засновано організацію, яка дала можливість Україні засвітитися на міжнародній кіберарені – Natus Vincere. «Народжені перемагати» зуміли за кілька років вибороти декілька міжнародних титулів у грі Counter-Strike 1.6, а у 2011-му команда з Dota 2 виграла на турнірі The International 1 мільйон доларів. Це був перший турнір із таким призовим фондом, тому не дивно, що українські кіберспортсмени стали відомими на весь світ, назавжди вписавши свої імена у світову історію кіберспорту.
Це стало відправним пунктом в історії вже українського кіберспорту. Його популярність стала зростати з шаленою швидкістю, у Києві з’явилася «Кіберспортарена», яка згодом стала «столицею кіберспорту» в СНД-регіоні. На її майданчику почали проводити серії міжнародних турнірів Starladder, що стали відомими на весь світ.
І цю «машину» вже не зупинити – з’являються нові клуби та організації, нові кіберарени та турніри. А у 2017-му компанія Valve, яка є розробником Dota 2 та CS:GO, проводить у Національному палаці мистецтв «Україна» турнір The Kiev Major із призовим фондом у 3 мільйони доларів, що ще раз підтвердило – кіберспорт в Україні щороку зростає й підкорює нові вершини.
Нині в нашій державі кіберспорт став на один рівень із класичним – у 2020 році він його офіційно визнали видом спорту в Україні. Його розвиток не зупиняється – чемпіонати й турніри систематизуються, утворюються нові команди та запалюються нові зірки на «кіберспортивному небосхилі». І хоча в нашій країні комп’ютерним змаганням ще є куди зростати, одне зрозуміло точно – це зростання буде спрямовано тільки вгору і вперед, до нових звершень.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.