Штучний інтелект у медицині
Штучний інтелект вже майже укорінився в кожній сфері нашого життя. Наші будинок і побут стають щодня все розумнішими: смартфони, телевізори, порохотяги, колонки тощо. А коли ж прогрес прийде в медицину? Ви коли-небудь замислювалися про те, чи здатний штучний інтелект замінити лікарів? І чи правда, що штучний інтелект може не допускати помилок, які варті життя? Що ж таке цей штучний інтелект та як він допомагає в медицині сьогодні – розберемося далі.
Штучний інтелект (далі ШІ – прим. автора) – це велика галузь інформатики, пов’язана зі створенням розумних машин, здатних виконувати завдання, які вимагають людського інтелекту. Штучний інтелект створений для того, щоб спростити життя людині та звільнити від рутинних завдань. І медична сфера тому не виняток. Деякі з технологій суттєво впливають на медицину, клінічні випробування та життя пацієнтів уже зараз.
Я розповім про 5 основних застосувань ШІ у медицині наразі.
1. Діагностика хвороб
Для правильної діагностики захворювань потрібні роки медичної освіти. Проте навіть у цьому разі діагностика найчастіше є важким і тривалим процесом. Окрім того, лікарська помилка досі залишається однією з найчастіших причин смерті пацієнтів (за даними ВООЗ, в Україні через лікарську помилку щодня помирає щонайменше 5-7 осіб. У Сполучених Штатах імовірність лікарської помилки становить 9,5%).
У багатьох галузях попит на експертів набагато перевищує наявну пропозицію. Це ставить лікарів у скрутне становище та часто відбирає час, який потрібно витратити на ретельнішу діагностику пацієнта. Тому на допомогу приходить ШІ.
Як машини вчаться діагностувати?
Алгоритми машинного інтелекту вчаться бачити закономірності, характерні для захворювань (крововиливи, шкірні захворювання, пухлини й т. д.), так само як їх бачать лікарі. Ключова відмінність полягає в тому, що алгоритмам потрібно безліч тисяч конкретних оцифрованих прикладів для навчання, але, все ж таки, вони роблять висновки за долі секунди та виділяють дрібні деталі, на які людина могла б і не звернути увагу.
Алгоритми застосовують для:
- виявлення раку легенів або інсульту на основі комп’ютерної томографії;
- оцінки ризику раптової серцевої смерті або інших серцевих захворювань на підставі електрокардіограм та зображень МРТ серця;
- класифікації шкірних подразнень на зображеннях шкіри;
- виявлення індикаторів діабетичної ретинопатії на зображеннях очей.
Велика кількість українських компаній активно створюють девайси на базі штучного інтелекту. Компанія Doc.ua також працювала над створенням розумного симптом-чекера. Ми запустили свій хакатон із розробки розумного медичного помічника на базі штучного інтелекту, який спростить взаємодію користувачів із медициною. Команди учасників розробили алгоритми, за яких розумний помічник визначає хворобу за набором симптомів, радить необхідні для здачі аналізи та визначає лікаря, до якого потрібно звернутися. І зараз Doc.ua працює над активним впровадженням розумного симптом-чекера в життя. Завдяки таким розробкам українці зможуть наблизитися до якісного та доступного медичного сервісу.
2. Прискорення розробки ліків і штучний інтелект
Розробка ліків – дорогий процес. За оцінками досліджень, процес клінічних випробувань, до того як препарат вийде на ринок, триває дев’ять років і коштує в середньому 1,3 мільярда доларів.
Суть розробки ліків полягає в тому, що перед впровадженням майбутні препарати проходять безліч етапів, на яких вчені проводять скринінг тисяч або навіть мільйонів молекулярних сполук, потім методом проб і помилок підбирають «кандидатів» на включення до складу лікарського засобу. Далі проводять підбір відповідних пацієнтів для проведення клінічних досліджень і перевіряють реакцію організму на ліки. Усе це робиться допоки не буде досягнутий оптимальний результат.
Багато аналітичних процесів, пов’язаних із розробкою ліків, можна зробити ефективнішими за допомогою машинного навчання. Це може заощадити роки роботи та сотні мільйонів інвестицій.
