Cпецпроєкти

Чому українське мистецтво коштує мало і як Alyona Alyona, Alina Pash та українські блогери/-ки об’єдналися заради популяризації вітчизняних художників?


Чи можете ви не вагаючись назвати п’ять сучасних українських художників/-ць, відомих на весь світ? Якщо ні, це не ваша провина. В України  існує велика проблема з популяризацією наших митців/мисткинь – як у світі, так і в рідній країні. Про них мало говорять, пишуть, їх мало виставляють.

Тож коли на українському ринку з’явився бренд унісекс-комбінезонів Overall з принтами від відомих українських художників/-ць, ми вирішили поспілкуватися з людьми, які взялися за важку  справу – нести мистецтво в маси. 

Одягнути людей в мистецтво – місія здійснена

Майже рік тому столична піарниця Анастасія Браткова, хворіючи на Соvid-19 і перебуваючи на самоізоляції, відкрила власну шафу і нарахувала там аж 12 комбінезонів від різних відомих брендів. Тоді вона вирішила: час вже запускати й свою колекцію комбінезонів, але таких, які обов’язково були б чимось більшим, ніж просто стильний одяг, та мали важливу суспільну роль. 

Засновниця бренду Анастасія Браткова

Наступного дня дівчина написала в інстаграм повідомлення українському арт-дилеру Ігорю Абрамовичу. Він є куратором сучасного українського мистецтва та просуває наших митців за кордоном, на виставках та аукціонах. Тоді Настя не була знайома з Ігорем особисто, проте він не вагаючись погодився допомогти дівчині реалізувати ідею. 

Так за кілька місяців з’явилася унікальна на українських art- та fashion-ринках концепція – бренд комбінезонів Overall, принтованих роботами сучасних українських митців/мисткинь.

Ігор Абрамович – арт-дилер та «хрещений батько» бренду

Кожен/-на художник/-ця, чиї роботи представлені у вигляді принтів на одязі бренду, отримує роялті від продажу. На комбінезонах вже можна побачити роботи художника Олександра Ройтбурда,  Романа Мініна, Василя Цаголова, Аліни Півненко. 

Амбасадорами/-ками бренду стали такі публічні люди, як виконавиці Alyona Alyona і Аліна Паш, українські ведучі та блогери/-ки. І кожна їх публічна поява в комбінезонах бренду – це просвітницька діяльність, демонстрація українського мистецтва, можливість пробудити бажання дізнаватися більше про українську сучасну культуру та мистецтво. 

 Чому саме українські художники на комбінезонах?  

Анастасія: Зі сучасним мистецтвом я щільно познайомилася ще в 2018 році під час роботи з муніципальною галереєю Лавра, галереєю Миронової та фондом F.A.C.E. Тоді стало зрозуміло, що в нашій країні мистецтво існує скоріше всупереч. Ось ти, наприклад, знала, що наш харківський художник Роман Мінін працював зі знаменитим Бенксі? А фотограф Сергій Мельниченко отримав премію Leica (це як Оскар у світі фотографії)? 

Виконавиця Аліна Паш

Цей список можна продовжувати і продовжувати, але головне тут інше – наші люди не знають своїх героїв/-їнь з арт-індустрії. І це при тому, що саме в розвитку культури країни є сутність її національної безпеки.  До речі, це не моя думка, а одного зі знаменитих українських колекціонерів.  Так склалося, що бізнесмени зараз в Україні чи не єдині вкладають свої статки в мистецтво, але ховають його в своїх колекціях перш за все. Моїм завданням було дістати це мистецтво і показати людям, одягнути людей в це мистецтво.

Я так розумію, що у вас є план не лише одягнути українців в мистецтво, але і європейців…

А: Зараз Overall на етапі запуску. Ми вже отримали пропозиції з Берліна представити свої комбінезони в місцевих концепт-сторах, і обов’язково скористаємося цією можливістю відразу після того, як припиняться всі труднощі, пов’язані з карантинними обмеженнями.  На мій превеликий подив, перші замовлення, які надходили, були з Австралії, Німеччини, Канади. Так ми побачили, що більш зрозумілі для  українців, які живуть за кордоном. Але, сподіваюся, це зміниться, і наші речі будуть купувати більше в Україні. Також просувати арт-комбінезони за кордоном ми плануємо також через амбасадорів. Наприклад, Альона Альона планує одягати наш комбез на концерти в Європі. 

Виконавиця Alyona Alyona

У вас великий список амбасадорів. Як вдалося всіх цих людей долучити до проєкту? 

Всі амбасадори з нами через велику любов до мистецтва та повагу до нас. Вони не просувають наш бренд за гроші, а усвідомлюють свою важливу місію. Для мене важливо впровадити та зміцнити тренд інтелектуальної моди в країні, тренд одягу зі змістом, з ідеєю. Язапрошую тих людей, які можуть нести цю ідею. 

Ігорю, засновниця Overall Настя називає вас «хрещеним батьком» бренду.  Ви вели переговори з художниками та консультували з приводу того, чиї картини мають бути на одязі. Чому обрали саме ці прізвища? 

