БДСМ, що зцілює: чи можливо вилікувати ПТСР та інші психічні розлади еротичними практиками
У другому сезоні українського серіалу «Перші ластівки» з’явилася незвична (для українського глядача) героїня. Після зґвалтування вона отримала глибинний посттравматичний стресовий розлад і почала практикувати БДСМ.
Нам стало цікаво трошки дослідити зв’язок цього діагнозу та БДСМ-практик.
Коли ми шукали психотерапевтів і сексологів для написання цього матеріалу, багато хто з них дивувався вибору теми, адже в класичних психотерапевтичних підходах до лікування ПТСР – ніц про БДСМ-практики. Але в мережі дедалі частіше трапляються розповіді тих, хто страждав на ПТСР, про цілющі властивості БДСМ-практики. Розгляньмо їх детальніше.
Що таке взагалі БДСМ
БДСМ (термін інтерпретує комбінації скорочень B/D (рабство та дисципліна), D/S (домінування та підпорядкування) та S/M (садизм і мазохізм)) – різновид еротичних практик або рольових ігор. Деякі з цих практик можуть використовуватися людьми, які не вважають себе прихильниками/-цями культури БДСМ.
Гайп навколо БДСМ, напевно, продиктований популярністю роману та фільму «П’ятдесят відтінків сірого». Протягом тривалого часу цей фетиш вважався чимось нездоровим і значною мірою стигматизувався в суспільстві. Проте 2006 року дослідниця Памела Конноллі опублікувала наукову статтю, де розповіла про результати дослідження людей, схильних до БДСМ-практик. Виявилося, що ті, хто практикував БДСМ, мали більш низькі рівні розвитку депресії, тривожности, ПТСР, психологічного садизму, психологічного мазохізму та параної. Водночас вони демонстрували вищий рівень екстраверсії, свідомости, відкритости досвіду й суб’єктивного благополуччя.
Наголосимо, що йдеться тільки про тих, чиї практики проходять за обопільною згодою. В інших випадках ідеться про зґвалтування, і тут уже, звісно, наявні й психічні розлади. Але сьогодні ми не про це.
Логічно, що якщо ті, хто практикує БДСМ, показують такі результати, то ці практики покращують певні ментальні процеси. То чи можуть вони бути корисними в лікуванні психічних розладів?
Ми поговорили про це із сексологинею-практикинею й авторкою подкасту «Вино, мистецтво та секс» Діаною Котілевич.
Чи існують реальні способи лікування БДСМ-практиками, наприклад, ПТСР?
Офіційно в терапії способів таких немає. Відправляти людей на секс-практики – це не зовсім коректно, та й сексуальне життя в кожного індивідуальне. Прихильність до підкорення або домінування розвивається ще в ранньому віці, коли в нас формується діапазон сексуальної прийнятности.
Посттравматичний розлад – це спрацювання механізму «бий і біжи»: повна напруга тіла, занурення в паніку. Спрацьовують первісні рефлекси, які зумовлені певною травмою.
Наприклад, у військових, які найчастіше страждають на це захворювання, усе це пов’язано з тим, що тіло максимально напружується, починається максимальна концентрація на все навколишнє. БДСМ – дуже дієвий спосіб впоратися з цим.
Практики БДСМ – це повне віддання контролю над своїм тілом, свідомістю, прийняття цього контролю та відповідальність за нього. Практики будуються на обопільній згоді.
Вони проходять у безпечних умовах. Ситуація контрольована, будь-якої миті все можна припинити стоп-словом. Пан або пані розуміють ризики відповідальности й, що вкрай важливо, шанобливо ставляться до свого сабмісива, не переходять його кордонів.
Спершу це дуже довга розмова, як і в психотерапії. Є таке поняття, як рапорт – це те, які розбудовуються стосунки між ними. Верхній бере на себе відповідальність за все, що відбувається.
БДСМ – це виконання команд, дотримання й підкорення. Це чітка ієрархія, як в армії: у нас є команда, ми підкоряємося, усе дуже чітко прописано. Тут не потрібно думати – ти дотримуєшся і повністю віддаєш контроль. Наприклад, військовий, який має посттравматичний розлад, грубо кажучи, переходить у звичну для себе атмосферу. До того ж це знімає з нього відповідальність, оскільки її бере на себе домінантка.
Якщо ми говоримо про паніку і тривогу, то мозок цієї миті вимикається. Підпорядкування дає людині розслабитися, дає усвідомлення, що їй не потрібно думати.
Як це працює?
Дуже важливо, що домінувати над ним (солдатом) буде жінка. Чоловікам із ПТСР складно віддати домінування в руки іншого чоловіка, тому що спрацьовує конкуренція.
Такі практики допомагають зняти почуття провини. Люди з ПТСР живуть у перманентному стані провини. Вони приходять на практику до пані й розповідають, що, наприклад, зірвалися на дружину через паніку. Відповідно, ці люди дають добровільно себе за це покарати болем, який не переходить межу, на яку вони погоджуються.
За допомогою болю чоловік позбувається провини. Суто через гру він опрацьовує свій біль, максимально напружується й розслабляється після, промовляє до пані свої переживання. Він лягає під батіг, а вона цієї миті пояснює, за що його карає, каже, що їй теж соромно й боляче за його вчинок. Проживаючи цю емоцію, людина розслабляється.
Важливим є те, що сабмісив теж повинен розуміти – доміна його поважає, співпереживає йому, знає, з яким болем він приходить. Досвідчена доміна – насамперед терапевтка. У цій атмосфері безпеки й комфорту сабмісив спокутує провину, через біль доходить до своєї межі.
Ще надважливий момент самодисципліни: він не ухвалює рішень, а виконує накази, повністю підпорядковується.
Проводилося дуже багато досліджень, чому нам так подобається, щоб нас шльопали, били. Такі практики чомусь сприяють виробленню величезної кількости ендорфінів, що допомагає знизити біль. Мозок починає цікаво реагувати: виникає відчуття, ніби ти під опіатами.
З військовими більш-менш зрозуміло. А як щодо травм після насильства?
Якщо ми говоримо про жертв насильства, то це дуже складне питання. Я не можу казати, що їм потрібно практикувати БДСМ. Проте так дуже часто відбувається, тому що в багатьох жертв прокидається ненависть до чоловіків, а виплеснути свою злість через домінування, приниження – найпростіший спосіб.
Водночас ненависть нікуди не дівається, тому що немає розслаблення. Тут я рекомендую тільки терапію. Коли жертви насильства йдуть у сабмісивність, вони знову і знову проживають цей епізод, намагаючись знайти в ньому задоволення. Але це не про практику зцілення, а про самобичування. Якщо насильство було в дитинстві або регулярним, жертви в принципі не хочуть займатися сексом, що природно, адже секс ніколи не був задоволенням і не дорівнюватиме йому. Практикою БДСМ вони знову й знову тиснуть на цю рану, чекаючи, що стане легше. Звичайно, якоїсь миті ендорфіни викликають запаморочення, але проблеми нікуди не діваються.
Коли ми говоримо про насильство, маємо на увазі не тільки зґвалтування. Нам ідеться про випадки, коли не можемо сказати «ні», коли нами маніпулюють і ми погоджуємося. «Ой, подивися, усі займаються сексом, а ми – ні», «усім роблять мінет, а мені – ні. Будь ласка, давай ти зробиш», – це теж насильство.
Коли ми виходимо з душу з думками, що от зараз просто необхідно зайнятися сексом заради партнера – це теж результат насильства. У жертв такого насильства всі фантазії зводяться до того, щоб їх ґвалтували.
Що ще важливо розуміти: БДСМ – це не панацея, не таблетка і не терапія. ПТСР – це дуже серйозне захворювання. БДСМ – тільки спосіб полегшення на якийсь період часу. Жертви насильства, які обирають сабмісивність, хочуть отримувати напруження, а потім розслаблення через оргазм – як із кулькою, яку ти надував, щоб лопнути. Та вони отримують розслаблення лише на момент.
Тобто якщо така людина починає цікавитися БДСМ, це певний дзвіночок ПТСР?
Якщо ми говоримо про зґвалтування, то це, звичайно, дзвіночок. У військових, наприклад, і без того дзвіночків буде багато: за будь-якого звуку вони падатимуть на підлогу, залізатимуть під ліжко, лякатимуться від вигляду банок чи пляшок, які нагадуватимуть саморобні вибухівки. Якщо ми говоримо про жертву насильства, яка про це мовчала, а потім різко почала цікавитися БДСМ, потрібно з нею поговорити, бо причини можуть бути абсолютно різні.
А взагалі БДСМ лікує (якщо не про жертв насильства)?
За допомогою БДСМ-практик ми нічого не лікуємо – це вкрай важливо розуміти. Проте це може йти паралельно з терапією. За допомогою практик класно випускати агресію, якщо є якісь травми дитинства, наприклад пов’язані з ненавистю. Якщо є прихована педофілія, але людина усвідомлює, що ніколи не доторкнеться до дітей, вона проживає age play – коли жінка прикидається підліткою, дитиною, називає партнера татком.
Був клієнт, який у дитинстві побачив, як тато б’є маму, і його це вразило. Він розуміє, що це нездорове збудження, і знаходить це в БДСМ.
Як щодо ролей? Для кого цей процес більш корисний – для доміни чи сабмісива?
Практика корисна як для верхніх, так і для нижніх. Якщо ми говоримо про людину, яка в житті багато керує, їй необхідно підкорятися, їй потрібне це розслаблення. Вона може бути політиком чи керувати компанією: їй постійно потрібно ухвалювати рішення, на ній вічний тягар відповідальности.
Ну і навпаки: коли людині не вистачає домінації, вона починає компенсувати це в сексі. Мені здається, якби БДСМ-практики були більш поширені, то це знизило б рівень домашнього насильства в країні. Сексологи наполягають на тому, що для збереження гарних стосунків і яскравого сексу в парі необхідно проводити такі практики зі зміною ролей.
У тих, хто глибоко в темі, є цілий список, і вони знають, чого хочуть. БДСМ – це лакмусовий папірець. Якщо ти знаєш переваги людини, які слова вона хоче чути на свою адресу, знаєш і характеристики цієї людини. Якщо ми говоримо про чоловіка, то найчастіше це «татко», бо так він ухвалює більше рішень, він – батько, глава сім’ї. Якщо це пан, сер, містер – це теж певна характеристика.
Є величезна кількість практик: з проколами, підвішуваннями, з грою в тварин або дітей. Гра в тварину – це вищий ступінь домінації, тому що над тваринами ми маємо повну владу. Якщо жінка хоче домінувати над чоловіками, то найчастіше через ненависть або агресію. Часто жінкам подобається, коли вони зверху, тому що це про захват: вони відчувають себе богинями, їм підкоряються.