ШІ допоможе автоматизувати велику частину ручної роботи, прискорити розробку клінічних випробувань, автоматично визначаючи відповідних кандидатів, а також фільтрувати мільйони потенційних молекул до їхніх найкращих варіантів – тих, які мають мінімальні побічні ефекти. Усе це дозволить точніше моделювати препарати та заощадити багато часу на їхню розробку.
3. Персоналізоване лікування
Різні пацієнти по-різному реагують на ліки й схеми лікування. У такий спосіб індивідуальне лікування має величезний потенціал для збільшення тривалості життя пацієнтів. Але лікарям складно визначити, які чинники повинні вплинути на вибір лікування.
ШІ може автоматизувати цю складну статистичну роботу та допомогти виявити, які характеристики вказують на те, що в пацієнта буде певна реакція на конкретне лікування.
Алгоритм може передбачити ймовірну реакцію пацієнта на лікування. Система дізнається це, порівнюючи схожих пацієнтів (їхні симптоми та особливості організму), їхнє лікування та результати. Отримані прогнози результатів дозволяють лікарям скласти правильний план лікування.
4. Телемедицина та штучний інтелект
Телемедицина – це використання цифрових інформаційних і комунікаційних технологій, як-от комп’ютери та мобільні пристрої, для віддаленого доступу та управління медичними послугами. Популярність онлайн-консультацій у наш час значно зросла, особливо під час пандемії. Штучний інтелект створив безліч можливостей для віддаленої перевірки стану пацієнта, імітуючи особисте спілкування між пацієнтами та лікарями: вдалося організувати віддалений зв’язок та скоротити контакти, аби уникнути розповсюдження інфекційної хвороби. Онлайн-консультації, крім зручності, дозволяють пацієнтам зекономити час і спростити доступ до лікарської допомоги, а також уникнути зайвого відвідування лікарні. Завдяки розширенню застосування ШІ у телемедицині лікарям буде простіше аналізувати, перевіряти та діагностувати різні стани пацієнтів віддалено.
Найпопулярнішою технологією комунікації як і раніше залишаються відео- та аудіочати з лікарями. Окрім цього, з’являються нові галузі телемедицини: телепсихіатрія, офтальмологія, оптометрія та теледерматологія. І це лише деякі приклади.
За статистикою онлайн-хабу Doc.ua, у місяць у 1,5 раза зростає попит на онлайн-консультації, більш ніж половина з яких проходить із вузькопрофільними лікарями, інші – з терапевтами. Користувачі в середньому оцінюють онлайн-послуги у 4,5 з 5 балів. Така статистика показує насамперед готовність українців до технологічних змін у сфері медицини.
5. Медичні пристосування
Компанії розробляють медичні пристрої, які допомагають у діагностиці, лікуванні, пом’якшенні лікування, моніторингу або запобіганні захворювань.
Найпоширенішим застосуванням цих технологій є портативні пристрої. У цю категорію входять фітнес-трекери, «розумні» годинники, аналізатори параметрів людини та інші подібні девайси. Смартпристрої також допомагають лікарям у формуванні персональної статистики пацієнтів, їхньої медичної карти. Окрім того, лікарі можуть застосовувати інформацію розумних пристроїв, щоб ефективніше лікувати пацієнтів, уникати помилок, а також запобігати загостренню хронічних захворювань.
Найпопулярніші серед них – це Fitbit, Apple, Samsung і Xiaomi.
Для виведення таких пристроїв на ринок не потрібно довгих тестів і досліджень, тому ґаджети цієї категорії мають активне поширення у споживачів.
Має попит і медичний інтернет речей (The Internet of Medical Things – IoMT) – різні пристрої з функцією обміну даних через глобальну мережу. Загалом їх використовують для моніторингу стану пацієнта.
ШІ вже допомагає ефективніше діагностувати захворювання, розробляти ліки, персоналізувати лікування та стежити за станом здоров’я, не виходячи з дому. Але наскільки швидко ШІ буде розвиватися та впроваджуватися в медицину? Чи буде він гарантувати безпеку даних пацієнта? І чи правда, що ШІ зможе повністю замінити лікарів у найближчі 10 років? Відповідь на ці запитання нам доведеться шукати ще не одне десятиліття.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.