Ігор: Потрібно розуміти, що не кожна картина лягає на комбінезон. Ось роботи Цаголова, на мій розсуд – підійшли ідеально.Потім був Мінін, зараз – Тістол, і ми чекаємо на апробацію крутих комбінезонів з його пальмами.

Ярослава Коба – блогерка, шеф-редакторка bit.ua

Чи було це так: ось є топ 10 українських художників/-ць, давай їх популяризувати?

І: Ми відштовхувалися не від «топ», а від того, щоб на одязі це було естетично. Хотілося щоб це було і не кітч, і не якась попса, щоб воно гармонійно виглядало на цьому комбінезоні. Це все одно важко підібрати. 

І ось ми вибирали ці роботи і художників, але це ж не кінець і не середина точно, ще буде і буде. Дуже важко, я так розумію, технічно це робити, тому що насправді не завжди є фотографії хороші: треба переробити їх, тому потрібен дозвіл. 

Книжкова продюсерка Альона Лазуткіна

Як взагалі українське мистецтво сприймають на світовому ринку і за що цінують українських художників/-ць?

І: Ми все далі відходимо від світового контексту, тому що у нас не вистачає провідних дієвих інституцій, особливо державних. Активна робота Українського Культурного Фонду, на жаль, не здатна втілити всі сподівання та плани сучасних українських художників.

Ось зараз є з ідея музею сучасного мистецтва. Але коли приїжджає турист, він завжди цікавиться National Gallery, так ось це – цікаво, а потім він вже обирає сучасне мистецтво і таке інше. А тут, у нас, цього немає, і раптом ми будуємо музей сучасного мистецтва. Ну як? Воно якось все не складається, повинна бути систематична робота в цьому напрямку, тому що без цього ну ніяк.

У світі загалом нас багато запрошують. Ми робили різні виставкові проекти, і загалом вони сприймаються позитивно. У зв’язку з останніми подіями – окупацією і війною – нас нарешті ідентифікують як націю українську. Лише з 2013-2014 років нашу країну гідно представляють на світовому рівні. Наприклад, я помітив, що навіть у МоМА вказано, що Казимир Малевич народився в Україні. Раніше такого не було. Ось у подружжя Зеленського ввели вже «гід українською мовою». Так, це ж супер! Нарешті. Це, в цілому, в таких великих музеях і треба робити. Так, нас мало, але це і є та пропаганда, що ми – нація, що ми живі.

Анна Солнцева – психологиня і ведуча

Як можна впізнати українського/-у митця/мисткиню на світовому арт-ринку?

Існують певні напрями, течії, школи, які презентують власне українське мистецтво. Це помітно й у сучасній скульптурі. Більшість європейських та американських авторів вже використовують 3D-технології, або й зовсім переходять у віртуальний простір для мистецтва, а ось нашими авторами захоплюються – їхні роботи виконані у буквальному сенсі handmade.

Коли ми презентували роботи Єгора Зігури в Австралії, місцеві колекціонери питали: «Чому ваші скульптури, виготовлені авторами самотужки, продаються за такими привабливими цінами? Хіба ручна робота не має вартувати дорого?». Тоді доводиться пояснювати, що зараз ми мислимо зовсім іншими категоріями і лише формуємо попит та ціни на того чи іншого автора.

А цінова політика на якихось міжнародних  аукціонах між українськими картинами і картинами художників/-ць Великобританії і США якось відрізняється?

У нас невеликі ціни, тому що інфраструктури для цього немає.  А це: музеї, фундації, закони про меценатство – ось цього не існує.  Якщо так глобально брати, то у всьому світі є закони: меценат будує музей і отримує пільги – і він зацікавлений будувати цей музей. Він зацікавлений, у тому, щоб не отримувати на прибуток податок, тому що це офіційний внесок в мистецтво. Все це – один механізм, а у нас він не працює.

Західні експерти кажуть, що у нас вільно можуть коштувати витвори мистецтв до мільйона, 3-х мільйонів, 5-ти мільйонів.  До мільйона сегмент простежується дуже добре, і вже можна робити оцінювання, але ми не можемо, бо немає інфраструктури. Начебто як художники/-ці є, все готово, але …

Як стати успішним/-ою художником/-цею в Україні? 

Дуже важко (сміється)… Дуже важко зараз стати успішним. Ось мені пишуть дуже багато художників/-ць. Я книгу хочу зараз створити, це буде МЕМ, ну реально. Пишуть: «Я найвеличніша/-ий». Це буде цікава книга «Що пишуть арт-дилеру».  

І що, надсилають картини? 

Так, «я на 100% впевнений/-на, що завтра це коштуватиме мільйони», у такому дусі. Це здебільшого молодь – 20-25 років.

Чому українських художників/-ць не знають у світі і як це змінити? 

Нам не вистачає дієвих PR-компаній на державному рівні. Аби наші чиновники популяризували не лише вишиванки та вареники, а цілеспрямовано формували європейський, сучасний імідж нашої країни: просували соціальні бренди – художників та художниць. Адже мистецтво об‘єднує.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: