Бодішеймінг та чайлдфрі: лікбез по всім цим термінам. Частина 2
Ви вже прочитали першу частину нашого сучасного словника? Там ми вже розглянули, що таке секстінг, ейджизм, менспрендінг тощо. «Але як же горезвісні бодішеймінг або слатшеймінг?» – запитаєте ви. Тому ми продовжуємо розповідати читачам про терміни, які потрібно знати, щоб комфортно себе почувати в соціумі.
Бодішеймінг
Часто терміном «бодішеймінг» називають будь-яку критику кого-небудь в мережі, хоча корінь «боді» повинен би підказати, про що йде мова. Також зустрічаються випадки, коли люди оперують цим терміном, але не знають широти поняття і смислового навантаження такого слова. Так що давайте розберемося.
Шеймінг (від англ. shame — ганьба) — дискримінація людини за будь-якою ознакою. Саме те, що ми ставимо перед «шеймінг» і є тією ознакою, за якою люди дозволяють собі труїти тих, хто не вписується в рамки їх свідомості. Бодішеймінг – це дискримінація людини за зовнішніми ознаками. Бодішеймінг «нікого не шкодує». Точніше, його жертвами можуть стати повні, худі, руді, люди з великими очима, з маленькими очима, з великим носом, з маленьким носом – загалом, будь-хто. І якщо раніше образи на адресу, наприклад, повних людей вживалися в особистих розмовах, то з поширенням інтернету його наповнили натовпи ідіотів, які самостверджуються за рахунок образи інших.
Антонімом цього є термін «бодіпозитив»– представники цього руху виступають за свободу від постійно мінливих стандартів краси, за прийняття себе і власної зовнішності. Вони сповідують принцип «моє тіло – моє діло» і намагаються донести ясну, як день мисль, що чужа думка про людину не може стояти вище особистої, а найчастіше думку щодо чужої зовнішності варто тримати при собі. Прихильники бодіпозитива пояснюють, що крім хейту і прямих образ жертви бодішеймінга можуть стикатися з порадами й повчаннями (які ніхто не просив) у форматі уявної турботи «я ж турбуюся про тебе, це шкідливо для здоров’я» та іншими поширеними стереотипами.
Слатшеймінг
Якщо ви знаєте, як лаятися по-англійськи, то цей термін повинен бути зрозумілий для вас. Якщо ж ні, то спробуємо пояснити максимально коректно. Але так не вийде.
Тому що слово slut – жаргонне і не перекладається інакше, ніж «повія». А слатшеймінг – дискримінація, коли жінок, які поводяться як хочуть, лають на чому світ стоїть. Найпростіший приклад – це відверті фотографії дівчат в мережі, з яких «досвідчені шерлоки-психологи-екстрасенси» роблять висновок, що дана особина куртизанка з низькими моральними принципами.
Як би відверто дівчина не одягалася – це її справа, у кожної є право на сексуальність. Чим яскравіше виражена ця сексуальність, тим складніше людям абстрагуватися від неї і розгледіти за сексуальним тілом (а також декольте, міні-спідницею або фотографією в оголеному вигляді) людину з біографією, системою поглядів і почуттями. Куди легше поставити клеймо і потішити своє самолюбство, відзначаючи свою прозорливість і мудрість, які, насправді, є купою стереотипів.
Лицемірство в плані оцінки сексуального досвіду також є слатшеймінгом, коли чоловік, який має більше статевих зв’язків, оцінюється суспільством позитивно чи нейтрально, а жінка піддається остракізму і звинуваченням в моральному падінні. Не варто забувати, що наглухо позбавлений сенсу сумнів, що жертва може бути винною в згвалтуванні – теж слатшеймінг.
Газлайтинг
У 1944-му вийшов історичний фільм американського режисера Джорджа Кьюкора під назвою «Газове світло» (Gas light). Саме ця картина, що стала екранізацією п’єси Патріка Гамільтона, дала назву такому явищу, як газлайтинг. Газлайтинг – форма психологічного насильства, при якому один з партнерів намагається заплутати другого, висловлює сумніви в його адекватності, спотворює інформацію так, що жертва насильства починає сумніватися у своїх спогадах, емоційної стабільності і в об’єктивності свого сприйняття.
Це дієвий спосіб уникнути відповідальності, яким люди користувалися ще до твору Гамільтона. Насильник, або ж абьюзер, буде намагатися знецінити почуття, переживання і спогади жертви, вживаючи «перевірені часом» образи і фрази, які вводять в оману жертву: «Цього не було», «Ти вигадуєш», «Ти просто занадто гостро на все реагуєш», «Навіщо ти перебільшуєш?».
Важливо розуміти, що для відриву від реальності ґвалтівник може заперечувати таким чином інші епізоди насильства чи сам факт наявності газлайтинга.
Квір
Це узагальнюючий термін, яким представники ЛГБТ-спільноти можуть називати себе. Перекладається queer як «дивний» – саме так в кінці дев’ятнадцятого століття обзивали представників спільноти. Але ком’юніті вирішило поміняти ситуацію на свою користь і з лібералізацією суспільства стали вживати самі цей термін щодо самих себе.
Таким чином слово втратило свою негативну конотацію, але слід пам’ятати, що ще не стало загальноприйнятим. Так, правозахисники рекомендують вживати це слово до представників ЛГБТ-спільноти лише в тому випадку, якщо член ком’юніті сам себе ідентифікував.
Об’єктивація
Допотопне уявлення про секс, де чоловік бере, а жінка дає, перетворює сексуальну жінку в об’єкт за замовчуванням. Як результат, жінка стає жертвою поверхневого відношення, де замість оцінки морально-вольових якостей люди обговорюють її груди, ноги, сідниці і т. д. Але цей термін не має гендерної прив’язки. Адже об’єктивація – це сприйняття людини як товару або об’єкта для будь-якого використання, без урахування його особистості або здатності відчувати.
Благо громадська думка все гостріше реагує на спроби «продавців сексу» грати на тваринних інстинктах людини, намагаючись еротикою і красою продавати свої товари.
Позитивна дискримінація
Позитивна дискримінація покликана «відновити справедливість». Таким терміном називають процес, коли представники гендерного, расового або будь-якого іншого співтовариства отримують привілеї через те, що зазвичай стикалися з обмеженнями. Так, на Заході у роботодавця є можливість взяти на роботу представника дискримінованої групи (жінки, чорношкірі або люди з особливими потребами), якщо претенденти володіють рівними трудовими здібностями.
Сталкінг
Є демонстрацією того, як повинні розвиватися відносини в середньовічному патріархальному суспільстві. Адже ми, читаючи лавсторі тих часів, дізнаємося, що чоловік повинен довго домагатися жінки, переслідуючи її як можна настирливіше, щоб вона зрозуміла, як він хоче відносин. Сталкінг і є тим самим постійним переслідуванням, психологічним насильством і тиском на об’єкт своєї симпатії.
Тільки раніше це сприймалося як комплімент, а сьогодні, на щастя, в розвинених країнах стало переслідуваним порушенням закону. Також сталкінгом можуть захоплюватися колишні партнери, які не можуть прийняти кончину відносин і вважають, що таким тиском змусять людину повернутися в свої обійми.
Чайлдфрі
Чайлдфрі – рух, учасники якого не хочуть мати дітей. Необов’язково вони не люблять дітей (таких людей називають чайлдхейтерами, і вони часто мають дітей, як би парадоксально це не звучало). Їх бажання ніяк не пов’язане з патологіями, що не дозволяють мати дітей, – не можна називати партнерів, які не можуть завести дитину, чайлдфрі-сім’єю.
Чайлдфрі – це усвідомлена відмова від дітей. Іноді це є маніфестом проти стереотипів, що люди повинні обов’язково заводити дітей і продовжувати свій рід. І якщо людина поки цього не зробила, то вона може стати жертвою дискримінації та суспільного нерозуміння, а також наслухатися порад (які, як і у випадку з бодішеймінгом, ніхто не просив).
Від редакції хотілося б додати думку творця «Бівіса і Батхеда» Майка Джаджа. У своєму фільмі «Ідіократія» Джадж показує, що розумні люди повинні принаймні підтримувати свою чисельність, щоб «зберігати паритет». Якщо в кожному наступному поколінні у розумних людей буде менше дітей, то все виглядає зовсім не райдужно.
«Я не хочу сказати, що дітей повинні заводити тільки розумні. Я просто кажу, що розумні теж повинні заводити дітей. Принаймні необхідно себе заміщати. Однак, за моїми спостереженнями, багато дійсно розумні жінки або не мають дітей, або народжують одного. І я думаю, що наші справи погані», – підтримує Джаджа винахідник Ілон Маск.
А ми в черговий раз нагадуємо: йо баді – йо чойс.
бодішеймінг бодішеймінг бодішеймінг
