Закрита вечірка чи масштабний фест? bit.ua побував на Wave
Закінчувати літо в компанії кайтерів і «вейверів» було найкращим варіантом з усіх, які можна собі придумати й намріяти. І це такий жирний спойлер про настрій цього матеріалу. Ми вже колись писали про свій досвід на Burning Man. А тепер читайте, як bit.ua побував на українському фестивалі Wave.
Про сам Wave та про те, де він відбувається
Розпочнемо з того, що Wave – це фестиваль музики, мистецтва та кайтсерфінгу на Арабатській стрілці. Якщо коротко, то це така кількаденна вечірка серед мальовничого степу, на яку треба прийти в костюмі.
Цей український фестиваль часто порівнюють з американським Burning Man або пострадянським КаZантипом. Він відбувається кілька разів за сезон та щоразу має якусь визначену тему. Наша лінійна продюсерка Інна Ніколайчук побувала тут вперше, і це був завершальний епізод цього літа – він тривав із 20 по 24 серпня.
Кожен з учасників фестивалю є проявом мистецтва й артоб’єктом. А в таборі панує взаємодопомога й тотальна довіра одне до одного. Все це доповнене класною музикою, неймовірної краси природою та якоюсь легкістю, яку важко передати словами, але яка окриляє й надихає на цікаві ідеї. Принаймні так сталося в нашому випадку.
Починався фестиваль як вечірка для «своїх» серед кайтерів, а переріс у масштабну подію на кількох локаціях за участі близько 30 артистів та понад тисячі відвідувачів.
Як потрапити на Wave?
Щоб отримати квиток на Wave, треба було спочатку постукати у чат-бот у Telegram (лінк на чат був у шапці профілю Wave.Spot і з’явиться тільки-но будуть відомі дати нового івенту), пройти перевірку соцмереж і – можливо – отримати інвайт і лінк на оплату.
Якщо ваші акаунти закриті або ваші цінності не збігаються із цінностями фестивалю, купити квиток неможливо.
На наше пряме запитання організаторам, чи схожа ця модерація соцмереж на фейс-контроль, до якого звикли в клубах, ми почули відповідь, що ні, не дуже. Але які саме критерії відбору діють – лишилось таємницею.
Тож універсального рецепта, як вести свій Instagram, аби потрапити на фест, ми не дамо. Можемо порадити хіба долучитись до сім’ї кайтсерферів і почати кататись – тоді це гарантує вам доступ.
Скільки коштують квитки?
Вартість квитків варіювалась від 80 до 170 євро, що на момент написання цього матеріалу було близько 2500 грн і 5400 грн.
Чому така градація? Wave_Elements Early Birds коштували 80 євро, ця ціна містила вхід на фестиваль, місце під намет і послуги споту. Коли закінчилась перша партія квитків, стала доступною друга, уже за 110 євро з таким самим набором послуг.
За нею третя – вже 140 євро. І четверта – 170. Була якось і розширена пропозиція – квитки за 160 євро – до базового набору послуг додано ще дві години навчання кайтсерфінгу. Тобто можна було купити квиток, який гарантував спробу стати на дошку на груповому занятті.
Чекати з моря погоди – такий собі варіант. Тому радимо не зволікати з купівлею квиточка, якщо зберетесь побувати на Wave у 2022 році.
Локації фестивалю
Wave має дві локації. Котра з них основна – вирішуйте самі. Розповімо докладно про обидві.
Home Spot
Home Spot – точка на безлюдному пляжі Азовського моря на півночі Арабатської стрілки. Це північний край села Генічеська Гірка.
Вечірки відбувались тут усі чотири дні фестивалю. Саме тут були розташовані наметове містечко, стійка реєстрації та банкінгу, паркінг, 2 танцполи, фуд-корт, бари, душові, туалети, дзеркала, скриньки для зберігання речей, батут, фотозони, пункт швидкого шлюбу та різні інсталяції.
У дні, коли немає фестивалю, тут є кайт-школа Spot Guide Ноme Spot.
Коли ми тільки приїхали, одразу пішли на реєстрацію, де отримали персональні браслети. Вони одночасно були пропуском на локації та гаманцем. Аби отримати їх, ми показали свої документи (у «Дії» чи фізичні – не мало значення), нас внесли до бази учасників фестивалю.
Цими браслетами надалі можна було розраховуватися на території фестивалю, оскільки це територія вільна від готівки. Кеш можна було лишити хіба як чайові. А також він був потрібен для розрахунків за межами Wave.
Після приїзду та реєстрації є кілька варіантів розвитку подій: хтось почав розкладати намет у фестивальному кемпінгу, а хтось поїхав на поселення у свій готель/базу відпочинку в населених пунктах поряд.
