Аджарулі, імерулі, кубдарі, пеновані. Детальний гайд грузинськими хачапурі
Сьогодні, разом із мережею грузинських ресторанів «Мама Манана», розповідаємо вам про історію найпопулярнішої грузинської страви, про те, які є види хачапурі, а також про те, чим вони відрізняються один від одного.
Для початку трохи історії. Назва «хачапурі» походить від грузинських слів «хачо» (сир) та «пурі» (хліб) — тобто, по суті, хачапурі — це хліб із сирною начинкою. Всупереч поширеній думці, сир сулугуні до начинки хачапурі не входить. Класичний варіант начинки — молодий розсольний сир чкінті-квелі, тобто імеретинський сир (аналог нашої бринзи). Крім того, існують також хачапурі з іншими начинками — наприклад, із м’ясом, квасолею, шпинатом.
Секрет відмінного хачапурі полягає у правильних пропорціях: сиру має бути вдвічі більше, ніж тіста. Варіантів приготування хачапурі існує безліч, у кожному регіоні Грузії є власний рецепт «хліба з сиром».
Один із головних секретів доброго хачапурі — це любов і енергія, з якою ти готуєш тісто. І, звісна річ, сир. Він у хачапурі займає найголовніше місце. Краще за все брати сир високої жирності та насичений на смак.
До речі, на початку року хачапурі очолив список зі 100 найкращих страв світу у рейтингу, який склав кулінарний сайт TasteAtlas.com. А трохи пізніше Національна агенція охорони культурної спадщини Грузії назвало хачапурі візитною карткою кулінарної культури країни. У зв’язку з цим, страві надали статус нематеріальної пам’ятки культурної спадщини Грузії.
Аджарський хачапурі, він же аджарулі, вважається найвідомішим хачапурі. Він має вигляд човника із начинкою з сиру та сирого яйця. Візитівка регіону Аджарія, кажуть, що найсмачніші, «трушні» аджарулі можна скуштувати саме тут. Тому, якщо збиратиметеся до Батумі, обов’язково заплануйте собі поїсти хачапурі по-аджарськи — навіть якщо ви на дієті.
Хачапурі по-імеретинськи, вони ж імерулі, які представляють собою круглі коржики із сиром всередині, пішли з регіону Імеретія (з того самого регіону, де виготовляють сир для хачапурі). Мегрулі, вони ж хачапурі по-мегрельські — з регіону Самегрело. Їх також готують у вигляді круглих коржів, відмінність від імерулі полягає у тому, що сир тут кладуть як усередину тіста, так і зверху.
Хачапурі по-рачинські, які є традиційними для регіону Рача, коротко називають лобіані. Назву хачапурі пояснити доволі легко: такі хачапурі готують у вигляді закритого коржика, всередину якого кладуть начинку з вареної квасолі, а у перекладі з грузинської слово «лобіо» означає квасолю. Інколи у такі хачапурі, окрім квасолі, ще додають рачинську шинку, яка вважається гордістю регіону Рача та своєрідною грузинською відповіддю іспанському хамону та італійському прошутто.
Хачапурі по-сванські, вони ж кубдарі, походять з регіону Сванетія. Ззовні схожі на лобані (круглі закриті коржики), але відрізняються начинкою. Усередину кубдарі зазвичай кладуть дрібно посічене м’ясо — як правило, баранину, але це може бути телятина або свинина.
Хачапурі по-гурійськи — гурулі гвезелі — пішли з регіону Гурія. Вони чимось нагадують чебуреки, оскільки готують їх у формі півмісяця. Усередину кладуть начинку з сиру і вареного яйця.
Осетинські хачапурі, традиційні для регіону Осетія, називають ще хабізгіні. В Україні такі хачапурі відомі як осетинські пироги. Готують їх у вигляді закритого пирогу із начинкою з сиру, картоплі, шпинату. Хачапурі пеновані — це випічка з листкового тіста, як правило, квадратної форми: для приготування пеновані на шматочок тесту викладають сирну масу і загортають краї тіста у вигляді конверту.
Також можна зустріти хачапурі лазурі з копченим сулугуні та ачму — листкові хачапурі, які готують з великої кількості шарів тонкого тіста, які перекладають вершковим маслом і сиром (такий собі грузинський аналог італійської лазаньї).
_____
У мережі «Мама Манана» готують десять видів хачапурі. Скуштувати їх можна у Києві за адресами вул. Велика Васильківська, 44 та вул. Г. Кірпи, 5Б, а також у Харкові за адресою пл. Павлівська, 20.