Чому полуничка вважається символом еротики та сексу (і до чого тут Микола Гоголь)
Виявляється, що розпочав всю цю історію… Микола Гоголь. Саме Микола Васильович уперше використав слово «полуничка» в контексті любовних утіх, коли у 1842 році випустив свій твір «Мертві душі».
Якщо ви читали «Мертві душі» у школі, то ви напевно знаєте, що там є такий персонаж Кувшинніков. І саме він використав «полуничку» як синонім сексуальних походеньок. Дослівний вираз у нього звучав як «попользоваться на счет клубнички», що означало залицяння.
«А какой, если б ты знал, волокита Кувшинников! Мы с ним были на всех почти балах. Одна была такая разодетая, рюши на ней, и трюши, и черт знает чего не было... я думаю себе только: "черт возьми!" А Кувшинников, то есть это такая бестия, подсел к ней и на французском языке подпускает ей такие комплименты... Поверишь ли, простых баб не пропустил. Это он называет: попользоваться насчет клубнички».
Ще один епізод того ж самого твору:
«Видите ли, сударь, вы холостой, вам можно сказать, чем я промышлял: господа это называют клубничкой! Я охотник, видите ли, до бабочек, люблю этот фрукт... Я большой ходок по женским делам!»
Далі на схожу тему висловився Іван Тургєнєв. У своєму романі «Дим» також можна зустріти «полуничку» у такому ж самому значенні:
«Десять французов сойдется — беседа неизбежно коснется клубнички».
«Полуничку» підхопили й інші учні Гоголя, після чого понеслося створення похідних виразів: любителів еротики та любовних утіх, наприклад, стали називати «полуничниками».
На «полуничну хвилю» встав також і письменник Михайло Салтиков-Щедрін, який свого часу розповідав про «клубніцізм» у російській літературі. Цю назву він дав малохудожнім творам, де головною темою була любовна інтрига.
У радянські часи слово «полуничка» вважалося застарілим. Втім, це не завадило йому зберегти своє двозначне значення до наших днів.
Цього року, приміром, в Україні вийшла стрічка, яка розповідає про зародження еротичної фотографії. В українському прокаті фільм називається «Полуничка», оригінальна назва — Curiosa, що в перекладі з французької означає предмет, книгу або фотографію еротичного характеру. Стрічка розповідає історію любовного трикутника у богемній атмосфері Парижу наприкінці XIX століття. В основу фільму поклали щоденники та листи відомих світських персонажів того часу. І «полунички» у тих листах — більше ніж достатньо.