А потім від заходу сонця й приблизно до півночі тривала препаті. На ній більшість обіймалась одне з одним, від чого виникало враження, що всі тут уже знайомі між собою. Проте відчуття «я зайвий на цьому святі життя» якось не було, оскільки дехто навіть підходив зі словами: «о, ти тут уперше, здається, заздрю, що завтра зможеш глянути на все свіжим поглядом» і «як би я хотів/-ла знову пережити ті емоції, які виникають на озері, уперше».
Пізнього ранку суботи, 21 серпня, і аж до сансету, продовжували приїжджати все нові й нові «вейвери». Вони періодично утворювали чергу на реєстрації. А поряд на пляжі кожен знаходив заняття на свій смак. Хтось катався, оскільки цей день виявився вітряним до певної міри; хтось засмагав і курив кальян; хтось стрибав на батуті та забавлявся із собаками, які теж фестивалили.
Близько 17:00 пляж і взагалі всі зони Home Spot суттєво спорожніли, хоча музика не затихла. Виявилось, усі розішлись одягати костюми та готуватися до переїзду на іншу локацію.
Приблизно до 19:00 тривав трансфер із Home Spot.
Lake
Lake – локація-платформа серед солоного рожевого озера на півострові Семенівський Кут, що теж у межах Арабатської стрілки. Воно на картах позначене як Генічеське, а в народі називається просто Рожевим. Тут вечірка відбувалась двічі за чотири дні й усього по кілька годин. Мабуть, усього хорошого має бути трохи, аби осягнути всю магію.
Окрім дерев’яного помосту у формі амфітеатру, де й був танцмайданчик, тут немає нічого з ознак цивілізації. Тому все ніби на іншій планеті.
Але з перших секунд, коли тільки під’їжджаєш сюди й бачиш озеро ще з вікна авто, розумієш, що потрапляєш у якусь казку. Таке враження, що на «цій планеті» працюють зовсім інші закони фізики.
Ти бачиш два сонця: одне в небі, інше – у дзеркальній поверхні озера.
І чим ближче підходиш до води, тим менше віриш своїм очам, бо вода в озері абсолютно рожева. Ніби хтось втілив у реальність казку про кисільні береги. На якусь секунду забуваєш дихати.
Колір на фото навіть не настільки рожевий, як можна побачити зблизька. І тільки через кілька повних і глибоких вдихів призвичаюєшся й можеш спокійно сприймати цю нову реальність. Дивишся на абсолютно щасливих усміхнених людей поряд, а вони всі ще більш фантастичні, ніж краєвид. Не закохатись у все це з першого погляду просто неможливо.
Плюс із центру озера чуєш розслаблену музику, і ноги самі несуть тебе ближче до платформи фестивалю.
Треба пройти відносно тонкою смужкою суходолу – природною косою в цьому озері аж до краю – і в кінці спуститися сходами до води.
На початку коси команда фестивалю контролює два моменти: чи є потрібний браслет на руці й чи дотримались ви дрес-коду. Без костюмів сюди вхід заборонений. Увесь цей шлях із тобою поряд ідуть Плюшевий Єдиноріг, самаркандські цариці, Посейдон і Жриці Кохання, Король Квітів і Фредді Мерк’юрі. Ще тут зустрілися герої з Mad Max і Star Wars – тобто всі, крім звичайних людей.
Ці фантастичні герої сходяться на платформу й безтурботно танцюють. Сонце сідає все нижче, а всі просто насолоджуються музикою. Її можна було б назвати колисковою, але після неї ніхто не засинає, навпаки, зароджується така жага до життя, про яку неможливо написати словами. Мабуть, це є натхнення та повне щастя.
У якийсь момент всі відвертаються від діджея та пульта й починають спостерігати за вогняним шоу. Його влаштовують самі учасники фестивалю. Важко сказати, чи планують такий виступ щоночі, чи він стає ситуативним поривом, бажанням проявити себе. Фаєр-шоу тут відбувалося всі чотири дні на кожній із локацій.
Коли настає абсолютна темрява, вона поступово поглинає магію Рожевого озера. Залишається тільки цей острівок підсвічених фестивальних декорацій, здіймається потужний західний вітер. Усі, ніби за помахом чарівної палички, починають покидати цю локацію та повертатися на Home Spot.
Між локаціями організатори налагодили безплатний трансфер. Невеликі восьмимісні бусики курсували туди-сюди з інтервалами у 10-15 хв. Посадку в салон контролював один із менеджерів команди.
Щоразу на ці шатли збиралась чимала черга. Відстань від Home Spot до Lake навряд чи вам би захотілося долати пішки, адже це близько 15 км і 2,5 год ходьби. Можна було замовити місцеве таксі – такий самий бусик, – але це якщо вам хотілось попрощатися зі 100 грн в один бік із людини, або й дорожче, якщо приїхала б звичайна 4-місна автівка.
Ціни на перевезення в місцевих «грачів» варіювались від 600 до 1000 грн. Але дозволимо собі нагадати й про атмосферу братерства. Двічі нас підвозили учасники фесту, які вибирались на Lake на власному авто – звісно, що безплатно.
За чотири дні тут відіграли свої сети близько 30 артистів. Серед них хедлайнери світової електронної музики HVOB, Christian Loffler, український дует Woo York, Colyn і найкращі артисти та продюсери з України – The Organism, Smailov, Tokyo, Deenara, Vakula, інші. Цікавим виявився дружній візит спільноти відомих музичних кемпів Robot Heart та Mayan Warrior із фестивалю Burning Man, у межах якого виступили Salome Le Chat, дует Birds of Mind та інші.
Музика, яка звучить на Wave, має особливий характер, гармонійно доповнює природну красу та має мало спільного з тою, що звучить у звичайних клубах. Тож музична складова точно підійде не всім – варто уважно вивчати лайнап та можна слухати лайви з Арабатської стрілки тут.
Ким бути та як одягнутися?
Бути просто собою – це банальна порада. Але тут так працює.
На Wave кожен довіряє іншому. В одному місці збираються креативники, проактивна молодь, просто хороші люди в житті, і кожен може бути собою. І коли всі надівають маски, то таке враження, ніби всі знімають маски.
Ми познайомились із дизайнерами, фотографами, хореографами, фітнес-тренером, художницею, тату-майстринею, програмістами, бізнесменами. З одного боку, це все різні сфери й різні професії. А з іншого, усіх цих людей об’єднувало одне – бажання досліджувати цей світ, цікавість і відкритість. Усі вони особливі по-своєму. І якщо ви особливі, то це ваше місце теж.
Були такі, хто приїхав усією родиною: з дітьми, із собаками… І вони поділились, що не бачать у цьому ніяких проблем. Навпаки, тільки переваги, адже такі «вейвери» викликають набагато більше уваги й цікавості, з’являється більше причин для смолтоків.
О, а розмови тут просто насолода. І вони можуть ставатися не тільки на барі. Біля багаття можна познайомитися з блогером із Нідерландів, із серфером з Індії, з ІТ-шницями з Білорусі… Цей список міг би бути нескінченним.
Ми неодноразово ставали свідками й учасниками ситуацій, коли присутні обмінювались між собою глітером, біжутерією, засобами від комарів та іншими корисними речами. Порив ділитись тут цілком природний. Бажання порушувати чужі кордони не виникає.
Організатори розказали, що за два роки проведення фестивалю не сталось жодного конфлікту, який би потребував втручання служби безпеки. Здається, це теж про щось свідчить.
Вдягайтесь так, як ніколи б не вдягнулись у своєму житті. Так, як особисто вам WOW. Бо якщо самі не ловите оцей wow-ефект від себе, то чому його мають ловити інші? А потім просто насолоджуйтесь компліментами – вони теж частина місцевої культури. Всі говорять компліменти одне одному на барі, біля дзеркал, на танцмайданчиках.
Що брати із собою?
Список речей може варіюватися залежно від того, їдете ви на день чи кілька, ночуватимете в наметі чи на базі відпочинку. Проте ось наш ТОП мастхевів:
- спрей від комарів, фумігатор від комарів, браслет від комарів та мошок і все, що людство винайшло, аби запобігти укусам комах;
- засіб для полегшення реакції на укуси комах (попри пункт 1, не ігноруйте пункт 2, особливо якщо маєте алергічні реакції);
- сонцезахисний крем;
- засіб від сонячних опіків;
- глітер у різних його проявах (обережно, може виникати хаотичне бажання намазатись ним навіть удень, навіть якщо ви брутальний мачо);
- свій рушник;
- фен для волосся (з ними тут якийсь трабл навіть на туристичних базах);
- продуманий костюм (який точно містить зручне взуття, аби вільно танцювати звечора до самого ранку, й одяг, який захистить вас від вітру, але не буде парким).
Оскільки в нашій валізі випадково опинилось п’ять костюмів на різні випадки життя, то більше в неї особливо нічого не вмістилось. Купальник, шльопанці та білизна – стандартний набір курортника влітку. Якщо щось забули, на Арабатській стрілці можна знайти все.
Не знаємо, чи захотілось вам побувати на Wave у 2022 році. У нашій редакції прихильників цього фестивалю вже багато. І кожен із нас уже вносить хоч якийсь з епізодів наступного літа у свої плани – аби поїхати й побачити на власні очі, відчути весь той вайб і потанцювати.
У матеріалі використано фото Євгенія Малолєтки та Юрія Стефанюка.
І це наше відео може бути цікавим: