Cпецпроєкти

«Дотик руки, волосся, щічки, обійми, поцілунки – це все секс»: хлопець з інвалідністю про стосунки, інтим та життя


Коли ви бачите на вулиці людину у кріслі колісному, мабуть, останнє, про що ви подумаєте – як вона займається сексом. Дехто взагалі вважає, що людям з важкою формою інвалідности статеві стосунки не потрібні.

А от ми зацікавилися цим питанням та вирішили зробити серію з двох матеріалів про це. Перша частину з історією дівчини, яка закохалася у хлопця з інвалідністю та плакала від щастя поруч із ним у ліжку, – тут.

Коли ви знайомитеся з Назаром Гусаковим, усі питання про успішність та повноцінну роль у суспільстві людей з інвалідністю відпадають. Назару 26 років, він живе з діагнозом «спінальна м’язова атрофія» – простіше кажучи, його м’язи атрофуються, тому він може пересуватися лише на кріслі колісному.

Попри це, хлопець працює в IT, є Амбасадором Української Професійної Кіберспортивної Асоціації (UPEA), займається активізмом, має багато друзів і будує стосунки з дівчатами. Власне, про останнє ми й розпитали Назара.

Секс та інвалідність – сумісні?

Сексуальність і загалом секс – речі дуже індивідуальні, багатогранні. У них немає меж у вдосконаленні та пізнанні.

Ключовий меседж – не в тому, щоб розказати, який я крутий і як у мене все ок у сексуальному плані, а донести людям, що сексуальність і те, чи «захоче» ваш партнер чи не захоче – залежить від вас. І далеко не факт, що фізично здоровий красень з низьким тембром голосу і широкими плечима буде бажанішим і сексуальнішим, аніж ви.

Інвалідність у суспільстві – табуйована тема. У нас занадто акцентують увагу на інвалідности, це заважає: від погляду, коли ти їдеш вулицею, до певних питань у сім’ї. Наприклад, в Італії значно легше знайти стосунки та прийняття тебе, адже там до інвалідности ставляться «рівно», в контексті прав людини.

Часто в житті мені траплялися люди, в яких є все, та вони не знали, що із цим робити. Це стосується не лише сексу чи стосунків, а кожної дрібнички, починаючи з погляду на вулиці чи в магазині.

Є стереотипи про збочення або прояви милосердя з боку фізично здорового партнера в сексі. Які подібні стереотипи тобі траплялися?

Думаю, що милосердя може бути. Не можу сказати, що це погано, адже форми інвалідности різні. Моя – важка, коли, по суті, ти сам не можеш нічого – на перший погляд.

Однак це все індивідуально. Коли мої стосунки з дівчиною доходять до певного етапу, завжди кажу – не дай боже ти зі мною через співчуття. Я не зможу тебе пробачити, ба більше – мені буде шкода тебе, а не себе, бо ти витратила свій час. Для мене жалість у стосунках неприпустима. Навіть попри те, що «розслабитись» сам вже зараз я практично не можу.

Найгірший стереотип – що людям з інвалідністю ніби не потрібен секс. Що вони якісь інші, не мають бажань і почуттів. Відкрию секрет: секс потрібний так само, як і всім – комусь більше, комусь менше, але потрібний.

Ще є така популярна практика, коли родичі/ друзі/ знайомі шукають повію для людини з інвалідністю. Було?

У моєму випадку з боку родичів такого не було. Та й загалом, напевно, як часто буває в сім’ях, особливо коли живеш з бабцею та дідусем, про секс не говорили.

Пропозиція щодо повії була лише від друзів. Одного разу двоє близьких товаришів хотіли мені зробити сюрприз – «подарувати» двох дівчат. До діла не дійшло, оскільки в мене тоді були симпатії до однієї людини, та й загалом я не думаю, що отримав би велике задоволення просто від сексу без почуттів.

Я завжди думаю про партнера, і з секспрацівницями я б ще більше хвилювався, чи вони хочуть це робити в ситуації зі мною. Утім, думаю, ще якось спробую.

У підлітковому віці діти починають досліджувати свою сексуальність. Як це відбувалося у твоєму випадку? Коли ти вперше зрозумів, що готовий і хочеш цього?

Перша симпатія-закоханість сталася в школі. Зі мною в класі навчалися дівчата-двійнята, і от одна з них мені подобалася. Щоправда, я їх тоді не вмів розрізняти. Зате тепер з тим все ок: одна заміжня, друга – вільна! Враховуючи, що зовні майже однакові, думаю, вибір очевидний.

Напевно, в років 16 вже почав розуміти, що є певні «але» і потрібно вчитися з тим жити, та точно не ставив на собі крапку і точно не сумнівався, що дівчата будуть.

Мабуть, ще тоді не дуже розумів, що таке симпатія, закоханість та кохання. Я ніколи не боявся говорити та казати про те, що відчуваю. Проте що старшим я стаю, то все ретельніше підходжу до цього моменту. Насправді відвертий з тим, від кого відчуваю взаємність. Згодом втомлюєшся «віддаватися» в пустоту.

Чи є якісь труднощі під час побачень?

Влітку постійно гуляємо: парк, прогулянки просто по району, кав’ярні чи ресторан.

Влітку 2020-го я замислився над доступністю в місті загалом і зокрема в районі, де мешкаю. Першочергово думав саме про доступність пересування, щоб я та інші люди з інвалідністю мали хоча б у цьому менші обмеження та могли вільніше та простіше пересуватися.

Головна складність – довіритися одне одному і однаково хотіти, тоді потрапити будь-куди – не проблема, а стосунки – майже такі ж, як і у фізично здорових людей.

Ймовірно, є певні особливості самого процесу. Як відбувається обговорення? Як зазвичай партнерки сприймають ці розмови?

Для мене секс – не лише статевий акт. Це дещо більше. Думаю, для багатьох людей з інвалідністю це так. Дотик руки, волосся, щічки, обійми, поцілунки – це все секс або частина його, як би ви це не назвали. Тобто для отримання задоволення не обов’язково уявляти сцени з порнофільмів, хоча зайвим не буде.

Для мене важливо мати симпатію до людини. Про почуття мовчу, бо тут складніше: потрібно, щоб вони були ще й взаємними, інакше з’являється багато непотрібних думок. В іншому випадку, попри те, що я чутливий до дотиків загалом, для мене це будуть просто дотики.

Яким був твій перший секс?

Перший раз стався у 18 років. Наважувався недовго, тому що ніколи цього не боявся і завжди був впевнений у собі та своїх силах. Зустрічі, розмови, розуміння, що обоє хочемо – і це відбулося. Про деталі не буду, тому що секс – це про обох, тому не хочу розповідати про деталі без дозволу людини.

Чи були якісь гострі реакції впродовж процесу?

Були! Одного разу дівчина жартома запитала мене під час «заключної» фази: «Ти плачеш?», хоча розуміла, що мені просто приємно – та не стрималася від жарту.

Процес ніколи не зупиняли, а я – тим більше. Часто жартую, що язик у мене – найрухоміша частина тіла, а чоловіче здоров’я – єдине, що хоча б трохи здорове.

Що взагалі, на твою думку, потрібно людям з інвалідністю, щоб реалізувати сексуальне життя ?

Складне запитання. Мабуть, передусім варто зізнатися самим собі, що така проблема і потреба є. Від того, що хтось думає, що людина з інвалідністю інша, нічого не змінюється. Вона не інша, а така ж сама.

У тому, як нас бачить суспільство, і полягає наша «інвалідність». Для когось це справді проблема, і це нормально. Для когось фізична проблема – зовсім не проблема. Додаткові нюанси, потреба у більшій турботі та розумінні – так, але не проблема.

Тому, мабуть, було б непогано, якби в Україні також з’явились «сурогатні партнери»*. Назва мені жахливо не подобається, але вже як є, суть зрозуміла. Це не вирішить усіх проблем, а лише частину. Найголовнішу причину ми можемо вирішити лише самі, і вона в головах наших та наших партнерів.

* Практика у сексології та психотерапії. Сурогатний партнер працює у співпраці з психотерапевтом для досягнення певних цілей свого клієнта. Цей метод використовують, щоб усунути перешкоди при фізичній та емоційній близькості, які клієнт не може усунути за допомогою традиційної терапії.

Сучасна попкультура нав’язує стереотипні зображення сексуальних тіл. У порно здебільшого беруть участь накачані молодики та ідеально фігуристі жінки. Чи впливає це якось на твій секс?

Ні, це на мене ніяк не впливає. Думаю, на партнерку теж, принаймні мені про це невідомо. Загалом має значення, яке порно дивитися, – іноді в житті буває цікавіше.

Усе залежить від вас обох і тільки. Якщо ти зробиш усе, щоб партнерка відчувала себе твоєю, то вона відкриється та довіриться тобі, а значить, ви можете значно більше, ніж у якомусь там порно.

Ймовірно, є певні обмеження за позами. Чи не набридає обмеженість поз?

Так, тут ти маєш рацію, обмеження є. Я просто сидячий або лежачий, тому самі додумайте, як «багато» варіацій. Однак вони все ж є. У чоловіків багато частин тіла і методів, як партнерку довести до найвищої міри насолоди, і не завжди пози – найголовніше.

Ба більше, якщо партнерка справді хоче бути з тобою близькою, вона вигадає таке, про що ти і сам не думав, що тобі може вдатися. Наприклад, одного разу ми з дівчиною з’ясували, що обіймати її ззаду – доволі зручно для нас обох, оскільки таким чином відкриваються нові можливості.

Ми навіть подумали, що загалом може з’явитися «нова» поза. Тобто найжорсткіші обмеження народжуються в нашій голові, а далі вже йдуть фізичні. Не бійтесь пробувати, довіряти одне одному і відкриватися. Тоді у вас буде все значно краще, ніж у порно, бо в порно це часто не про насолоду, а про гарну картинку.

Наостанок

Секс – не лише статевий контакт, а задоволення – не лише в геніталіях. Секс – це злиття душ. Це єднання погляду, подиху та секунди, хвилини чи години. Це єднання енергії. Сексом можна назвати дотик руки, волосся. Навіть погляд того, кого ти любиш. Часто ти отримуєш насолоду від того, що тобі просто добре поруч з людиною.

Для того щоб у тебе був статевий контакт, потрібно небагато – гроші. Однак для того, щоб у тебе був секс, потрібно значно більше.

Для початку потрібно прийняти себе і чітко розуміти: коли дівчина любить тебе справжнього, її зовсім не першочергово цікавить твій зовнішній стан. Я чудово розумію, що рівнем свого інтелекту та комунікації можу схилити дівчину до статевого акту, але чи мені потрібно це? Чи потрібен мені лише статевий акт? Щоразу, коли у мене є стосунки, я запитую її, чи вона хоче, чи впевнена, чи готова. Лише після позитивної відповіді починаю готувати її, щоб вона не мала страхів та перешкод.

Для мене завжди першочергово важлива вона, а не я. Тому що інакше це буде одностороння мастурбація.

Розповідати та говорити потрібно завжди і багато: що ви можете, що не можете, що хочете, а що не хочете. Розповідайте, як краще вас обійняти, взяти за руку, поцілувати. Це не соромно і важливо. Вам обом буде легше та швидше віднайти ті найкомфортніші точки дотику, пози, моменти.

Передусім варто віднайти шлях до себе, свого тіла, своєї сексуальности і лише після цього – шукати шлях до іншого. А часто він знайдеться сам.

Знайти секс – не складно. Складніше знайти секс у коханні. Тоді ми по-справжньому стаємо безбар’єрними.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: